Кубрак Л.А.
Донецький національний університет економіки і
торгівлі імені М.Туган-Барановського
ШНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ УКРАЇНИ
В умовах
глобалізації економічний розвиток будь-якої країни тісно пов'язаний з
підвищенням її інвестиційної привабливості для іноземних інвесторів. У період
становлення ринкової економічної системи в Україні проблемам інвестиційної
привабливості було присвячено низку праць вітчизняних вчених-економістів. Проте
все ще залишаються невирішеними питання політики сприяння та покращення
інвестиційної привабливості країни.І тому тема інвестування є
актуальною на даний час.
Як відомо, в Україні недостатня увага приділяється
засобам спрямування державної економічної політики на посилення інвестиційної
діяльності та визначення шляхів її активізації в секторі економіки України. Саме тому
спостерігається сповільнення темпів росту ВВП, на що вплинуло, передусім,
падіння інвестиційного попиту.
На нашу
думку, можна виділити ряд інвестиційних привабливих напрямків: лідируюче
становище компанії на ринку може привернути увагу іноземців, які націлені на
купівлю потужностей в країні; невисокий рівень конкуренції підсилює інтерес
національних інвесторів до придбання подібних компаній; предметом трансакції
може стати реструктуризація активів - продаж не всієї компанії, а її частини,
наприклад, портфельним інвесторам. Як зазначає Гаврилюк О.В., в 2005 році
подібну модель практикували «Велика кишення», «Укргазбанк», «Мегабанк» та ін.
Значну привабливість має і туристичний сектор. Але варто
зазначити, що в Україні на туризм виділяється менше 1% ВВП. Масштабних
інвестицій для цього замало - насамперед потрібна професійна державна
стратегія.
Викликає інтерес і сталеливарна промисловість, яка
взагалі належить до перспективних, з позиції інвесторів та галузей української
економіки. З одного боку, вона ще не становить інтересу для них, незважаючи на
продаж комбінату «Криворіжсталь», але, з іншого, підприємства цього сектору, на
нашу думку, недооцінені. Нині констатується нестача сировини для світового
сталеливарного виробництва, що вигідно вітчизняним компаніям.
Нажаль, найменш привабливим сегментом є сільське
господарство, куди за останні 10-15 років масштабні інвестиції не надходили.
Велику проблему становить спрацьованість устаткування: станом на початок 2008
року, 90 % сільгосптехніки відслужило свій термін експлуатації, а її
використання істотно знижує ефективність праці аграрних господарств.
Ми вважаємо, що
збільшення обсягів іноземного капіталу доцільно було б створити систему
диференційованих податкових пільг, які б компенсували несприятливий
інвестиційний клімат або можливі ризики. До такої системи пільг необхідно
включати субсидії за рахунок державного і місцевих бюджетів на інвестування
проектів у пріоритетні галузі економіки, звільнення від оподаткування коштів
підприємств, які направляються на розвиток власного виробництва.
Напрями покращення інвестиційної привабливості країни
доцільно було б доповнити такими діями:
-
реалізація
інвестиційних проектів за рахунок коштів державного, місцевого бюджету, а також
іноземних інвестицій та кредитів;
-
виконання
заходів державних та регіональних цільових програм;
-
розгляд
інвестиційних проектів, в тому числі включення їх до бази даних;
-
впровадження
передового досвіду інших країн у сфері інвестиційної діяльності;
-
реалізація
заходів по залученню банків до фінансування проектів;
-
впровадження
заходів з розвитку інвестиційної інфраструктури - методичних семінарів,
виставок, форумів, «круглих столів», презентацій інвестиційних проектів,
зустрічей з інвесторами;
-
створення
центрів з проектного управління та бізнес-планування.
Реалізація цих заходів в першу чергу залежить від
державної політики, головним завданням якої на сучасному етапі розвитку є
структурна перебудова економіки. Метою цієї перебудови є забезпечення
економічного зростання, виходу на шлях стійкого розвитку й досягнення
конкурентоспроможності на світовому ринку. Відповідно до цього, пріоритетними
напрямами для залучення і використання іноземних інвестицій, на думку
вітчизняних вчених-економістів повинні стати: 1) завершення формування
відповідної нормативно-правової бази; 2) подальше реформування податкової
системи; 3) досягнення політичної стабільності; 4) зміцнення фінансово-кредитної
системи, створення небанківських фінансових установ, особливо лізингових і
страхових компаній, венчурних фондів; 5) сприяння розвитку інститутів фондового
ринку; 6) стимулювання залучення інвестицій у науково-технічну та інноваційну
діяльність [4, 51].
Отже, формування в Україні
привабливого для іноземних інвесторів середовища, насамперед, слід починати з
системи активних дій держави, спрямованих на зміну політичного, економічного та
правового поля в країні.
Література:
1. О. Ульяницька. Вплив інвестиційної активності
на розвиток інноваційних проектів //Актуальні проблеми економіки - 2010. -
№2 (80) - 36 с.
2. В.В.Стадник,
Н.І.Непогодіна. Теоретико-методологічні основи інвестування розвитку
підприємства //Актуальні проблеми економіки - 2008. - №1 (79) - 60 с.
3. Гаврилюк О.В.
Інвестиційний імідж та інвестиційна привабливість України //Фінанси України -
2011. - №3 – 79 с.
4. Марцин
В.С. Удосконалення державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні.//
АПЕ. - 2009. -
№5. - с.47-59