Дядечко А.В., Кателла Є.Ю.

Донецький національний університет економіки та торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Проблеми та перспективи розвитку українського конкурентного середовища

Ефективність функціонування конкурентного середовища країни в значній мірі залежить від запровадження ринкових механізмів, що сприяють стабільному розвитку товарних ринків, гармонізації національного законодавства у відповідності до норм міжнародного права, підвищення прозорості та ефективності використання державних ресурсів, збалансування промислової та конкурентної політики. В Україні з перших років незалежності підтримка і захист добросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності віднесені до пріоритетних напрямів державної політики. Саме розвиток конкуренції забезпечує формування цивілізованих ринкових відносин, сприяє поступовому підвищенню рівня національної конкурентоспроможності та забезпеченню економічного зростання, що надзвичайно актуально для України в умовах глобалізації економіки та посилення міжнародної конкуренції [4, с. 14].

Нині можна виділити такі проблеми українського конкурентного середовища: недосконале законодавчо-правове поле, нерозвинута інституційна структура конкуренції, існування доволі багатої кількості стійких природних монополій, незахищеність внутрішнього ринку від руйнівного впливу іноземних конкурентів, недостатній рівень інноваційності конкурентного середовища, руйнування потужного науково-технічного потенціалу, відсутність достатніх ресурсів для реалізації перспективних проектів, нерозвинуте співробітництво з міжнародними організаціями тощо.

Реакцією на нагальну потребу проблеми підвищення конкурентоспроможності національної економіки є вироблення науковцями ІЕП НАНУ проекту концепції Державної програми підвищення конкурентоспроможності національної економіки на 2007-2015 роки [2, с. 25], яка передбачає створення 335 елементів інноваційної інфраструктури (інноваційних центрів, регіональних інноваційних кластерів, інноваційних бізнес-інкубаторів, банків технологічної інформації тощо) . завдяки цьому буде створено 10 тисяч нових робочих місць для висококваліфікованих фахівців, зросте на 10 тисяч одиниць число суб’єктів малого підприємництва, що реалізують інновації, підвищиться на 5% інноваційна активність підприємств, збільшиться виробництво інноваційної продукції на 20%, буде залучено декілька мільярдів грн. інвестицій для реалізації інноваційних проектів [3, с. 58]. В світі ж глобальної кризи програма дещо загальмувала: немає інвестицій для розвитку інновацій, скорочується кількість суб’єктів малого підприємництва, інноваційна активність підприємств не зростає, не створюються нові робочі місця тощо. Ці фактори повинні бути враховано державою і відповідними органами для підтримки вітчизняного конкурентного середовища хоча б на тому рівні, на якому він зараз тримається.

З метою виявлення, припинення та недопущення антиконкурентних дій, оптимізації процесів інтеграції України у європейську та світову економіку необхідно розширювати міжнародні зв'язки у сфері захисту і розвитку конкуренції. Насамперед це стосується налагодження ефективного співробітництва з такими міжнародними організаціями як ЮНКТАД, ОЕСР, СОТ та антимонопольними органами країн СНД, Європи. Без дієздатного спеціального механізму міжнародного співробітництва ефективна конкурентна політика стає неможливою, оскільки, як свідчать дослідження, найбільший негативний вплив на внутрішню конкуренцію, у тому числі в нашій державі, мають саме ті дії, які здійснюються за межами відповідних країн транснаціональними корпораціями та їх дочірніми підприємствами, філіями, представництвами.

Актуальними залишаються питання співробітництва України з країнами ЄС. Україна вже отримала статус країни з ринковою економікою, однак реформи, потрібні для ефективного функціонування внутрішнього ринку та глибшої інтеграції до світової економіки, не завершені. У країнах Центральної Європи поштовхом для реформ була перспектива членства в Європейському Союзі. Утім, ЄС поки що не готовий обговорювати таку перспективу стосовно України [1, с. 58].

Таким чином, сучасність постіндустріального періоду висуває перед Україною проблему пошуку форм і методів адаптації національного економічного та політико-правового середовища. Вдосконалена законодавча база, розвинута інституційна структура конкуренції, скорочення природних монополій, захищеність внутрішнього ринку від впливу іноземних конкурентів, високий рівень інноваційності, розвинуте співробітництво з міжнародними організаціями (початок переговорів з ЄС щодо утворення зони вільної торгівлі, набуття членства у СОТ, реалізація інтеграційних домовленостей з країнами ЄЕП) відкривають для України нові перспективи та можливості підвищення конкурентоспроможності національної економіки, що, у свою чергу, вимагає формування ефективної конкурентної та загальнодержавної політики держави.

Література

1. Лозова Г. Деякі аспекти використання державної допомоги як інструменту конкурентної політики // Вісник Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка. – 2008. - №92. – С. 13-15.

2. Костусев А., Пугачова М. Конкурентная среда в Украине: состояние и тенденции развития. // Вестник Антимонопольного комитета Украины. Конкуренция. – 2009. - №4. – С. 19-25.

3. Тарнавська Н. Інноваційне забезпечення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання України // Економіст. – 2008. - №10. – С. 56-61

4. Хоменко І. Модель ефективної конкурентної політики в умовах транснаціоналізації // Економіка. Підприємництво. Право, 2009. - №2. – С. 12-15.