Пономаренко Людмила Олегівна

Черкаський державний технологічний університет

ВСТУП УКРАЇНИ ДО СОТ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

 

Процес приєднання України до системи ГАТТ/СОТ розпочався 17 грудня 1993року, коли до Секретаріату ГАТТ було подано офіційну заявку Уряду України про намір приєднатися до ГАТТ. Наступним кроком, відповідно до процедури приєднання, стало подання 30 листопада 1994 року Меморандуму про зовнішньоторговельний режим України на розгляд Робочої комісії з питань розгляду заявки України щодо приєднання до ГАТТ. У 1997 рот розпочався процес двосторонніх переговорів з країнами-членами СОТ.

В частині законодавчого забезпечення процесу вступу України до СОТ Верховною Радою України протягом 2005 та 2006 років в цілому було прийнято 38 Законів України, у тому числі 22 – у 2006 році. У грудні 2006 року зазначені закони представлені на розгляд Робочої групи. Крім того, 31 травня 2007 року ВРУ прийняла пакет з 11 законів здебільшого технічного характеру. З їх прийняттям Україна виконала свої зобов’язання з інтеграції в зазначену міжнародну організацію. На сьогодні процес розробки та прийняття нормативно-правових актів, спрямованих на забезпечення імплементації законодавства, прийнятого з метою вступу України до СОТ, майже завершений.

Які ж будуть наслідки приєднання України до СОТ?

Насамперед слід зазначити, що Україна очікує переважно позитивних результатів від розвитку двосторонніх українсько-європейських торговельних відносин, від вступу країни до СОТ. Європейський Союз став однією з перших сторін — членів СОТ, з якою Україна узгодила умови свого вступу до організації та закріпила їх у двосторонньому протоколі про доступ до ринків товарів і послуг 17 березня 2003 р.

Серед основних результатів вступу України до СОТ та їх впливу на торговельні відносини з країнами ЄС можна виділити такі:

1. Модель економічного розвитку відкритої економіки, що ґрунтується на вагомому зростанні експорту та інтеграції у світову економіку, характерна для усіх успішних країн протягом останніх 30 років.

Міжнародний досвід свідчить, що швидке та стабільне економічне зростання виникало лише в країнах, що мали швидке та стабільне зростання експорту. Таким чином, низькі уніфіковані тарифи та режими дружні для лібералізації прямих іноземних інвестицій (такі, як у Гонконгу, Сингапурі та Чилі) є рекомендованим методом для впровадження моделі економічного зростання відкритої економіки.

2. Завдання України — це диверсифікувати та посилити свою економіку за допомогою покращання інвестиційного клімату.

Українська економіка протягом останніх чотирьох років характеризувалася швидким зростанням експорту. Тим не менш, у порівнянні з центральноєвропейськими країнами (наприклад, Польщею) український експорт недиверсифікований та не відповідає ланцюгам постачання торгівельних партнерів. Також, йому притаманні низький рівень обробки та двохстороння торгівля. Зокрема, металургійний сектор виграв від зростання світових цін на металургійну продукцію, які є нестабільними за своєю природою. Таким чином, для того, щоб утримати своє зростання, Україна повинна диверсифікувати та модернізувати свою економіку. Ключовим моментом цього є постійна робота з торгівельними партнерами для отримання інвестицій, технології та доступу до іноземних ринків.

3. Вступ до СОТ — це унікальна історична можливість рухатися до відкритої моделі економічного зростання.

Вступ до СОТ вимагає реформ у багатьох секторах, і урядовці найвищого рівня залучаються до переговорів по вступу до СОТ. В результаті, вступ до СОТ надає можливість прискорення реформ у багатьох ключових секторах.

4. Світовий досвід свідчить, що відкриття економіки для торгівлі та прямих іноземних інвестицій збільшує дохід та диверсифікує експорт, без змін до загального рівня безробіття.

Міжнародний досвід свідчить, що у середньостроковому періоді не відбувається значних змін у зайнятості, що були б пов'язані з лібералізацією торгівлі, і те саме станеться, ми віримо, в Україні в результаті вступу до СОТ. На додаток, враховуючи що споживчі та бізнес товари будуть відносно дешевшими, дохід середнього робітника збільшиться в тому сенсі, що на нього можна буде купити більше товарів та послуг.

Тим не менш, існує побоювання, що збільшення імпорту внаслідок зниження тарифів буде супроводжуватися безробіттям. Хоча деякі підприємства є не конкурентоздатними, міжнародний досвід свідчить, що збільшення конкуренції підвищує ефективність національних виробників і вони стають більш конкурентоспроможними у середньо- та довгостроковому періоді, а отже і можуть конкурувати з міжнародними компаніями як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. Певна частина зростання продуктивності надається працівникам у вигляді зростаючої заробітної платні (дивись нижче).

5. Вступ до СОТ повинен сприяти диверсифікації та збільшенню експорту та зростанню заробітної платні. Експортно-орієнтовані сектори будуть зростати та приваблювати робочу силу з секторів, які не експортують.

