Глазко Н. Д. , Пріщенко А.В.

Вінницький національний аграрний університет

Проблеми та перспективи розвитку податкової системи

Відомо, що одним із найперспективніших напрямків стимулювання розвитку економіки є податкові платежі, які регулюють основні макроекономічні процеси та пропорції в країні. Від механізму стягнення податків залежить формування доходної частини бюджету, а це як відомо, основа державної казни.

Оскільки, сучасна податкова система складається з податків і зборів, тому вона повинна базуватися на постійності, стабільності та повноцінності надходження коштів до бюджету. Зараз в умовах глибокої економічної кризи функціонування податкової системи набуває вагомого значення. В Україні процес переходу в ринкові умови та формування податкової системи як її провідного інституту відбувалися водночас паралельно і швидко. Це призвело до реалізації необхідних управлінських рішень, нехтування принципами оподаткування на користь здійснення нестабільних поточних цілей господарювання.

Історія сучасної податкової системи України починає формуватися з 1992 року за допомогою постанови Верховної Ради України від 13 грудня 1995 року№466/95-ВР «Про основні положення податкової політики та податкової реформи в Україні» та від 4 грудня 1996 року №561/96-ВР «Про основні положення податкової політики в України», а також указом Президента України від 31 липня 1996 року№621/96 «Про заходи по реформуванню податкової політики». На сьогодні раціональне та ефективне впровадження податкової системи характеризується здатністю пропорційно і системно виконувати фіскальну та регулюючу функції. Досягнення економічного зростання можливе тільки за умови ефективності державних програм через застосування податкових важелів (пільги, зниження розміру ставок, спеціальні режими).

Аналіз податкової системи України та шляхи її покращення, вивчені багатьма науковцями, а саме Василиком О.Д, Соколовою А.М, Єфименком Т.І, Юрієм С.І, Поттером М, а також іншими вченими, які досліджували у своїх працях питання у сфері оподаткування.

За роки незалежності відбулися значні позитивні зрушення: зменшено кількість податків і звільнень від оподаткування, знижено податкові ставки і розширено базу оподаткування, істотно поліпшилася практика адміністрування податків. Протягом останніх років ринкової економіки зазначені позитивні тенденції набули більшого застосування.

Так, запроваджено спрощену систему оподаткування малого та середнього бізнесу, скасовано збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, удосконалено механізм розрахунків між бюджетом і платниками податків.

Також спостерігається чітка тенденція зростання частки податку з доходів фізичних осіб(з 5,8% у 1993 році до 24,89%у 2003році), зниження у 2004-2006 роках зумовлене змінами у законодавстві, наприклад у 2003 році був прийнятий Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб». Прийняття цього закону, спричинило встановленню «перехідної» (на період 2004-2006рр.) ставки у розмірі 13%, з 2006 року - 15%.

Лише за останні роки чотири податкові платежі наповнили державну казну на 75% (78,0 млрд.грн), у тому числі податок на прибуток підприємств -30,1 % (23,5 млрд. грн.), податок з доходів фізичних осіб - 22,2 % (17,3 млрд. грн.), податок на додаткову вартість -13,8 % (10,8 млрд. грн.) та акцизний збір із вироблених в Україні товарів - 9,4 % (7,3 млрд. грн.).

На сьогоднішній день вітчизняна податкова система має достатньо резервів для підвищення ефективності функціонування, проте більшість суб’єктів господарювання приховують свої доходи від оподаткування, тому що податкове навантаження є досить значним. Саме тому обсяги тіньової економіки в Україні становлять близько 74% від обсягів офіційного ВВП, при цьому 14%, оприлюднені офіційно, а 60% не враховані і не надходять до державного фонду.

В Україні частка валового внутрішнього продукту, яка надійшла до бюджету через податкову систему становить 21%; тоді як у зарубіжних країнах, наприклад у Данії цей показник становить – 46,4%, Швеції – 36,9%, Фінляндії – 34,9; Великій Британії – 30,7; Італії – 29,9; Франції – 28,2%.

Нинішня податкова система сьогодення являє собою велику кількість недостатньо узгоджених нормативних актів, тому виникає потреба в доповненні змінами одного законодавчо закріпленого документу. Цим документом на думку багатьох вчених може стати Податковий кодекс, який буде характеризуватися стабільністю, а саме не змінністю протягом кількох років.

Пристосування сучасної податкової системи до ринкових умов господарювання дасть змогу платникам податків та податковим органам підготуватися до змін у законодавстві. Тому умовно реформування податкової системи можна поділити на три послідовні етапи.

На першому етапі реформування (протягом 2007 року) відбувається розроблення принципів кодифікації законів у сфері оподаткування і прийняття Податкового кодексу.

Другий етап (2008-2012 роки) передбачає розробити нормативно-правове забезпечення для впровадження Податкового кодексу, зокрема щодо спрощення системи адміністрування податків і зборів .

Третій, заключний етап (2013-2015 роки) планує закріпити здобуті результати, саме реформувати податкову систему України у відповідність зі стандартами ЄС.

Отже, до основних напрямів реформування податкової системи України можна віднести:

ü зниження фіскального тиску, а поряд з цим зниження ставок податку на прибуток підприємств і додану вартість призводить до стимулювання підприємницької та інвестиційної діяльності;

ü податковий та бухгалтерський облік повинен взаємозалежати та доповнювати один одного, що надасть змогу ефективно вести свою діяльність та поряд з цим формувати звітність;

ü податкове законодавство повинно регулювати відносини тільки у сфері оподаткування, щоб не виникало спірних питань;

ü покращити ефективність нарахування та стягнення податкових платежів, а саме удосконалити процедуру взяття на облік, забезпечити ефективну діяльність податкових органів;

ü зменшити податкове навантаження серед непрямих податків, підвищити роль місцевих податків у структурі доходів місцевих бюджетів, враховуючи особливості відповідно до територіального розподілу;

ü використовувати регулюючу функцію мита за допомогою ставок, які відповідатимуть вимогам СОТ.

Список використаної літератури:

1. Бурденко І.М, Кравченко О.В. Аналіз стану і напрямки розвитку податкової системи України та її вплив на зростання економіки//Актуальні проблеми економіки.-2007.-№4.-С.67-74

2. Єфименко Т.І. Основні напрямки трансформації податкової системи України// Фінанси України.-2007.-№9.-С.9-13

3. Папп В.В. Концептуальні підходи до формування та розвитку податкової системи України//Регіональна економіка.-2009.-№1.-С.225-232.

4. Про систему оподаткування: Закон України від 25 червня 1991р. №1251

5. Про податок на додану вартість: Закон України від 3 квітня 1997р. №168-87ВР