Экономические науки/7. Учет и аудит

Аспірант кафедри обліку та аудиту Костюкова О.В.

Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне, Україна

Управлінський облік в органах державного сектора

Перехід України до ринкових умов господарювання вимагає такої організації обліку та звітності, яка б забезпечувала надання інформації про джерела, розподіл та напрями використання фінансових ресурсів, зрозумілої не тільки фахівцям з бухгалтерського обліку в державному секторі та розпорядниками бюджетних коштів, а всім користувачам звітності органів державного сектор (ОДС). Відмінність у представленні фінансової звітності ОДС різним групам користувачів полягає у наступному: для зовнішнього використання інформація повинна бути спрощеною, зрозумілою при будь-якому рівні підготовки користувачів, та базуватися на даних фінансового обліку, а для внутрішнього використання – більш деталізованою, поглибленою, та базуватися на даних всіх підсистем обліку. Така мета досягається завдяки інтелектуалізації обліку, яка пов’язана з розвитком внутрішньогосподарського та управлінського обліку.

Серед вчених, які відстоюють позицію поділу бухгалтерського обліку на фінансовий та управлінський, слід відзначити І.А.Білоусову, Ф.Ф.Бутинця, С.Ф.Голова, О.В.Лишиленка, Л.В.Нападовську, М.С.Пушкаря, М.Г.Чумаченка. У той же час, малодослідженим залишається питання потреби та його визначальних рис управлінського обліку в органах державного сектора.

Метою роботи є вивчення концептуальних основ запровадження управлінського обліку в ОДС трьох категорій, а саме: в центральних органах виконавчої влади, бюджетних установах соціально-культурної сфери, та у фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Інтелектуалізація обліку визначається кількістю підсистем і обсягом інформаційних ресурсів для різних рівнів управління. Професор М.С.Пушкар [1, с.17] відзначає, що за існування одного, так званого “бухгалтерського обліку”, який дає стандартну й обмежену інформацію у передбачених стандартних формах звітності, рівень інтелектуальності такої підсистеми наближається до нуля.

Зокрема, на великих ОДС I – III категорій виникає потреба в отриманні інформації не тільки в розрізі кодів бюджетної класифікації, а й поглиблених, деталізованих даних бухгалтерського обліку за структурними підрозділами (відділеннями, факультетами, науковими підрозділами, виконавчими дирекціями тощо), інформації про доходи у розрізі коштів від надання платних послуг, про всі види витрат та фінансові результати.

На даний час у розрізі різних служб (речової, продовольчої, медичної тощо) планують видатки і ведуть їх облік за кошторисом Міністерства оборони України ОДС Збройних сил України [2, с.36]. Дана інформація використовується для оперативного управління видатками на відомчому рівні, тобто формується система управлінського обліку з деталізацією за центрами виникнення витрат і центрами відповідальності.

Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” [3] управлінський та внутрішньогосподарський облік ототожнюються. Вказані види обліку подібні в питаннях регламентування, користувачів, і мають дещо ідентичні аспекти в інших ознаках. Однак, сучасне трактування управлінського обліку визначає дещо ширшу його концептуальну основу, ніж внутрішньогосподарського.

Сучасне поняття та функції управлінського обліку вийшли за межі класичного внутрішньогосподарського обліку. Він став управлінською стратегією, ніяк не управлінським обліком [4, с.52].

Внутрішньогосподарський облік є подальшим поглибленням, деталізацією даних бухгалтерського фінансового обліку у частині доходів і витрат діяльності. На відміну ж від внутрішньогосподарського обліку, управлінський облік не тільки передбачає збір та інтерпретацію інформації за результатами вже здійснених господарських операцій, він став комплексною системою планування, обліку та звітності, контролю й аналізу та інформаційною базою для прийняття управлінських рішень. Управлінський облік в сучасному трактуванні є окремим елементом управління діяльністю, який у своїй основі використовує інформацію внутрішньогосподарського обліку та показники фінансової звітності в цілому, а також зовнішню, технологічну, технічну, аналітичну й інші види інформації.

Узагальнюючи концептуальні основи бухгалтерського, управлінського та внутрішньогосподарського обліку, слід відзначити визначальні особливості управлінського обліку:

ü не реєструє факти і господарські операції, які вже відбулись, а спрямований на майбутнє;

ü не регламентується національними обліковими стандартами, тобто для ОДС не буде регламентуватися П(С)БОДС;

ü не є обов’язковим, ведення управлінського обліку залежить від рішення керівництва ОДС;

ü в управлінському обліку зосереджується увага на конкретних сегментах господарської діяльності, а не на ОДС в цілому;

ü управлінський облік, як правило, децентралізований (не здійснюється в центральній бухгалтерії) та повністю підпорядкований потребам управління ОДС.

При формуванні інформаційних ресурсів для управління ОДС існує потреба створення трьох підсистем управлінського обліку ОДС:

ü для вищого рівня управління, якому потрібна оригінальна інформація прогнозного характеру;

ü для середнього рівня управління – стандартна інформація тактичного характеру, в якій зафіксовані фактичні дані щодо використання ресурсів і визначення ефективності процесів;

ü для нижчого рівня управління – інформація про ефективність здійснення робочих операцій і використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів.

У випадку функціонування у ОДС фінансового, управлінського та стратегічного обліку рівень інтелектуальності обліку може коливатися від 0 до 1. Наприклад, за припущення, що всі три підсистеми обліку рівноцінні, на них припадає по 0,333 частки. Якщо в ОДС поряд із фінансовим буде запроваджено управлінський облік, то рівень інтелектуальності становитиме 0,67, а при трьох системах – 1 (точніші дані можна отримати при врахуванні обсягу інформації кожної з підсистем).

Ведення субрахунків аналітичного обліку витрат, доходів, фінансових результатів діяльності ОДС I – III категорій, дані по яких отримуються і використовуються в оперативному режимі, є основою для запровадження внутрішньогосподарського та управлінського обліку. Аналогічну систему обліку (інтегровану) застосовують великі комерційні підприємства України. ОДС різних профілів можуть розробити робочий план рахунків з необхідною деталізацією синтетичних і аналітичних рахунків. Однак, до розширення робочого плану рахунків потрібно підходити обґрунтовано, адже розроблення надмірної кількості аналітичних субрахунків значно збільшує трудомісткість ведення обліку.

Висновки. Для здійснення управлінського обліку в ОДС потрібні фахівці, обізнані в обліку, стратегічному аналізі, оперативному плануванні, прогнозуванні, розробці управлінських рішень. Тому ведення управлінського обліку доцільне у великих ОДС, які мають значні обсяги діяльності та достатній штат працівників, а внутрішньогосподарського обліку – у всіх ОДС.

Література:

1. Пушкар М.С. Інтелектуальна модель обліку для економіки знань // Вісник Київського національного торгівельно-економічного університету. – 2008. – №5 (спецвипуск). – С.15-22.

2. Джога Р.Т. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навч. посібник/ Р.Т. Джога. – К.: КНЕУ, 2001. – 250 с.

3. Закон України Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” вiд 16.07.1999 №996-XIV (з чинними змінами та доповненнями).

4. Сльозко Т. Управлінський облік чи управлінська стратегія / Т. Сльозко// Бухгалтерський облік і аудит. – 2006. – №2. – С. 49-54.