Історія. 3
к. філол. н. Лященко О.А.,
Боднаренко М. В.
Національний аграрний
університет
Селекційна
діяльність академіка В.М.Ремесла на Миронівській науково-дослідній станції
На початку осені
1983 року газета «Правда» писала: «Радянська
наука понесла тяжку втрату. 4 вересня 1983 року після тривалої та важкої
хвороби помер видатний радянський вчений-селекціонер, член ЦК Компартії
України, депутат Верховної Ради Української PCP, двічі Герой
Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської та Державної премій СРСР й УРСР,
професор, доктор сільськогосподарських наук, дійсний член Академії наук СРСР і
Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. В.І.Леніна, директор
Миронівського науково-дослідного інституту селекції й насінництва пшениці
Василь Миколайович Ремесло» [1, 6].
За роки своєї
діяльності цей видатний учений розробив теоретичні основи та оригінальні методи
селекції, створив високоврожайні сорти озимої та ярої пшениці, ячменю.
Всесвітньо відомі пшениці Миронівська 264, Миронівська 808, Миронівська
ювілейна, Іллічовка та інші, автором яких він є, займали в свій час 45 %
сортових посівів цієї культури в СРСР та більше 1,5 млн. га в країнах-членах
РЕВ. Під його керівництвом виконані фундаментальні дослідження з генетики,
селекції та насінництва зернових культур. Василь Миколайович Ремесло та ще один
радянський селекціонер Павло Пантелеймонович Лук'яненко здійснили по суті
«пшеничну революцію» в країні. Створені ними сорти озимої пшениці підняли
врожаї цієї культури на 10-15 ц/га, таким чином дали державі додатково мільйони
тонн високоякісного зерна.
Свою наукову діяльність В.Ремесло розпочав на посаді
наукового робітника на Дербентській селекційно-дослідницькій станції (1931 р.),
потім працював на Ново-Урецькій селекційній станції та Північно-Донській
Держселектстанції. Самостійну селекційну роботу В.М.Ремесло почав у 1938-1941р.
на Сєверодонецькій селекційній станції. Однак творчі пошуки вченого перервала Друга
світова війна. Після демобілізації (у серпні 1947 р.) він повернувся на
Сєверодонецьку держселекстанцію на посаду заступника директора по науковій
праці. Уже з 1 березня 1948 року його призначають заступником директора по
науковій праці Миронівської селекційно-досвідченої станції ім. В.Ф.Старченка.
На той час в Україні висівалися сорти озимої пшениці урожайністю 25-30 ц/га, що вже не
давало задовільних результатів, а селекційна робота була призупинена в умовах
війни. В результаті наполегливої праці, 1953 р. вченому вдалось створити сорт пшениці за
номером 264, а через чотири роки його передали на державні сортовипробування
під назвою Миронівська-264. Дуже швидко цей сорт став популярним, його висівали
на площі у 2 млн. га. Може, посіви й надалі зростали б, але несподівано, навіть
для самого вченого, наступний сорт Миронівська-808 перевищив його за всіма
показниками. «808-ма» перевищувала місцеві районовані сорти на 10-15 ц/га, і
заміняли їх всюди: в Білорусі, Прибалтиці, Поволжі, Дагестані. Більш
розповсюдженого сорту пшениці не було на світі: вона займала до 9 млн. га
посівних площ. А незабаром з'явилися й інші сорти – Миронівська Ювілейна і
Миронівська Покращена. Перша з них дала в Союзі намолот зерна 100,3 ц/га. А
восени 1976 р. прийшла телеграма із Чехословаччини про намолоти у 100,6 та 109
ц/га. Заслуга Василя Миколайовича Ремесла полягала в тому, що він уперше в
історії селекції запровадив плановість у створення нових сортів озимих пшениць
[2].
Наслідком
наукової діяльності В.М.Ремесла стали високопродуктивні сорти, серед них озимі:
Миронівська 10, Миронівська 808 поліпшена, Миронівська 11, Миронівська 25,
Миронівська 26, Миронівська низькоросла, Мрія 1, Мрія 2; ярові: Миронівська
ярова, Миронівська рання.
35 років працював В.М.Ремесло у Миронівському
науково-дослідному інституті селекції і насінництва пшениці, з 1964 р. – на
посаді директора. Миронівка стала визнаним центром вітчизняної науки із селекції
пшениці. Наслідок кропіткої, багаторічної праці вченого – створення 40 сортів
зернових колоскових культур, у тому числі 19 районованих, із них – 15 сортів
озимої пшениці, два сорти ярої пшениці, сорт озимого ячменю і сорт озимого
тритікале. Професор, доктор сільськогосподарських наук, член Академії наук СРСР
і Всесоюзної академії сільськогосподарських наук, автор 230 наукових праць,
Василь Миколайович Ремесло за наукові досягнення ставав двічі Героєм
Соціалістичної Праці, лауреатом Державних премій. Його життєвий шлях закінчився
4 вересня 1983 року. Та справу видатного українського вченого продовжують його
учні. «Миронівку» і тепер сіють на українських ланах та за кордоном.
Селекціоновані ним сорти й понині є донорами для сортів пшениць як вітчизняної,
так і зарубіжної селекції. З 1984 р. Миронівський інститут пшениці носить ім'я
В.М.Ремесла.
Література: