Січко С.М.

Миколаївський Державний Університет імені В.О.Сухомлинського,Україна

ПРОСТОРОВО-ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ РЕКРЕАЦІЙНИХ ТЕРИТОРІЙ МИКОЛАЇВЩИНИ

В Миколаївській області досить виразно презентоване розмаїття рекреаційного потенціалу. Найбільш цінні рекреаційні ресурси Приморської частини області зосереджені вздовж узбережжя Чорного моря та його лиманів – Тилігульського, Березанського, Бузького та Дніпровського. При цьому, довжина берегової смуги Чорного моря на відрізку Тилігульській ліман – м. Очаків складає понад 23 км, а площа пляжів – 60 га.

Крім того, довжина берегової смуги Чорного моря вздовж Кінбурнської коси складає 22,5 км узбережжя, а площа пляжів та лісових насаджень відповідно 60 га та 4,3 тис. га. Цінним ресурсом тут є мілководні озера та лікувальні грязі Ягорлицької затоки.

Довжина берегових смуг вздовж лиманів, що представляють рекреаційну цінність складає 60 км, площа пляжів – 90 га, а площа лісів – 0,6 тис. га.

У вертикальній ієрархії рекреаційної цінності важливе місце належить таким річкам як Південний Буг, Інгул, Кодима та Гнилий Єланець. Наприклад, довжина берегових смуг, що представляє рекреаційну цінність по обидві сторони Південного Бугу складає 80 км, площа пляжів складає 120 га та 7,0 тис. га лісових насаджень. Рекреаційні ресурси р. Інгул представлені 30-и кілометровою береговою смугою по обидві боки ріки та 45 га пляжів. Крім того, на прилеглих до р. Інгул територіях розміщено біля 2,2 тис. га лісових насаджень, представлених невеликим лісовими урочищами і ділянками.

Рекреаційні ресурси р. Кодима являють собою 20-и кілометрову берегову смугу з пляжами з обох сторін, площею 30 га.

Не меншу рекреаційну цінність представляє р. Гнилий Єланець з розміщеними на ній водосховищем. Круті береги річки з виходами граніту, піщаними та кам’янистим дном надає місцевості живописності. При цьому, довжина берегових смуг водосховища, які придатні для рекреації становлять майже 10 км.

Крім вище описаних рекреаційних ресурсів на території області знаходяться інші ресурси, які можуть використовуватись туристами та відпочиваючими. Вони в основному представлені:

− лісовими масивами, які розміщені поблизу селищ міського типу Доманівка, Веселинове, Березнегувате, Снігурівка, Казанка, Братське і ін.

− окремо розташованими лісовими масивами, що входять до складу природно-заповідного фонду: урочища Лабірінт, Василева пасіка, Рацинська дача, що розташовані у Вознесенському районі, урочище Чабанка у Новобузькому районі; урочище Володимирівська дача розміщене у Казанківському районі і ін.

− Софіївським водосховищем на річці Інгул, на території Новобузького району.

Крім того, для короткочасного та тривалого відпочинку в області використовуються садово-дачні ділянки, кількість яких складає 82 тисячі загальною площею 6408,6 га. Для визначення потреби населення Миколаївської області у місцях та територіях для короткочасного відпочинку на перспективу було використано матеріали "Схема планування територій Миколаївської області", з якої видно, що на кінець прогнозного періоду (2026р.) кількість населення, що одночасно виїжджатиме на короткочасний відпочинок може скласти 239 тис. чоловік, в тому числі м. Миколаєва 175 тис. чол.[2]

На підставі проведених розрахунків встановлено, що площа рекреаційних територій для короткочасного відпочинку орієнтовано складатиме 12 тис. га (239 тис. чол. × 500 м² на одну людину) та 8,8 тис. га (175 тис. чол. × 500 м² на одну людину) відповідно.

Щоб визначити площу територій для курортного лікування, тривалого відпочинку та туризму нами визначено, самперед, розрахункова потреба населення області в цих закладах складатиме 105,6 тис. місць, у тому числі: курортне лікування – 3,8 тис. місць, тривалий відпочинок та туризм відповідно 75,7 і 26,1 тис. місць [2].

