Психология и социология/5 Психолого-воспитательные проблемы развития личности в современных условиях

Колчигіна А.В.

Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна

Природа наукових уявлень про копінг – поведінку та її структуру в різних психологічних підходах.

Тяжкі життєві події можуть призводити до зниження продуктивності кожного суб’єкта суспільства, який залишається зі стресом один на один. В сучасному світі, де технічний прогрес ніколи не стоїть на місці, економічний розвиток цікавить суспільство більш за все, багатоманітність міжособистісних відносин породжує велику кількість конфліктних ситуацій, стресові події наповнюють життєвий досвід особистості, людина народжується, розвивається, взаємодіє, навчається, працює, живе. Дослідження такої особливої категорії соціальної поведінки, як оволодіючої, адаптивної або копінг – поведінки, являється одним із центральних у сучасній теорії стресу, а основним фактором, який допомагає людині справлятися зі стресом, є вміння долати тяжкі життєві події.

Роботи, що присвячені вивченню феномену копінг - поведінки, появилися у зарубіжній та вітчизняній психології у другій половині XX століття, та ними займалися наступні дослідники: Р. Лазарус, Р. Моуз, С. Фолкман, Н. Хаан, К. Олдвін, В. Бодров, Л. Анциферова, Т. Крюкова, С. Нартова-Бочавер, М. Сирота, В. Ялтонський, І. Нікольська, Р. Грановська, Н. Відерман, А. Лібіна, Н. Водопьянова та інші. Не зважаючи на значну кількість теоретичних та емпіричних досліджень по даній проблематиці, що охоплює процеси оволодіння зі стресом, які знаходяться у проміжку між стресом та відповіддю на нього, залишаються недостатньо вивченими природа та структура оволодіючої поведінки. Це зумовило актуальність проведення теоретичного аналізу наукових робіт щодо проблеми визначення копінг – поведінки.

Слід зазначити, що поняття «копінгу» інтерпретується по-різному в різних психологічних школах. В результаті аналізу робіт, що присвячені розумінню феномену «coping behavior», нами були виділені основні характеристики цього поняття: стратегії дій щодо усунення, зменшення стресового фактору; адаптивна поведінка людини; проявляється в когнітивній, емоційній та поведінковій сферах; усвідомлювана стратегія оволодіння зі стресом; міждисциплінарна галузь, що вивчає явища не тільки регуляції та саморегуляції поведінки суб’єкту, а й особистісний розвиток, благополуччя, здоров’я та ресурси продуктивності людини, це адаптивна та зріла поведінка суб’єкта (Р. Лазарус, В. Бодров, Т. Крюкова, Л. Анциферова, К. Абульханова, Н. Водопьянова, І. Нікольська, Р. Грановська) [2-6,8,9].

Так, копінг – поведінка розуміється нами, як самостійна поведінка особистості по подоланню стресових ситуацій в залежності від значимості їх у своєму житті, враховуючи особистісні ресурси, що у більшості визначають поведінку людини. Це поведінка, що береться під свій контроль особистістю, підкоряється суб’єктивному впливові.

Слід зазначити, що різноманіття визначень понять копінг - поведінки бере свій початок з теоретичних передумов вивчення оволодіння зі стресом [1,2]. В. Бодров вказує на те, що на основі чотирьох взаємопов’язаних концепцій сформулювалися сучасні підходи до розуміння процесу оволодіння стресу. По-перше, еволюційна теорія Ч. Дарвіна відокремлює такий напрямок вивчення, як адаптація у суспільстві, що походить від індивідуальних специфічних стратегій подолання. По – друге, психоаналітичній підхід (З. Фрейд) описує процеси подолання та захисту, а теорії особистісного розвитку, доповнюючи захисні механізми, враховують поступове збільшення особистісних ресурсів подолання життєвих труднощів (К. Роджерс, А. Маслоу). По-третє, теорія життєвого розвитку Е. Еріксона висвітлює періоди життя, кожен з яких наповнюється кризою, оволодіння якого необхідно для нормального розвитку особистості. Останній напрямок, що відокремлює В. Бодров, корегується на емпіричному вивченні поведінки при життєвих кризах.

