Федорець А.В.

Керівник: асистент каф. філософії Кулєшова В.А.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

СОЦІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО СТУДЕНТА

В усі часи поняття «студент» не тільки вказувало на рід занять певної категорії молоді, але й містило у собі певні припущення щодо стилю життя цих юнаків та дівчат, кола їх інтересів і життєвих планів, матеріального стану, манери поводження в суспільстві. Власне, з цих характеристик і складається образ студента, властивій певній історичній епосі. Деякі з цих ознак з часом змінювалися, а частина з них залишалася незмінною.

Вивчення особи студента у практиці вищої школи здійснюється в основному за такими показниками: мотиви вступу до ВНЗ, рівень загальноосвітньої підготовки, характер діяльності до вступу до ВНЗ, ступінь сформованості умінь і навичок самостійної роботи, характер інтересів, захоплень, рівень розвитку здібностей, особливості характеру, стан здоров'я, відповідність їх змісту майбутньої професії і вимогам до неї тощо.

Розглядаючи студентство як соціальну групу, специфіка якої полягає у нерозривному зв'язку з освітою у всіх її проявах, важливо поглиблювати і розширювати теоретико-методологічні основи вивчення цієї групи. Це необхідно для того, щоб скласти найбільш повний соціологічний портрет сучасного студента і зрозуміти, як відображається на ньому ті перетворення, які відбуваються у суспільстві [1].

Дослідженню проблеми студентства присвячені наукові праці вчених таких вчених, як Давиденко Е.М., Родіна Ю.В., Подольська Є.А., Кочеткова К. Ю., Андрієнко Л. К. та інщі, але це питання залишається недостатньо систематизованим.

Метою статті є вивчення студентства як соціальної групи, їх інтересів та пріоритетів у житті.

Студентський вік − це період становлення і стабілізації характеру, найбільш активного розвитку етичних і естетичних відчуттів, оволодіння повним комплексом соціальних ролей дорослої людини: громадянських, професійно-трудових та ін. Студентські роки відрізняються інтенсивним перетворення мотивації, всієї системи ціннісних орієнтацій, формуванням спеціальних здібностей у зв'язку з професіоналізацією, тому саме цей вік стає центральним періодом становлення характеру та інтелекту. Взагалі, студентський вік характеризується досягненням найвищих результатів, що базуються на всіх попередніх процесах біологічного, психологічного, соціального розвитку.[2]

Характерною межею морального розвитку в цьому віці є посилення свідомих мотивів поведінки. Помітно зміцнюються ті якості, яких не вистачало повною мірою у старших класах загальноосвітньої школи, − цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, самостійність, ініціатива, уміння володіти собою. Традиційно найбільш важливим у житті сучасні студенти вважають здоров'я рідних і близьких (92,8%), сімейне благополуччя (87,7%), справжніх друзів (83,4%), впевненість у собі (82,5%), самореалізацію (71,5%), якісну освіту (71,0%) тощо. Водночас на передні позиції вийшли такі цінності, як впевненість у майбутньому (68,3%), власна незалежність (57,6%), комфортабельне житло (55,2%), правдива інформація про події у країні та світі (44,7%).

Необхідно зазначити, що одна з особливостей віку полягає в усвідомленні своєї індивідуальності. На питання «Ким ви відчуваєте себе в першу чергу?» 63,6% відповили «особистістю», 58,2% - «студентом», 24,0% - громадянином України, 19,0% - представником молоді, 3,6% - європейцем. Основним змістом кризи цього віку є криза ідентичності.[3]

Вся сукупність сучасних студентів досить явно розділяється на три групи:

1) студенти, зорієнтовані на освіту як на професію; для них інтерес до майбутньої роботи,бажання реалізувати себе в ній – найголовніше. Решта всіх чинників для них менш значуща. У цій групі близько третини студентів.

2) студенти, які зорієнтовані на бізнес (близько 26% від загальної кількості опитаних); для них освіта виступає інструментом; для того, щоб надалі спробувати створити власну справу, зайнятися торгівлею тощо; до своєї професії вони ставляться менш зацікавлено, ніж перша група;

3) студенти, яких, з одного боку, можна назвати такими, що не «визначилися», з іншого – пригніченими різними проблемами особистого, побутового плану; для них освіта і професія не становлять того інтересу, що характерний для перших двох груп; на перший план у них виходять побутові, житлові, сімейні проблеми [4].

Сьогодні, коли відбуваються зміни в суспільній свідомості, в поглядах на світ і місце в ньому людини його суспільно-політичного, духовно-морального, ціннісно-орієнтованого ставлення до навколишнього соціально-культурному середовищі, завданням держави стає формування нових ідеалів, культурних цінностей, які завжди були і залишаються основними засадами життя людської цивілізації.

Таким чином, без докорінної трансформації системи вітчизняної освіти, очевидно, неможливо домогтися радикальних якісних змін в інтелектуальній сфері життєдіяльності суспільства, впровадити нове мислення в суспільну свідомість.

Література

1. Подольська Є. А. Соціологічний портрет сучасного студента: теоретико-методологічний підходи / Єлізавета Подольська // Вища шк. – 2010. – № 2. – С. 22–33. – Бібліогр.: с. 32–33 (17 назв). – За матеріалами досліджень учених ХГУ «НУА» проекту «Студент ХХІ століття (соціальний портрет на фоні суспільних трансформацій: українська інтерпретація)».

2. Астахов В.И. Система образования Украины в поисках ответов на глобальне вызовы эпохи.//В.И. Астахов// Новий колегіум – 2004. - № 5/6 – C.12-15.

3. www.ukrstat.gov.ua – сайт Державного комітета статистики України

4. Добреньков В.И. Фундаментальная социология. В 15 т. – Т. 8: Социология и образование / В.И. Добреньков, А.И. Кравченко. – М.: ИНФА-М, 2005. - 1040 с.