Виходячи з норм територій на одне місце [1], які складають:

− забудову курортно-рекреаційних установ – від 50 м² до 200 м²;

− громадські центри регульованих та курортних комплексів – 10 м²;

− прогулянкову територію: парки, лугопарки або лісопарки – 600 м², з’ясувалось, що сумарна потреба населення Миколаївської області складатиме 7,4 тис. га.

В цілому, ж потреба населення Миколаївської області в рекреаційних територіях складатиме орієнтовно 19,4 тис. га, в тому числі, для:

− курортного лікування – 0,3 тис. га;

− тривалого відпочинку дорослих з дітьми – 1,9 тис. га;

− тривалого відпочинку дітей – 3,4 тис. га;

− туризму – 1,8 тис. га;

− короткочасного відпочинку – 12,0 тис. га.

Певна річ, централізована організація оздоровчо-рекреаційної системи має свою перевагу перед розосередженими утвореннями, які полягають у зручності експлуатації, організації транспорту, інженерного обладнання, централізованому обслуговуванню відпочиваючих тощо. У цьому випадку доцільним є формування таких курортно-рекреаційних та рекреаційних зон: Очаківська курортно-рекреаційна зона, Південнобузька, Інгульська, Вознесенська, Кодимо-Первомайська та рекреаційна зона м. Миколаєва.

До Очаківської зони входять Коблево-Рибаківська курортно-рекреаційна підзона, курорт Очаків та комплекси – "Парутине", "Куцуруб-Аджигольська коса", "Березанський лиман", "Кінбурнська коса" і місце короткочасного відпочинку "Матіясове" та "Ленінка".

До Південнобузької рекреаційної зони відноситься територія вздовж Південного Бугу між містом Миколаєвом і с. Варюшине у межах Новоодеського і Миколаївського районів. До складу цієї зони входять комплекси "Баловне", "Піски", "Петрово-Солониха", "Новоодеський", "Варюшине-Андріївка". Зона характеризується наявністю великих лісових масивів, різноманітним ландшафтом і є придатною для тривалого відпочинку дорослих і сімей з дітьми, дитячого і короткочасного відпочинку населення міст Миколаєва, Нової Одеси і ін.

Інгульська рекреаційна зона розміщається вздовж р. Інгул між м. Миколаєвом і місцем впадіння р. Громоклія в р. Інгул. До складу зони входять комплекси "Калинівка", "Пересадівка" і "Христофорівка", які формуються по обох берегах р. Інгул.

У межах цієї зони є умови дитячого відпочинку та короткочасного відпочинку населення прилягаючих територій.

Рекреаційна зона м. Миколаєва розміщена у межах міста і представлена прибережними територіями уздовж річок Південний Буг та Інгул, де розташовані лікувальні установи для дорослих і дітей, пляж.

Вознесенська рекреаційна зона знаходить своє відображення на обох берегах Південного Бугу від м. Южноукраїнськ до с. Дорошівка та на берегах водосховища на р. Черталка, де на базі існуючих лісових масивів передбачається формування комплексу "Прибужани-Новогригорівка" та місце короткочасного відпочинку "Бузьке" і "Олександрівське водосховище".

В межі цієї зони включаються місце відпочинку "Рацинська дача", "Лабіринт", урочище "Василева пасіка" та південна частина національного природного парку "Бузький гард".

Кодимо-Первомайська рекреаційна зона розміщається в межах Кривоозерського, Врадіївського і Первомайського районів: вздовж р. Кодима – від с.м.т. Криве Озеро до м. Первомайська, вздовж ріки Південний Буг – від м. Первомайська до м. Южноукраїнська та від м.Первомайська до с. Довга Пристань в північному напрямку, вздовж р. Велика Корабельна – від місця її впадіння в р. Південний Буг до с. Любоіванівки.

Ця зона має своїм призначенням тривалий відпочинок дорослих та сімей з дітьми, дитячий відпочинок та короткочасний відпочинок населення м. Первомайська, Южноукраїнська, с.м.т. Криве Озеро, Врадіївка та прилеглих територій.

