Право/10. Хозяйственное право

Чи може акт про порушення ПКЕЕН бути предметом позову?

Аспирант Сергєєв Р.С.

кафедра адміністративного та господарського права Одеського Національного університету ім. І.І.Мечникова (Україна)

На сьогодні в Україні сформувалася певна судова практика в групі справ відносно розгляду позовних заяв фізичних осіб – споживачів електроенергії, пред’явлених до енергопостачальних організацій про визнання актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення [1] недійсними.

Згідно із змістом ст. ст. 11, 15 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства України. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені в законі матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Суди першої інстанції, постановляючи рішення на користь фізичних осіб – споживачів електроенергії щодо визнання недійсним акта про порушення Правил користування електричною енергією для населення та розрахунку збитків до нього, виходять із того, що оспорюваний акт є недійсним, оскільки викладені в ньому обставини є припущенням і об’єктивно не встановлені.

Апеляційним судом Харківської області (йому відповідно до законодавства України [2] Верховним судом України передані до розгляду в касаційному провадженні цивільні справи після їх перегляду апеляційним судом Одеської області) за результатами розгляду касаційних скарг ВАТ  “Одесаобленерго” на рішення місцевих судів загальної юрисдикції про визнання недійсними актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення були постановлені ухвали, згідно з якими суд касаційної інстанції прийшов до наступних висновків.

Спір про визнання недійсними актів про порушення Правил користування електричної енергії для населення не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки суди розглядають заяви про визнання незаконними тільки рішень, дій чи бездіяльності державних та інших органів влади або органів місцевого самоврядування за умовах, якщо останні порушують права громадянина. Саме ці рішення, дії чи бездіяльність вищезазначених органів можуть бути предметом спору при розгляді позовних заяв фізичних осіб – споживачів, пред’явлених до енергопостачальної організації. Акт про порушення Правил користування електричної енергії для населення не є актом нормативного характеру, оскільки він складений органом юридичної особи, а не державним органом. При винесені ухвали по справі № 1602-кс-07 про визнання акту про порушення правил користування електричною енергією для населення неправомірним Апеляційний суд Харківської області зазначив: “Оскарження дій лише щодо факту складення акту, як і самого акту, який не встановлює для позивачів будь-яких обов’язків, крім рекомендації сплатити нараховані збитки, що є різновидом претензії, не передбачено діючим законодавством як спосіб захисту прав” [3].

Отже, відповідно до правової позиції суду касаційної інстанції, вищезазначений акт та розрахунок збитків може бути визнаний в якості доказу при вирішенні іншого спор, де б оспорювались дії, рішення, які є обов’язковими до виконання, зокрема при визнанні дій енергопостачальної організації щодо відключення від енергопостачання неправомірними та відшкодування шкоди, або при заявленому позові про стягнення матеріальних збитків від самовільного підключення до електромережі постачальник електроенергії, при вирішенні яких суд зобов’язаний буде надати оцінку вищевказаному акту.

У більшості випадків судом касаційної інстанції у цій категорій справ постановляються ухвали, згідно з яких рішення судів попередніх інстанцій скасовуються та провадження по справі закриваються.

Таким чином, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Крім того, в процесі розгляду справ цієї групи нерідко оскаржуються дії представників енергопостачальної організації щодо складання акту про порушення Правил користування електричної енергією для населення. Однак, в процесі перевірки судом вбачається, що вищезазначені дії представників обленерго здійснені у виконанні своїх службових повноважень, що обумовлені договором про постачання електричною енергією та Правилами користування електричною енергією для населення.

Загалом, надання судами неналежної оцінки змісту заявлених оцінки змісту заявлених споживачем електроенергії позовних вимог на предмет відповідності її засобам захисту порушених цивільних прав призводить до того, що відбувається захист права одних осіб за рахунок прав та інтересів інших осіб.

Використана література:

1.Постанова Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 р. (із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 799 від 6 червня 2007 р.) “Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення”.

2.Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій України” щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ” від 22.02.2007 р.

3.Ухвала Апеляційного суду Харківської області від 21 грудня 2007 р. по справі № 1602-кс-07 (головуючий суддя: Колтунова А.І.).