К.е.н., доцент Клокар О.О.

Білоцерківський національний аграрний університет

Аналіз та заходи підвищення конкурентоспроможності працівників аграрного сектора економіки

Здатність реалізувати власне право на працю в ринкових умовах істотно залежить від конкурентоспроможності робочої сили. Проте нині недостатньо розроблені теоретико-методологічні положення щодо оцінки її рівня, складових і факторів, які впливають на формування як в економіці в цілому, так і окремих галузях господарювання. У першу чергу це стосується аграрного сектора економіки України.

Проблемами мотивації праці, якості робочої сили, рівня її самореалізації, використання займалися такі відомі вчені-економісти: О. Бугуцький, Є. Валь, Н. Волгін, В. Дієсперов, Т. Карпенко, Г. Купалова, П. Саблук, Л. Червінська та інші [1-4]. Вони розробили теоретико-методологічні засади дослідження трудової мотивації різних категорій працівників в основних галузях сільського господарства - рослинництві, тваринництві. Проте питання оцінки конкурентноздатності працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств в умовах реформування матеріальних, земельних, трудових відносин, а також відносин власності досліджені недостатньо.

Враховуючи актуальність вищенаведених питань та їх недостатнє вивчення, головною метою даного дослідження є аналіз конкурентоспроможності працівників аграрного сектора економіки та розробка заходів її підвищення. З цією метою необхідно вирішити наступні завдання:

- розкрити соціально-економічну сутність терміну конкурентоспроможність працівника;

- висвітлити основні методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств з виділенням основних рис і характеристик, які визначають її положення на ринку праці;

- провести вибіркове соціологічне обстеження для визначення думки працівників щодо критеріїв конкурентоспроможності;

- визначити вплив (взаємозв’язок) конкурентоспроможності працівників на трудову мотивацію;

- визначити шляхи підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських кадрів.

Для вирішення вищенаведених завдань нами були використані наступні методи: діалектичний, абстрактно-логічний, аналізу, синтезу тощо.

У результаті проведеного нами системного аналізу існуючих розробок встановлено, що існує декілька наукових підходів щодо визначення конкурентоспроможності робочої сили у ринкових умовах. Вони подібні і відрізняються між собою лише частково окремими складовими елементами. Більшість науковців та практиків, що досліджували і досліджують дану проблему, визначають конкурентоспроможність працівника як соціально-економічну категорію, що характеризує здатність кожного фахівця в будь-який проміжок часу повністю реалізувати своє право на працю та отримати належну винагороду за неї [3, с.4].

Схвалюючи даний підхід в цілому, у той же час, вважаємо, що доцільно виділити основні критерії конкурентоспроможності аграрних працівників, як поки що чітко не визначені. Вони встановлені нами за допомогою використання евристичних методів аналізу, зокрема соціологічного обстеження, експертних оцінок, багатофакторних порівнянь та інших. Для цього у 2009 р. було проведене соціологічне обстеження 416 працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств Білоцерківського, Володарського, Кагарлицького і Фастівського районів Київської області. За допомогою спеціально розробленої анкети опитування вивчалася їх думка щодо оцінки конкурентоспроможності працюючих. При цьому в опитуванні прийняли участь: керівники господарств і їх структурних підрозділів (30%), спеціалісти (30 %) і робітничі кадри (40 %).

Попередньо була визначена сукупність основних рис і характеристик, які відображають різні професійні та соціально-психологічні риси працівників і формують їх конкурентоспроможність на внутрішньому й зовнішньому ринках праці. До них належать: стать, вік, стан здоров’я, сімейний стан і склад сім’ї, освіта, професійно-кваліфікаційний рівень, досвід роботи, умови та оплата праці, володіння навичками роботи з ЕОМ, відповідальність та інші. Респондентам було запропоновано оцінити кожну із вказаних рис, виходячи з її важливості, і виразити це в бальній оцінці в діапазоні від 1 (мінімум) до 50 (максимум) балів.

У результаті аналізу відповідей респондентів була дана кількісна (бальна) оцінка вказаним вище рисам та характеристикам, які нині в сільському господарстві визначають конкурентоспроможність різних категорій працівників (табл. 1). За даними таблиці видно, що результати соціологічної оцінки основних рис і характеристик конкурентоспроможності робочої сили керівниками, спеціалістами та представниками робітничих професій підприємств відрізняються. Більшість керівників встановили достатньо високі вимоги щодо якісних параметрів працівника та його трудової діяльності, зокрема щодо: статі, віку, професійно-кваліфікаційного рівня, досвіду роботи, відповідальності, освіти. Про це свідчить високий середній бал – 40,1 і рівень відповідності всім максимально можливим параметрам – 80,2%.

Більш детальне ознайомлення з вимогами керівників дозволило встановити бажаний, з їх точки зору, “портрет” найкращого претендента на робоче місце, якому вони б надали перевагу при працевлаштуванні на керівні посади і на спеціаліста. Так, це має бути чоловік віком 25-35 років, з професією, кваліфікацією, яка відповідає робочому місцю, зі стажем роботи на даній посаді не менше 3 років, що має почуття відповідальності за доручену справу і не має згубних звичок (алкоголізм, наркоманія, паління). Саме ці якості набрали максимальну кількість балів.