І. Нікольська, Р. Грановська вказують на те, що поняття копінг - поведінки чи усвідомлюваної стратегії оволодіння зі стресом вперше з’являється в дослідженні Л. Мерфі (1962) щодо засобів оволодіння дітьми вимогами, що пропонуються кризами розвитку [5]. Термін «копінг», як зазначає Т. Крюкова не включали до Психологічних тез (Psychological Abstracts) Американської психологічної асоціації до 1967 року [4]. При цьому дані дослідники сходяться в тому, що необхідно розрізняти поняття «копінг-поведінка» та «психологічний захист», не виключаючи те, що психоаналітична концепція відокремила той факт, що кожна людина, коли зіштовхується зі складними життєвими подіями, має бажані техніки для того, щоб впоратися, адаптуватися. Н. Хаан відмічає те, що люди використовують копінг – поведінку, коли можуть діяти, а захист – коли повинні діяти [1].

Р. Лазарус вказує на те, що психоаналітична концепція надала велике значення захисному стилю щодо розуміння оволодіння з тяжкими подіями, сформулювала ідеї контролю, а тільки в 70-х роках XX століття з’являються розробки теорії копінгу та ряд досліджень, що розглядали копінг як процес індивідуального реагування на стресові події [9].

Виясняючи природу копінг-поведінки, її сутність, слід зазначити узагальнюючий погляд на розуміння структури копінг-поведінки. В. Шебанова зазначає про наступні структурні компоненти оволодіючої поведінки. По – перше, відбувається сприйняття стресової ситуації. По – друге, після сприйняття стресової ситуації відбувається її оцінка особистістю як загрози або як виклику. По – третє, копінгова дія або реакція є виробленою стратегією подолання стресу. Остання структура полягає в оцінці результату проведених дій, що не замикає процес копінг – поведінки, а породжує нову оцінку, переводячи до першого структурного компоненту [8]. М. Сирота та В. Ялтонський зазначають те, що копінг – поведінка,трансформуючись по мірі зміни вимог ситуації до людини або змін самого суб’єкта в ситуації, має власну динаміку [6].

Таким чином, проведений теоретичний аналіз дозволив визначити наступне: копінг – поведінка - це самостійна поведінка особистості, це стратегії дій щодо усунення, зменшення стресової події, це адаптивна та зріла поведінка суб’єкта, проявляється в когнітивній, емоційній та поведінковій сферах та має власну динамічну структуру, реалізовуючи поставлені цілі особистості. Різноманіття визначень понять копінг-поведінки бере свій початок з теоретичних передумов вивчення оволодіння зі стресом.

Вважаємо, що у подальшому є актуальними теоретичні розробки щодо розуміння та аналізу параметрів, видів копінг – поведінки та емпіричні дослідження використання проаналізованих вище положень, а саме розширення розуміння структури оволодіючої поведінки, враховуючи мотиваційний потенціал особистості.

Література:

1. Бодров В. А. Информационный стресс: Учебное пособие для вузов. – М.: ПЕР СЭ, 2000. – 352 с.

2. Бодров, В. А. Проблема преодоления стресса. Часть 1: "Coping stress" и теоретические подходы к его изучению / В. А. Бодров // Психологический журнал. - 2006. - Т.27, №1. - С. 122-133.

3. Водопьянова Н. Е. Психодиагностика стресса / Н. Е. Водопьянова. – СПб.: Питер, 2009. – 336 с. : ил. – (Серия «Практикум»).

4. Крюкова Т. Л. Психология совладающего поведения в разные периоды жизни: Дис. ... дра психол. наук : 19.00.13.  Кострома: РГБ, 2006.

5. Никольская И.М., Грановская P.M. Психологическая защита у детей. СПб.: Речь, 2006. – 342.

6. Совладающее поведение: Современное состояние и перспективы / Под ред. А.Л.Журавлева, Т.Л.Крюковой, Е.А.Сергиенко. - М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2008. - 474 с.

7. Хекхаузен X.Мотивация и деятельность. — 2-е изд. — СПб.: Питер; М.: Смысл, 2003. — 860 с.

8. Шебанова В.І. Теоретичний аналіз копінг-поведінки у сучасних наукових дослідженнях / Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології. Збірник наукових праць. – Херсон: ХНТУ, 2010. - №2(3). – С. 262 -267.

9. Lazarus RS Coping theory and research: past, present, and future Psychosom Med May 1, 1993 55:234-247.