Медицина. 2
Шипитяк
Є.Г., Мороз І.П.
Дрогобицький державний педагогічний
університет
імені Івана Франка, кафедра
анатомії, фізіології та валеології;
Дрогобицька міська лікарня № 3
Лазаротерапія
хронічного проктосигмоідиту на
курорті
Моршин
Нами вивчена ефективність опромінення слизової оболонки
ректосигмовидного відділу прямої кишки з допомогою гелій-неонового лазера (ГНЛ)
при лікуванні хронічного катарального проктосигмоідиту.
В лікуванні 20 хворих (основна група) використовували
ГНЛ, у 20 пацієнтів (контрольна група) кишківник орошували, мінеральною водою –
метод на сьогоднішній день найбільш ефективний в санаторно-курортних умовах.
Середній вік хворих – 43 роки, тривалість захворювання – від 2 до 20 років.
Катаральному проктосигмоідиту сприяли хронічний гастрит з пониженою (у 7
хворих) і нормальною (у 6 хворих) кислотністю, хронічний холецистит (у 20),
дискінезія жовчовивідних шляхів (у 2), виразкова хвороба шлунку і 12-ти палої
кишки в фазі ремісії (у 3), панкреатит (у 2). Крім цього було виявлено геморой
– у 25 хворих, хронічні анальні тріщини – у 3, свербіж заднього проходу – у 1.
Поряд з клінічними обстеженнями хворих проводили ректороманоскопію, а при
необхідності – обстеження шлунково-кишкового тракту.
Використовували оптичний квантовий генератор АФЛ-1 зі
світловолокном, підключений до ректороманоскопа, сила на виході становила не
менше 10мВт. Курс лікування становив 8 сеансів, процедури виконувались через
день. Кишківник у хворих контрольної групи орошували один раз в 3 дні за
загальноприйнятою методикою, контрольний огляд кишківника проводили в середині
і після курсу лікування. Моторну функцію грубої кишки досліджували методом
електроколографії. Всім хворим назначали відповідну дієту, мінеральну воду
внутрішньо і мінеральні ванни.
До початку лікування біль в животі відмічали 75%
пацієнтів, після лікування в основній групі – 10%, в контрольній – 25%. Частота
стільця і виділення слизу в основній групі знизилась в 2 рази в порівнянні з
контрольною. Орошення виявилось більш ефективним при закрепах. Під впливом обох
методів зникли бурчання, відчуття розпирання і важкості в животі. Метеоризм
зберігся у 10% пацієнтів. При контрольній ректороманоскопії патологічні зміни
слизової оболонки виявлено у 25% хворих контрольної і у 10% – основної групи.
Підвищений тонус кишківника у пацієнтів основної групи спостерігали у 5 раз
рідше, ніж в контрольній.
Виражений терапевтичний ефект спостерігався у 90% хворих
основної групи, а загострень і ускладнень не відмічалось. В контрольній групі
покращення стану наступило у 75% пацієнтів, у 20% змін не спостерігали, а у 5%
відмічали загострення хвороби. Опромінення ГНЛ сприяло нормалізації моторики
грубої кишки при гіпокінетичному, гіперкінетичному і спастичному коліті,
заживленню анальних тріщин у 2 і повному зникненню свербіжу у всіх хворих.
(Зрошування кишківника викликали загострення процесу при геморої і анальній
тріщині в 10% спостережень.
Висновки. Лазеротерапія ефективна у хворих з
функціональними і запальними захворюваннями грубої кишки. Опромінення з
допомогою ГНЛ сприяє покращенню клінічного стану хворих і нормалізації
моторно-евакуаторної функції кишківника.