Таблиця 1

Оцінка основних рис і характеристик конкурентоспроможності робочої сили різними категоріями працівників сільськогосподарських підприємств Білоцерківського, Володарського, Кагарлицького і Фастівського районів Київської області, бали*

Риса, характеристика	Керів- ники	Спеціа- лісти	Робіт- ники	В серед- ньому
Вимоги до умов та оплати праці	20	50	50	41,0
Освіта	35	35	25	31,0
Професійно-кваліфікацій-ний рівень	50	45	30	40,5
Досвід роботи	50	50	35	44,0
Стать	50	35	20	33,5
Вік	50	40	35	41,0
Відповідальність	50	45	40	44,5
Відсутність шкідливих звичок	50	50	40	46,0
Володіння навичками роботи з ЕОМ	35	30	5	21,5
Стан здоров’я	35	40	50	42,5
Сімейний стан, склад сім’ї	20	45	35	33,5
Середній бал риси, характеристики	40,1	42,3	33,2	38,1
Відповідність всім максимально можливим параметрам, %	80,2	84,6	66,4	76,2

*Складено за матеріалами досліджень автора в Білоцерківському, Володарському, Кагарлицькому та Фастівському районах Київської області.

Крім того, керівники господарств і структурних підрозділів хотіли б, щоб претендент на робоче місце мав відповідну освіту і володів комп’ютером. При цьому допускається середній рівень здоров’я, і практично не впливають на працевлаштування його сімейний стан та вимоги до умов праці і заробітку.

Щодо вимог спеціалістів до конкурентоспроможності робочої сили, то вони дещо нижчі, хоча середній бал такий же, як і в керівників. Ще нижчі показники оцінки у робітничих кадрів. Для сільськогосподарських працівників, зайнятих на робочих професіях, пріоритетними рисами конкурентоспроможності є: виробничі умови та ціна робочої сили виражена рівнем оплати праці, стан здоров’я, вік, сімейний стан і склад сім’ї, досвід роботи, відповідальність тощо (середній бал 33,2).

Це пояснюється тим, що вимоги до рис та характеристик робочої сили залежать від складності виконуваної роботи. Якщо робота переважно фізична і потребує докладання фізичних зусиль, то й вимоги вищі до стану здоров’я, умов й оплати праці, і значно менші до володіння навичками роботи з ЕОМ, статі, освіти тощо.

Проте в реальному житті наймані працівники не завжди можуть відповідати критеріям роботодавців, що негативно впливає на формування рівня конкурентоздатності та трудової мотивації, оскільки останні залежать від впливу суб’єктивних і об’єктивних чинників.

Таким чином, зовнішня позитивна мотивація є домінуючою в формуванні конкурентоспроможності кожного працівника. Разом з тим, низький рівень матеріального та соціально-психологічного стимулювання не спонукає селян, особливо молодих, підвищувати свою конкурентоспроможність. Для підвищення рівня конкурентоспроможності працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств необхідно реалізувати комплекс таких заходів:

- забезпечити належне матеріальне та соціально-психологічне стимулювання працівників шляхом впровадження оплати праці з урахуванням кінцевих результатів господарювання, участі працівників в розподілі прибутку, створення можливостей для придбання акцій підприємства, надання різних премій, соціальних бонусів, просування по службі тощо;

- створювати сприятливі умови для професійного зростання всіх категорій працівників та самореалізації з урахуванням кон’юнктури ринку праці (професійна підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації, надання робочих місць відповідно з набутими професією, кваліфікацією тощо);

- залучати молодь до роботи в аграрному секторі економіки, особливо жінок, організовуючи для них відповідні робочі місця не тільки в рослинництві і тваринництві, але й у сфері обслуговування, переробки реалізації продукції;

- реалізовувати активну протекціоністську політику держави щодо пріоритетного розвитку аграрного сектора економіки та комплексного розвитку сільських територій.

Реалізація вищенаведених методичних і практичних підходів сприятиме покращенню ставлення селян до праці, підвищенню їх конкурентоспроможності, ефективності функціонування реструктуризованих сільськогосподарських підприємств та аграрного сектора економіки в цілому.

Література:

1. Бугуцький О.А., Купалова Г.І., Дієсперов В.С. та ін. Мотивація праці та формування ринку робочої сили. – К.: Урожай, 1993. – 416 с.

2. Волгин Н. Валь Е. Мотивационная основа эффективности труда // Человек и труд. – 2000. – №4. – С.75 – 76.

3. Карпенко Т.И. Дни самоопределения // Выпускник: профессия и карьера. Приложение к журналу “Персонал”. – 1998. – № 1. – С. 3 – 9.

4. Червінська Л.П. Основи мотивації в менеджменті. – Суми: ВВП Мрія – 1, 1997. – 192 с.

Авторська довідка

Клокар Олег Олександрович, к.е.н., доцент кафедри бухгалтерського обліку і аудиту, Білоцерківського національного аграрного університету.

Адреса: Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченко, 20, кв. 81. Електронна адреса: klokar@rambler.ru

Контактні телефони (04563) 39-30-30 – дом., (050) 984-63-24 – моб.