Окремі рекреаційні зони знаходять своє продовження в окремих рекреаційних комплексах. Наприклад, комплекс "Щербанівський" доцільно сформувати вздовж р. Гнилий Єланець і Щербанівського водосховища в межах Новоодеського, Вознесенського та Єланецького районів для дитячого відпочинку та короткочасного відпочинку населення прилеглих міст області.

Комплекс "Лупарево-Лимани" доцільно сформувати на лівому березі Бузького лиману, який заплановано для відпочинку дітей та короткочасного відпочинку населення м. Миколаєва, Жовтневого та Снігурівського районів. Аналогічно цьому доцільним є формування комплексу "Урочище Чабанка" біля с. Анастасівка Новобузького району на базі великого лісового масиву і ставка.

Не менш привабливі місця переважно для короткочасного відпочинку "Снігурівсько-Вісунське", "Березнегуватське", що намічається створити на базі р. Вісунь. Великий інтерес являють собою місця "Володимирівка", що біля с. Володимирівка Казанківського району на базі р. Вісунь, що протікає через село і лісонасаджень, які до нього і річки прилягають; "Казанківка" – на північ від с.м.т. Казанка на базі існуючих ставків; "Братське" – на схід від с.м.т. Братське на базі існуючих лісових масивів.

До цього переліку слід додати: "Тилігульський лиман", "Веселинове", "Мостове", "Доманівка", "Софіївське водосховище", "Показне", "Володимирівська дача" і інші, які посилюють свій вплив на формування ієрархічної замкненої системи рекреаційних територій області, і можуть буди методологічною підставою для обґрунтування прийняття управлінських рішень щодо організації розвитку курортно-рекреаційної діяльності в інших областях степового Причорномор’я. Що стосується ефективності організації розвитку курортно-рекреаційного господарства, то вона визначається співвідношенням витрат на розв’язання проблем та вигод від її розв’язання. Насамперед, така ефективність визначається кількістю додатково зайнятих людей (обслуговуючого персоналу) у курортно-рекреаційному господарстві, відрахуванням до пенсійного фонду та у фонд соціального страхування тощо.

За матеріалами "Схеми планування територій Миколаївської області" [2] випливає, що на кінець прогнозного періоду (2026р.) кількість обслуговуючого персоналу складатиме 37,8 тис. чол., в тому числі персонал курортно-рекреаційних установ становитиме 31,1 тис. чол.. та персонал загальнокурортних та загально сезонних установ – 6,7 тис. чол. Це сильна аргументаційна основа ефективності рекреаційно-туристичної діяльності, завдяки якій створюються нові робочі місця для місцевого населення, поліпшується соціальна якість життя тощо. Виходячи із розміру заробітної плати в одну тисячу гривень із фонду заробітної плати до державного бюджету щомісячно буде надходити понад 7,5 млн. грн., або 9 млн. грн. в рік. Але головна ефективність полягає в оздоровлені людей, створенні умов для повноцінного життя, моральному та духовному його збагаченню, зниженню рівня захворюваності, а, відтак, підвищенню продуктивності праці, зростанню економіки України в цілому.

Тому державна політика у сфері використання рекреаційних територій повинна бути спрямована, самперед, на їх просторово-територіальну організацію, яка повинна передбачати:

− розосереджене розміщення територій всіх видів рекреаційної діяльності: курортного лікування, тривалого та короткочасного відпочинку і туризму, з урахуванням рекреаційних ресурсів;

− внутрігосподарську організацію (землеустрій) їх територій з визначенням економічної ефективності запроектованих заходів;

− створення нормативно-правової бази функціонування рекреаційно-туристського комплексу, яка передбачає механізм гарантованого справляння податків із закладів курортно-рекреаційної індустрії та тимчасово відпочиваючих;

−стимулювання інвестиційної діяльності у розвиток рекреаційно-туристської сфери;

− приватизація рекреаційно-туристських установ і ін.

З цією метою необхідно здійснити інвентаризацію всіх рекреаційних територій і об’єктів, визначити потребу населення у рекреаційних територіях та установах курортно-рекреаційного обслуговування та рекреаційну ємність територій.

Література:

1. Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення від 25 серпня 2004р. №1094 [Електронний ресурс]./ Кабінет Міністрів України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/.

2.Схема планування територій Миколаївської області. – Київ, 2003.− 252с.