Психологічні науки /10. Психологія праці

К.психол.н. Болотнікова І.В.

Інститут психології ім.Г.С.Костюка НАПН України

Розвиток і тренування розумових функцій як фактор оптимізації професійної діяльності

Одним з ефективних методів розвитку мислення є постійне тренування розумових функцій, адже для підтримки високого розумового рівня необхідні регулярні вправи. Новітні дослідження в галузі когнітивістики підтверджують, що стимуляція важливих центрів мозку не тільки в значній мірі уповільнює зниження з віком розумових здібностей, а й допомагає покращити роботу клітин мозку. При цьому важливо розуміти, що різноманітні здібності мозку не конкурують між собою, а, скоріше, допомагають одна одній.

Проблема застосування різних видів тренінгу для найрізноманітніших змін широко обговорюється в сучасній психологічній літературі. Провідними в сучасній концепції тренінгу є поняття психологічного впливу та особистісних змін. Ключова ідея будь-якої тренінгової роботи – намагання сприяти розвиткові особистості шляхом зняття обмежень, комплексів. Це ідея зміни, трансформаціїї людського Я у світі, що змінюється. Отже, розгляд поняття тренінг виявляється тісно повязаним з аналізом проблеми психічного розвитку, змін і, ширше, з детермінацією психічного. Фахівці визначають специфічні риси тренінгу, які дозволяють виділити його серед інших методів практичної психології. Це спрямованість на психологічну допомогу учасникам групи у саморозвитку, при цьому вона походить не стільки від ведучого, скільки від інших учасників. Отже, інтелектуальний тренінг є одним з видів тренінгу, що чинить вплив на розвиток інтелекту. Основними параметрами інтелектуального тренінгу є: проблемність, надпредметність, процесуальність, інтелектуальна потенційність,безоцінковість, децентрованість, груповий характер середовища.

Більшість тренінгових програм присвячено розвиткові креативності, або творчого мислення. Засобами забезпечення, тобто створення і утримання проектних характеристик в реальному тренінговому процесі є багатофункціональні проблемні ситуації та сконструйовані на їх базі психотехнічні процедури. Вони ґрунтуються на зміні звичайних систем зв’язків і відношень, зокрема, часових, просторових і смислових. Наприклад, людині пропонують мислено скоротити інтервал часу між народженням і смертю (до одного дня), здійснити подорож у далеке минуле або майбутнє, тощо. “Просторовий” тренінг ґрунтується на поєднанні в просторі об’єктів, які звичайно не співпадають, причому досить далеких (наприклад, автомобіль і слон), або відповідному розєднанні звичайно поєднанних об’єктів (риба і вода). Йдеться, отже, про нестандартне, творче мислення, звільнене від стереотипів, що розкриває інтелектуальний потенціал людини.

Інтелектуальні вправи. Існує велика кількість вправ на розвиток різних особливостей мислення та уяви. Ось декілька прикладів.

· Вправа на розвиток логічності мислення."Поняття по порядку".Потрібно розташувати наведені нижче поняття по порядку, тобто від більш приватних до більш загальних таким чином, щоб в утворилася ланцюжку кожне наступне ланка відносилося до попереднього як рід до виду. Наприклад, якщо дані наступні поняття: «пудель», «тварина», «собака», «домашня тварина», то їх слід розмістити те: «пудель - собака - домашня тварина - тварина».

1.Храм, давньогрецький храм, будова, Парфенон, ритуальна споруда.
2.Яблуня, рослина, дерево, плодове дерево, квіткові рослини.
3.Число, дріб, натуральна дріб, неправильна дріб.
4.Грунт, чорнозем України, природне утворення, чорнозем.
5.Приголосна буква, знак абетки, літера «Д», буква.

· Вправа на розвиток гнучкості мислення. Протягом двох хвилин придумати нестандартне використання для 10 звичних предметів. Наприклад, молоток можна використовувати як прес-папьє і т.ін.

· Вправа на розвиток швидкості мислення. Придумати в обмежений відрізок часу антоніми до різних понять.

· Вправа на розвиток уяви «Групова картина». Всі учасники сідають у коло. Один з них тримає в руках чистий аркуш паперу і намагається уявити собі намальовану картину. Він починає детально її описувати, а всі інші намагаються «побачити» на аркуші те, про що він говорить. Потім лист передається наступному учаснику, і він продовжує створення уявної картини, доповнюючи вже «написане» новими деталями. Лист передається далі. Ведучий повинен попередити учасників, що це повинна бути саме картина, а не розвивається сюжет. Опис ж повинні бути достатньо докладними для того, щоб можна було однозначно встановити по них просторове взаєморозташування деталей. Закінчення роботи оголошується учасником, який вважає, що картина вже занадто перевантажена деталями

Інтелектуально-творчі ігри також мають багаті можливості для розвитку мислення, творчих та винахідницьких здатностей. Основна мета таких ігор – розвиток здатності до постановки і творчого розвязання винахідницьких задач і, ширше, розвиток інтелекту. Цей результат, якщо він досягнутий, і є прямим продуктом ігрового процесу. Щодо нових задумів, інколи досить оригінальних і цікавих, то вони в даному випадку – непрямий продукт ігрової діяльності. Особливостями інтелектуально-творчої гри і водночас її відмінностями від інших рольових ігор є такі риси:

- основною метою є розвиток інтелектуально-творчого потенціалу;

- відсутність жодних елементів змагання;

- відображення в грі одночасно ігрової та навчальної діяльності, відсутність їх протиставлення;

- гнучка зміна ролей;

- наявність елементів емпатії.

Позитивними рисами розумових тренінгів у наведеній ігровій формі є зручність та довільність їх використання, а також те, що вони уявляють собою розумову працю і розвагу водночас.