Експортно-орієнтовані сектори особливо виграють від вступу до СОТ, так як вони скористаються реальним здешевленням гривні та відкриттям міжнародних ринків для українських товарів. Експортно-орієнтовані сектори будуть збільшувати заробітну платню для залучення робітників з секторів, що конкурують з імпортом, та неторгових секторів економіки, обидва з яких зменшаться відносно експортно-орієнтованих секторів.

6. Після вступу буде мати доступ до широкого спектра програм для підтримки сільського господарства, які вважаються такими, що не зашкоджують торгівлі.

СОТ накладає обмеження на експортні та виробничі субсидії у сільському господарстві, так як вони вважаються такими, що зашкоджують торгівлі. Але державна підтримка сільського господарства у навчанні, соціальних платежах, інфраструктурних послугах, контролю за шкідниками, земельній реформі, маркетингу та дослідженнях дозволяється СОТ без будь-яких обмежень5. Ключовим політичним питанням для України після вступу до СОТ залишиться: як треба впроваджувати потрібні структурні реформи, включно з земельною реформою, щоб покращити ефективність сільського господарства, і скільки підтримки необхідно для сільського господарства в порівнянні з іншими секторами економіки?

7. Якщо Україна стане членом СОТ, українські експортери будуть мати додаткові права на іноземних ринках та будуть у сильній позиції для отримання статусу «ринкової економіки».

Українські експортери також будуть мати додаткові права у суперечках, що виникають під час іноземних антидемпінгових розслідувань. Україна буде спроможна використовувати механізми СОТ для вирішення суперечок для захисту своїх торгівельних інтересів. Торгівельні суперечки між членами СОТ вирішуються, ґрунтуючись на правовій угоді СОТ, згідно з якою як багаті, так і бідні країни мають рівні права і більш рівні можливості у переговорах. На практиці, користуючись системою вирішення суперечок СОТ, бідні країни часто вигравали у великих та багатих країн.

8. Як член СОТ, Україна зможе продовжувати мати преференційні умови торгівлі зі своїми історичними торгівельними партнерами як, наприклад, Росія.

9. Якщо Україна вступить до СОТ, вона займе своє місце як член СОТ з правом голосу у формуванні правил міжнародної торгівлі у багатосторонніх торгівельних переговорах, що повинні мати загальну згоду всіх сторін.

З другого боку, вступ України до СОТ призведе до відчутних наслідків як на внутрішньому ринку так і у зовнішньоекономічних справах нашої країни. Після вступу до СОТ український ринок переживатиме новий перерозподіл, майже такий суттєвий як після фінансових криз 1999 року. Перерозподілу сприятиме різке загострення конкуренції на товарному ринку та ринку послуг, і криза у дотаційних виробничих сферах. У зовнішніх стосунках перерозподіл буде викликаний переважанням пропозиції над попитом у вузьких товарних нішах.

На даний момент внутрішній ринок товарів та послуг вже достатньо склався і гнучко реагує на кон’єктуру та зовнішній вплив, в тому числі з боку держави. Утворилася низка монополістів у всіх виробничих та невиробничих галузях, яка і здійснює саморегуляцію ринку. Такий стан є ознакою стабільності і пропонує умови для розвитку. Вступ до СОТ призведе, фактично, до глобалізації внутрішнього ринку України, що змушуватиме українські підприємства конкурентно змагатися з іноземними на власній території, тим більше що умови проникнення для іноземних компаній поліпшаться. В такому випадку придатними до конкуренції залишаться лише ті підприємства, які пропонуватимуть товари і послуги і якісно і за ціною відповідні до іноземних. Тобто, конкурентоспроможні зараз залишаться такими і надалі, решта буде витіснена з ринку іноземними пропозиціями.

Вступ до СОТ зобов’язує державу відмовитися від дотаційної підтримки збиткових галузей. Такий крок насамперед дасться взнаки для сільськогосподарської (переважно рослинництва) і видобувної галузі (вугільна промисловість). Це спричинить кризову ситуацію і, без пропозиції з боку держави бездотаційних програм по закупівлі продукції (або регулювання цін на неї), викличе повний занепад, а далі і стагнацію цих галузей. Саме тому вступ до СОТ спричинить перерозподіл і на ринку праці через вивільнення зайнятих у цих сферах.

 

Використані джерела

1. Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”». - Відомості Верховної Ради України, 1999 р. - № 7.

2. Гончарук А. На шляху до Світової організації торгів­лі // Урядовий кур'єр. - 1999. - № 184.

3. Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ: Монографія / Кер. авт. кол. і наук. ред. Т. М. Циганкова. - К.: КНЕУ, 2003.

4. Осика С. Г., Пятницький В. Т., Осика А. С. Генеральна угода з тарифів і торгівлі як основа універсального міжнародно-правового регулювання світової торгівлі. - К.: УАЗТ, 1999.