УДК 336.76(043.2)

Кубах Т.Г. асистент кафедри фінансів ДВНЗ Українська академія банківської справи НБУ; м. Суми

ОТШСТЬ ФІНАНСОВОГО РИНКУ, ЯК ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ

В процесі поступового реформування командно-адміністративної економіки та переходу України до ринкових відносин почалися зміни у відносинах власності між суб’єктами господарювання та у формах фінансових зв'язків. Це спричинило появу нових форм ринків і як наслідок посилення уваги економічної науки до всіх складових ринкових відносин. Крім товарних ринків, трудових ресурсів, на сьогодні важливого значення набуває фінансовий ринок.

Формування ефективного фінансового ринку було відстрочене через політичні й економічні фактори розвитку нашої держави, у той час, як світова наука і практика пішли далеко вперед. З моменту проголошення незалежності України і до часу прийняття визначальних нормативних актів, регламентуючих діяльність на ринку фінансових послуг, створені певні структурні елементи системи фінансового обслуговування економічних агентів. Це - розгалужена мережа страхових і банківських установ, пенсійних та інвестиційних фондів, лізингових та факторингових компаній. Проте розвиток ринку має дещо хаотичний характер. Відсутність належної координації ринку фінансових послуг з боку держави обумовлює незахищеність інтересів клієнтів фінансових установ, небезпеку монополізації цього ринку, формування фіктивного капіталу в країні. Усунути ці негативні процеси у перехідний для України період можна за умови створення ефективного механізму державного регулювання ринку, який повинен базуватися на прозорій, чітко відпрацьованій нормативній базі, професійній діяльності координуючого централізованого органу управління і виконанні визначених правил функціонування з боку самих учасників.

Протягом 90-х рр. XX ст. та на початку XXI ст. економісти СНД і України намагаються розібратися, дати визначення та сегментувати фінансовий ринок таким чином, щоб можна було його характеризувати повністю. До теперішнього часу немає однозначної думки з приводу цих питань. Автори аналізують та тлумачать поняття фінансових ринків з різних точок зору. Одні з них розглядають фінансовий ринок у статиці, а інші у динамічному розвитку.

Більшість науковців у визначення фінансового ринку додають опис механізмів та його функцій. Крім того, в певної категорії трактувань розглядається окремо взята країна та не враховується поняття фінансового ринку в умовах глобалізації. Також не враховується співвідношення між грошово-кредитною та фіскальною політикою держави на інвестування активів в альтернативні товарні ринки. Не враховується фактор інфляції і вкладання активів у золото, в валюту та інші елементи економічної системи.

Значна частина авторів, коли дає визначення фінансового ринку, знаходиться на позиціях монетаризму. Але у теперішній час у світі та в державі зокрема відбуваються процеси, які пов'язані з податковим тиском та інфляцією. Тому не останню роль у розподілі й перерозподілі коштів на фінансовому ринку відіграють ці два чинники. Фіскальна політика поряд з грошово-кредитною політикою являє собою значний важіль у регулюванні та перетіканні коштів через сегменти ринку, прихід інвестицій у ту чи іншу країну, той чи інший фінансовий ринок.

Аналізуючи різні підходи, щодо тлумачення даної категорії, можна окреслити загальне групування визначень фінансового ринку, які можна об'єднати за окремими ознаками. Дехто з авторів розглядають фінансовий ринок як середовище, де відбувається обмін (Коваленко В.В., Опарін В.М.). Більшість авторів дотримується того, що на ринку відбувається розподіл (Романенко О.Р., Огородник С.Я., Зязун М.С, Ходаківська В.П., Данілов О.Д.). Деякі автори визначають, що на ринку відбувається купівля-продаж фінансових активів, ресурсів, інструментів (Худолій Л.М., Ходаківська В.П., Данілов О.Д., Іванов В.М., Шелудько В.М., Романенко О.Р., Огородник С.Я., Зязун М.С, Суторміна В.М., Раздієвська В.М., Стеценко Б.С., Савлук М.І., Мороз А.М., Коряк А.М.). Розподіл та перерозподіл у визначенні ми знаходимо у Василика О.Д., Грідчиної М.В., Захожая В.Б., та інші. В динаміці ринок розглядають Родіонова В.М., колектив авторів за редакцією Торкановського В.С., колектив, який очолює Суторміна В.М. Шелудько В.М. додає ще обіг фінансових активів. Автори вносять у визначення фінансового ринку, що він пов'язаний з .попитом і пропозицією (Бєлих Л.П., Ходаківська Б.П., Данілов О.Д., автори під керівництвом Торкановського В.С., Іванов В.М., Грідчина М.В., Захожай В.Б., Осіпчук Л.Л. та ін.).

Враховуючи дискусійність питання, кожен з авторів та авторських колективів (як вітчизняних, так і зарубіжних) має певне обґрунтування сутності фінансового ринку. На наш погляд, більш ґрунтованим є підхід Михальського В.В. який надає наступне визначення «фінансовий ринок являє собою середовище, в якому відбувається розподіл та перерозподіл ресурсів відповідно до економіко-правових відносин. Фінансові ресурси «перетікають» з однієї форми до іншої у вигляді фінансових активів і інструментів (гроші, валюта дорогоцінні метали, цінні папери та ін.). За несприятливих умов та у кризових ситуаціях розподіл та перерозподіл фінансових активів може відбуватися у товарні ринки або іншу економічну систему».

Національний фінансовий ринок на даному етапі свого розвитку знаходиться в центрі особливої уваги не тільки вітчизняних фінансових посередників, а найголовніше - представників близького і далекого зарубіжжя.

Таким чином, одним із головних завдань сучасної стадії розвитку економіки України є становлення цілісного, високоліквідного, ефективного і не корумпованого фінансового ринку, регульованого державою й інтегрованого у світові фондові, валютні та кредитні відносини.