Медицина. 2

Шипитяк Є.Г., Мороз І.П.

Дрогобицький державний педагогічний університет

імені Івана Франка, кафедра анатомії, фізіології та валеології;

Дрогобицька міська лікарня № 3

Лазаротерапія хронічного проктосигмоідиту на

курорті Моршин

Нами вивчена ефективність опромінення слизової оболонки ректосигмовидного відділу прямої кишки з допомогою гелій-неонового лазера (ГНЛ) при лікуванні хронічного катарального проктосигмоідиту.

В лікуванні 20 хворих (основна група) використовували ГНЛ, у 20 пацієнтів (контрольна група) кишківник орошували, мінеральною водою – метод на сьогоднішній день найбільш ефективний в санаторно-курортних умовах. Середній вік хворих – 43 роки, тривалість захворювання – від 2 до 20 років. Катаральному проктосигмоідиту сприяли хронічний гастрит з пониженою (у 7 хворих) і нормальною (у 6 хворих) кислотністю, хронічний холецистит (у 20), дискінезія жовчовивідних шляхів (у 2), виразкова хвороба шлунку і 12-ти палої кишки в фазі ремісії (у 3), панкреатит (у 2). Крім цього було виявлено геморой – у 25 хворих, хронічні анальні тріщини – у 3, свербіж заднього проходу – у 1. Поряд з клінічними обстеженнями хворих проводили ректороманоскопію, а при необхідності – обстеження шлунково-кишкового тракту.

Використовували оптичний квантовий генератор АФЛ-1 зі світловолокном, підключений до ректороманоскопа, сила на виході становила не менше 10мВт. Курс лікування становив 8 сеансів, процедури виконувались через день. Кишківник у хворих контрольної групи орошували один раз в 3 дні за загальноприйнятою методикою, контрольний огляд кишківника проводили в середині і після курсу лікування. Моторну функцію грубої кишки досліджували методом електроколографії. Всім хворим назначали відповідну дієту, мінеральну воду внутрішньо і мінеральні ванни.

До початку лікування біль в животі відмічали 75% пацієнтів, після лікування в основній групі – 10%, в контрольній – 25%. Частота стільця і виділення слизу в основній групі знизилась в 2 рази в порівнянні з контрольною. Орошення виявилось більш ефективним при закрепах. Під впливом обох методів зникли бурчання, відчуття розпирання і важкості в животі. Метеоризм зберігся у 10% пацієнтів. При контрольній ректороманоскопії патологічні зміни слизової оболонки виявлено у 25% хворих контрольної і у 10% – основної групи. Підвищений тонус кишківника у пацієнтів основної групи спостерігали у 5 раз рідше, ніж в контрольній.

Виражений терапевтичний ефект спостерігався у 90% хворих основної групи, а загострень і ускладнень не відмічалось. В контрольній групі покращення стану наступило у 75% пацієнтів, у 20% змін не спостерігали, а у 5% відмічали загострення хвороби. Опромінення ГНЛ сприяло нормалізації моторики грубої кишки при гіпокінетичному, гіперкінетичному і спастичному коліті, заживленню анальних тріщин у 2 і повному зникненню свербіжу у всіх хворих. (Зрошування кишківника викликали загострення процесу при геморої і анальній тріщині в 10% спостережень.

Висновки. Лазеротерапія ефективна у хворих з функціональними і запальними захворюваннями грубої кишки. Опромінення з допомогою ГНЛ сприяє покращенню клінічного стану хворих і нормалізації моторно-евакуаторної функції кишківника.