Степанюк О.С.

Луцький національний технічний університет, Україна

Сутність заощадження домашніх господарств та мотивація їх утворення.

Заощадження відіграють важливу роль у соціально-економічному розвитку країни. Сукупний ефект заощаджень визначає темпи економічного зростання, обсяги випуску продукції та послуг, рівень науково-технічного прогресу і економічну могутність країни та добробут її населення.

В умовах ринкової економіки практично перед кожною людиною або домогосподарством існує проблема управління власними фінансами: витрачати чи заощаджувати? Проте на жаль, населення України через недостатній розвиток фінансових ринків має досить обмежений вибір інструментів капіталізації грошових заощаджень.

Добровільне відкладення грошей на задоволення своїх потреб в майбутньому є основою заощаджень населення. Як зазначають вітчизняні дослідники під заощадження слід розуміти частину грошових доходів населення, яка призначена для того щоб забезпечити потреби у майбутньому і яка формується внаслідок скорочення поточного особистого споживання. Рівень доходів населення зумовлює потребу нагромаджувати гроші, щоб придбати потрібний товар або сплатити послугу в майбутньому [2,с.174].

За змістом заощадження домогосподарств – це фонди грошових коштів, які домогосподарства формують з метою задоволення своїх майбутніх потреб або забезпечення майбутніх доходів.

За формою заощадження – це частина не спожитого у поточному періоді сукупного доходу домогосподарства, яка при організаційній формі може трансформуватися в інвестиційні витрати, а при не організованій формі – виводитися на певний час з обігу, тобто залишатися «на руках»,[3,с.23].

Заощадження населення можна вважати інвестиційними ресурсами у тому випадку, коли домогосподарство ухвалює рішення вкласти свої заощадження в об’єкти підприємницької діяльності або інші види діяльності з метою збільшення їх вартості. І процес вкладання тимчасово вільних коштів у різноманітні фінансові активи є одним із проявів активної фінансової поведінки домашніх господарств в сучасних умовах. І саме від дохідності, строковості та рівня ризиковості активів залежить ефективність здійснюваних заощаджень.

Оскільки заощадження домогосподарств є досить неоднорідними за своїм складом, виникає необхідність їх класифікації за різними ознаками, що у свою чергу, сприятиме подальшому дослідженню. І хоча кожна з ознак характеризує сутність заощаджень з тієї чи іншої сторони, доповнюючи одна одну, вони є кінцевому підсумку сприяють формуванню цілісного розуміння досліджуваного поняття. Класифікацію заощаджень представимо у таблиці 1 [3,с.23].

Таблиця 1

Класифікації заощаджень домогосподарств

Класифікаційна ознака	Група	Ідентифікація групи
За функціональною спрямованістю	Мотивовані заощадження	- придбання дорогих товарів; - непередбачувані витрати; - витрати майбутніх періодів (весілля, освіта та ін.); - звичка заощаджувати кошти; - заощадження з метою отримання прибутку.
	Немотивовані заощадження	- рівень доходів досить великий, тобто домогосподарство має змогу задовольнити нинішні потреби; - рівень пропозиції та якість пропонованих товарів або послуг не може задовольнити попит споживачів; - у державі реалізується ефективна політика, спрямована на підвищення рівня заощаджень домогосподарств.
За характером мобілізації заощаджень	Організовані	Кошти, які за допомогою посередників; банків, небанківських кредитних установ, страхових компаній, інститутів спільного інвестування тощо розміщені на фінансовому ринку і приносять їхнім власникам дохід у вигляді відсотків, дивідендів
	Неорганізовані	Кошти в національній та іноземній вапюті, що Знаходяться на руках у населення, в банківських сейфах, а також кошти, вкладені у товари тривалого користування та майно
За формою здійснення заощаджень	Готівкові заощадження	- заощадження в іноземній валюті, - заощадження в національній валюті.
	Кошти на рахунках фінансово-кредитних установ	- кошти на рахунках у банках, - кошти у небанківських фінансових установах.
	Вкладення	- вкладення в акції та боргові цінні папери, - вкладення в нерухомість, - дорогоцінні метали, антикваріат.

Вихідним критерієм класифікації заощаджень є функціональна спрямованість або спонукальні мотиви для здійснення заощаджень, у відповідності з яким заощадження домогосподарств поділяють на мотивовані (або добровільні) та немотивовані (або вимушені).

Створення мотивованих заощаджень визначається намаганням підвищити або хоча б зберегти рівень задоволення потреб членів домашніх господарств у майбутньому. Мотивовані заощадження, як правило, є добровільними. Це означав, що громадяни свідомо та добровільно відмовляються від певної частки поточного споживання задля забезпечення майбутніх потреб.

Однак інколи виникають ситуації, коли громадяни через певні, незалежні від них обставини, змушені відмовлятися рід звичних обсягів споживання і збільшувати свої заощадження. У таких випадках мають місце немотивовані (вимушені) заощадження.

Відсутність мотиву для формування заощаджень не означає безпричинності їх утворювання. При неповному задоволенні попиту населення заощадження утворюються навіть проти його волі, якщо платоспроможний попит не відповідає пропозиції з боку виробництва.

Наступним критерієм класифікації заощаджень домашніх господарств є характер їх мобілізації, згідно з яким усі заощадження поділяють на організовані та неорганізовані. Організовані заощадження є більш економічно вигідними як для населення, так і суб’єктів фінансового ринку та держави загалом. Проте неорганізованих заощаджень невигідна не лише їхнім власникам, які не отримують відповідні доходи, але й державі, адже значні їх обсяги ускладнюють процес регулювання грошової маси в обігу.

Проте інколи виникає ситуація коли за низьких поточних доходів окремі домогосподарства для підтримання належного життєвого рівня можуть використовувати раніше заощаджені кошти (тобто можуть витрачати більше, ніж отримувати доходів). У цьому випадку такі домогосподарства мають від’ємні заощаджений. Науковці в сфері економіки такі як Алексеєнко М.Д., Юрій С.І. стверджують, що «від’ємні заощадження виникають, як правило, в умовах інфляції, коли населення перестає робити нові заощадження і витрачає попередні під загрозою втрати їх від інфляції та інших факторів соціально-економічного характеру» .

Важливим критерієм класифікації заощаджень домогосподарств є також форма їх здійснення. Вибір членами домашнього господарства найефективніших форм заощаджень є одним із найскладніших і водночас найважливіших завдань, які домогосподарства вирішують, приймаючи рішення про здійснення заощаджень. [1]

Отже проведене дослідження дає змогу стверджувати, що заощадження домогосподарств відіграють надзвичайно важливу роль в соціально-економічному житті суспільства.

Економічне значення заощаджень полягає у тому, що з їх формуванням розвиваються і урізноманітнюються потреби людей, що відповідне посилює мотивацію до праці та зростання її продуктивності. Політичне значення особистих заощаджень пов’язане із можливістю формування потужного середнього класу як гаранта соціально-економічної та політичної стабільності суспільства.

Список використаних джерел.

1. Юрій С. І., Федосов В. М., Алексеєнко Л. М. Фінанси: підручник за ред. Юрій С. І., Федосов В. М. — К.: Знання, 2008. — 611 с.

2. Рамський А.Ю. Інвестииійний потенціал заощаджень фізлчних осіб та механізми його реалізації / А.Ю. Рамський // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №5. - С. 173-178.

3. Кізима, Т. Домогосподарства як елемент економічної системи: сутність, еволюція та функції в умовах ринку / Т. Кізима // Вісник Тернопільського національного економічного університету. - 2008. - № 3. - С. 22-36 :