Економічні науки/5.Управління трудовими ресурсами

Викладач, Сьомченко В.В.

Запорізький національний університет, Україна

РЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСАМИ ВІДТВОРЕННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Розвиток економічних відносин в Україні обумовив радикальні перебудови всієї інституційної системи, зокрема системи управління трудовими ресурсами країни. Сучасні перетворення та тенденції світової інтеграції потребують формування напрямків національної політики розвитку на принципах пріоритетності розвитку людини та підвищення інтелектуального рівня держави в цілому. Але концептуальна невизначеність щодо економічної моделі розвитку та недостатність реформ соціальної спрямованості стримують ефективне використання людських ресурсів. Проблеми формування та використання трудових ресурсів на підприємствах харчової промисловості потребують наукового обґрунтування організаційно-економічного механізму, який би дозволив шляхом взаємодії існуючих та впровадження нових важелів досягти більш ефективного використання трудового потенціалу.

Аналіз сучасних процесів формування, розподілу й використання трудових ресурсів на підприємствах харчової промисловості сприяє вирішенню територіальних проблем відтворення робочої сили на основі оптимального поєднання національних і регіональних цілей і завдань економічного розвитку. Ускладнюють ситуацію глибокі кризові явища перехідного періоду. Порушення пропорційності і структурної рівноваги всієї економічної системи призвело до надзвичайного загострення суперечностей між потребами й можливостями соціально-економічного розвитку регіонів.

На сучасному етапі розвитку економіки все більшої актуальності набуває нова стратегія управління процесами регіонального відтворення трудових ресурсів, яка дозволить змінити усталені уявлення й стереотипи та створити прогресивну технологію управління зазначеною сферою. Основні фактори, що ускладнюють це завдання, пов’язані з посиленням доцентрових тенденцій в економічних системах різних ієрархічних рівнів та послабленням мотиваційної основи продуктивної трудової діяльності.

У системі управління процесами відтворення трудових ресурсів слід відмовитися від єдиної моделі для різних рівнів господарювання та надати перевагу вирішенню тих проблем, які набули найбільшого загострення, з огляду на фінансові й ресурсні можливості території. Очевидно, що в сучасній економічній ситуації у повному обсязі можуть бути реалізовані лише найменш капіталоємні проекти. У цьому аспекті перспективним напрямом є вдосконалення власне технології регіонального управління процесами відтворення трудових ресурсів на підприємствах харчової промисловості. Практична реалізація зазначених напрямів вбачається у визначенні стратегічних і тактичних завдань державної регіональної політики щодо відтворення робочої сили в контексті змін у розподілі функцій і повноважень між центральними й регіональними органами влади; обґрунтуванні загальної схеми, форм і методів планування й прогнозування ринку праці та зрушень у сфері зайнятості населення; розвитку територіальної системи соціального партнерства як засобу взаємодії регіональних органів влади, профспілок та роботодавців, спрямованого на поліпшення умов відтворення робочої сили.

Серед складних і важливих проблем соціально-трудових відносин на підприємствах харчової промисловості вагоме місце займає проблема демографічного розвитку трудових ресурсів. Важливість демографічних характеристик регіону обумовлена двома обставинами. По-перше, через значні регіональні розбіжності в режимах відтворення населення показники по країні в цілому мають частково фіктивний характер. По-друге, внесок окремих територій у відтворення населення й формування демографічної ситуації в державі суттєво різниться.

Катастрофічна демографічна ситуація в Україні та її регіонах, відсутність дієвої регіональної демографічної політики зумовили необхідність комплексного дослідження демографічних процесів відтворення трудових ресурсів. Найбільша потреба відчувається саме в об’єктивних оцінках проблем відтворення населення та територіальному диференціюванні зазначених процесів, а також у дослідженні співвідношень загальнодержавних та регіональних чинників їх погіршення. Важливим у цьому контексті є власне принципи регіонального підходу до вивчення комплексу взаємопов’язаних складових умов життя людей.

Регіональна політика, об'єднуючи досить різні за пріоритетністю напрями, повинна ґрунтуватися на чіткому розмежуванні повноважень центральних і місцевих виконавчих органів влади, діяльність яких забезпечила б піднесення рівня соціально-економічного розвитку регіону, ефективне використання його трудового потенціалу та збалансованість територіального ринку праці. До стратегічних завдань слід віднести формування передумов високорезульта-тивної адаптації робочої сили відповідно до вимог і потреб ринкової економіки.

Виділяються наступні тактичні цілі процесу управління трудовими ресурсами на підприємствах харчової промисловості:

- удосконалення зайнятості працездатного населення;

- допомога населенню, яке прагне працювати за наймом;

- сприяння зайнятості у сфері офіційної економіки;

- вирішення проблем регіонального безробіття;

- своєчасна перепідготовка кадрів, що підлягають вивільненню з підприємств виробничої сфери регіону;

- соціальна підтримка найбільш вразливих категорій працездатного населення.

Вивчення процесів управління соціально-економічним розвитком регіонів виявляє також і проблему доцільного поєднання загальнодержавних, колективних, групових та особистих інтересів. Безумовно, пріоритет повинен надаватись загальнонаціональним інтересам, адже саме це - запорука єдиного підходу до вирішення актуальних проблем регіонів.