Будівництво і архітектура/дизайн міської і ландшафтної архітектури

Голячук В.С.

Луцький державний технічний університет

Сприйняття світу через колір

Кожна людина особлива за своїм світосприйняттям та індивідуальна в поглядах на життя. А те як вона живе і чим займається залежить тільки від неї. Можна сказати, що людина підвладна настрою, тобто те як вона себе почуває відображається на її кольоровому сприйнятті. Ми звикли, що світ навколо нас є дуже різнобарвним, і чим більше радощів у житті тим більше кольорів ми пізнаємо, і навпаки коли нас оточують негаразди звикаємо бачити все в сірих тонах. Не дарма говорять що закохані носять „рожеві окуляри”, це своєрідний стан душі, який бажає бачити і відчувати теплі сонячні та ніжні кольори.

Колір – це відчуття, яке виникає у мозку як відповідь на світло, що потрапляє на сітківку ока. А чи всі ми однаково сприймаємо одні і ті ж кольори? Досліди раннього періоду розвитку людини від формування його свідомості і підсвідомості до вибору смаку та стилю дозволяють зробити висновки, що колір закладений в нас з генами батька та матері. Але на кожному етапі розвитку кольорові відчуття людини змінюються, стають більш різноманітними. Повноцінне бінокулярне поле зору остаточно формується приблизно в 15 років. Дія кольорів обумовлена як їх безпосереднім впливом на організм людини, так і асоціаціями.

А що ж відчувають люди, які не здатні сприймати кольори так як ми? Дальтонізм – це невміння правильно розрізняти ті чи інші кольори. Він може мати спадкову природу, захворювання зорового нерву або сітківки. Набутий дальтонізм є лише на оці, де подразнена сітківка чи зоровий нерв. Йому властиве прогресивне погіршення з часом та нездатність відрізнити синій та жовтий кольори. Спадковий дальтонізм зустрічається частіше, заражає обидва ока і не погіршується з часом. Цей варіант дальтонізму в різному степені вираження притаманний 8% чоловікам та 0,4% жінкам.

В центральній частині сітківки розташовані кольорочутливі нервові клітини, котрі називаються „колбочки”. Вони мають три типи чутливих кольорових пігментів білкового утворення. Один тип пігменту чутливий до червоного кольору, інший – до зеленого, третій – до синього. Точніше, вони чутливі до довжини хвилі, яка для нього характерна червона, зелена чи синя. Бачення всіх барв світу забезпечується „складанням” цих трьох кольорів у нашому мозку. У людини пік денного сприйняття цих пігментів на довжину хвилі 555 нм для червоного, 530 нм для зеленого та 426 нм для синього кольору. Люди з нормальним кольоровим зором мають в колбочках всі три пігменти (червоний, зелений та синій) і називаються трихроматами (від слова „хромос” – колір).

Відхилення в сприйманні кольору в людини не дозволяє стверджувати, що вона не здорова. Можна лише стверджувати, що ця людина має своєрідне кольорове сприйняття оточуючого світу, яке трошки відрізняється від сприйняття кольору інших людей. Загальноприйнято, що кольори впливають на відчуття людини, на її свідомість, емоційний стан. Навіть один і той самий колір, в залежності від інтенсивності і насиченості, викликає позитивні і негативні емоції. Колір ми сприймаємо візуально, фізіологічно (незалежно від нашого бажання), через реакцію людей, вражених кольором. Екстрасенси (надчутливі люди), особи, що втратили зір, здатні тактильно, на дотик, відчувати кольоровий тон. Дуже багато відомих світу художників втративши зір продовжували творити шедеври. Що це – відчуття кольору, світосприйняття, творче напрацювання?

Колір всемогутній. Здавна було відоме значення кольору в житті людини. Він наповнює тіло і підтримує душу. Колір, глибинно запроваджений в культурній традиції, біологічно пов’язаний із психогенетичним кодом кожної людини. Фізіологічна та психофізіологічна дія кольору на живі створіння дозволила розробити багату техніку кольородіагностики та кольоротерапії, опинилась у центрі уваги не тільки наукових досліджень, а й журнальних кольорових гороскопів та тестів кольорових уподобань.

З історичних джерел бачимо, що геніальні люди сприймали оточуюче їх середовище, природу і явища не так, як всі. Саме їм ми зобов’язані новими відкриттями та винаходами. Сліпі на один колір люди, з пониженим кольоровим зором, сприймають барви оточуючого середовища інакше, ніж ми, але часто не помічають відмінності від інших. Не помічають цього іноді і оточуючі.

Знання можливостей кольору, як композиційного засобу, оптимізує художню діяльність людини та активізує творчий пошук; створює нові можливості для виявлення творчої спрямованості та становлення художніх здібностей особистості.

Література

1. Зайцев А. Наука о цвете и живопись. – М.,1986.

2. Артушевська І. Кольорознавство. Конспект лекцій для студентів спеціальності „дизайн” денної та заочної форм навчання.- Луцьк: ЛДТУ, -2004.