РОЗРАХУНКИ З ОПЛАТИ ПРАЦІ У ПЕРІОД ТА ПО ЗАКІНЧЕННЮ ВИПРОБУВАЛЬНОГО ТЕРМІНУ

Гресь Н.Л., Шинкаренко М.О.

Національний гірничий університет

РОЗРАХУНКИ З ОПЛАТИ ПРАЦІ У ПЕРІОД ТА ПО ЗАКІНЧЕННЮ ВИПРОБУВАЛЬНОГО ТЕРМІНУ

В сучасних умовах розвитку економічних відносин деякі громадяни зустрічаються з проблемою пошуку роботи. Розв’язання якої вони здійснюють за допомогою: кадрових агентств, самостійного пошуку через інформаційні засоби (інтернет, рекламні видання, тощо), допомоги знайомих і, на сам кінець, звертаються до Фонду по безробіттю. Але остаточне рішення в питаннях працевлаштування залишається за роботодавцем, який все частіше хоче перевірити професійну підготовку, психолого-етичні якості кандидата на вакантну посаду. Для цього він використовує надане йому ст.26 КЗпП право встановлення випробувального терміну для співробітника, якого приймає на роботу. В сучасних умовах питання проведення випробування, його методи, зміст набули нового значення. Воно визначається, по-перше, впровадженням кардинально нових науково-технічних методів, технологій у виробництві – перехід на комп’ютерну систему обслуговування виробництва, веденням нової загальнодержавної системи статистики, бухгалтерської звітності, податкового контролю; по-друге, появою нових професій, спеціальностей, посад; по-третє, інтеграційними процесами, активізацією міжнародних господарських зв’язків, створенням і функціонуванням спільних підприємств з іноземним учасником, а також появою на внутрішньому ринку іноземних підприємств, що перебувають під контролем зарубіжних корпорацій (транснаціональні корпорації, що використовують працю громадян України).

Правові аспекти працевлаштування з випробувальним терміном розглядалися в сучасній юридичній та обліково-аналітичній літературі

В.І. Прокопенко [1, с.41- 43], Н.Б. Болотіною, Г.І. Чаншевою [2, с.151- 347],

В. Василенко [3, с.38-39], Т.Ноур [4, с.48-49].

Метою нашого дослідження є умови оплати праці в період випробування та звільнення з посади за результатами випробування в контексті чинного законодавства.

В період випробування на працівника розповсюджується законодавство про працю у повному обсязі: право на оплату праці за фактично відпрацьований час (виконану роботі), на відпустку, оплату допомоги з тимчасової не працездатності, інші соціальні гарантії тощо. Чинним законодавством України [5] не передбачено будь-яких особливостей відносно оплати праці в період випробування. Заробітна плата не може бути нижче чим встановлений мінімальний розмір заробітної плати [6, ст.8], посадовий оклад повинен відповідати розміру, який передбачений у штатному розкладі для відповідної посади. Таким чином, дії роботодавця з виплати робітнику заробітної плати у період випробувального терміну, нижче від посадового окладу є не правомірним. Підставами для звільнення за результатами випробування є порушення правил внутрішнього розпорядку тощо, за умови їх документального підтвердження у вигляді службових (доповідних) записок безпосереднього керівника, розпоряджень та наказів керівника підприємства. Власник або уповноважений ним орган може розірвати трудовий договір «якщо на протязі випробувального терміну встановлено невідповідність працівника роботі, на яку він прийнятий» [5, ст.28]. Під «невідповідністю» потрібно розуміти не достатню кваліфікацію кандидата на посаду або неможливість його виконувати роботу за станом здоров’я, за умови документального підтвердження (наявності службових (доповідних) записок безпосереднього керівника про не виконання поставлених завдань; не виконання або не якісне виконання посадових обов’язків, лікарняних листів, висновків МСЕК, тощо).

При звільнені роботодавець повинен здійснити остаточний розрахунок з працівником: нарахувати заробітну плату на момент звільнення, компенсацію за не використану відпустку, здійснити обов’язкові утримання, в т.ч. виконати перерахувати податку з доходів фізичних осіб (ПДФО). При цьому кількість днів невикористаної відпустки (К) визначається за формулою:

К=(ЩОВ/12)*М,

де ЩОВ- щорічна основна відпустка.

Примітка. «Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше як на 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладання трудового договору» [7, ст. 3, 6 ].

12 - кількість місяців у господарському році,

М - кількість фактично відпрацьованих місяців.

Сума компенсації за невикористану відпустку (Ск) обчислюється за формулою.

Ск = (∑ЗП/n)*К,

де ∑ЗП- заробітна плата за випробувальний термін [9, ст.1];

Примітка. «Працівник, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку» [9, ст.1].

n – кількість календарних днів випробувальному терміні за вирахуванням святкових;

К – кількість днів невикористаної відпустки, що підлягають компенсації.

Відповідно до п. 4 Порядку № 2035 [10] податкова соціальна пільга (ПСП) у місяці звільнення не застосовується (наявність заяви працівника про відмову від ПСП не потрібна). Зауважимо, що якщо звільнення відбувається у останній день місяця, тобто працівник відпрацював повний робочий місяць, ПСП у такому місяці звільнення не застосовується.

«Під час проведення остаточного розрахунку з працівником у разі припинення з ним трудових відносин» працедавець (податковий агент) здійснює обов’язково «перерахунок сум доходів і наданих соціальних пільг» [8, пп. 6.5.2.б].

При звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, організації, установи проводиться у день звільнення [5, ст. 116]. Якщо працівник у день звільнення не працював, зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі виникнення спору про розмір належних до виплати сум, власник, або уповноважений ним орган повинен у зазначений строк виплатити працівнику неоспорувану ним суму.

Література

1. В.І. Прокопенко Порядок прийняття та звільнення з роботи: закон і практика. - К. Юмана, 1996. – 176 с.

2. Трудове право, законодавство // За ред. П.Б. Болотіної, Г.І. Чанишевої - К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. – 564 с.

3. В.Василенко «Испытательный срок при приеме на работу»// Журнал Баланс-2006.- №18 (612).- С. 38-39.

4. Т.Ноур Испытательный срок: тест на прочность// Баланс - 2007.-№20(666).- С. 48-49.

5. КЗпП (Науково – практичні коментарі). - Х.: ООО «Одесей», 2001. - 864 с.

6. Про оплату праці: Закон України №108/995-ВР. WEB-сайт (Електрон.Ресурс)/Спосіб доступа:URL:http://www.liga.net/Ліга:Еліт версія 7.7.1.

7. Про відпустки: Закон України №504/96-ВР. WEB-сайт (Електрон.Ресурс)/Спосіб доступу:URL:http://www.liga.net/Ліга:Еліт версія 7.7.1.

8. Про податок на доходи фізичних осіб: Закон України №889-IV. WEB-сайт (Електрон.Ресурс)/Спосіб доступу:URL:http://www.liga.net/Ліга:Еліт версія 7.7.1.

9. Порядок обчислення середньої заробітної плати: Постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.95р. №100 WEB-сайт (Електрон.Ресурс)/Спосіб доступу:URL:http://www.liga.net/Ліга:Еліт версія 7.7.1.

10. Порядок надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги: Постанова Кабінету Міністрів України від 26.12.03р. № 2035 WEB-сайт (Електрон.Ресурс)/Спосіб доступу:URL:http://www.liga.net/Ліга:Еліт версія 7.7.1.