к.т.н., доцент Олійченко І.М.

Чернігівський державний технологічний університет

ТЕОРІЯ ХАОСУ У СИНЕРГЕТИЧНОМУ ПІДХОДІ ДО ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Синергетика знаходить застосування в багатьох областях знання. При дослідженні системи державного управління важливе місце займає потенціал синергетики відносно суспільних структур і соціального управління. Широкий погляд на існуючі проблеми і методи їх розв‘язання забезпечує теорія хаосу. Динаміка співвідношень між змінними в нелінійних системах може породжувати складні явища, які важко формалізувати. Це підкреслює недосконалість моделей, застосування яких повинно супроводжуватися додатковими методами формалізації, які дозволяють чітко визначати як стани систем так і процеси, що в них відбуваються [1,2]. Удосконалення таких моделей може йти у напрямі застосування синергетичного підходу зв‘язаного з теорією інформації та дослідженнями інформаційних процесів, що відбуваються в соціально-економічній системі.

Хаос у філософському сенсі - це безлад, протилежністю якого є порядок, але у фізичному сенсі він не тотожний безладу і не протилежний порядку. Хаос в складних системах завжди відносний, має відносну міру хаотичності і міру впорядкованості. Хаос має певний ступінь організації і має структуру. Такий хаос є детермінованим, динамічним.

Існуючі крайнощі, такі як чистий хаос і тотальне зовнішнє управління не прийнятні в соціальному управлінні. Чистий хаос означає розвиток стихійних, ринкових механізмів відбору, виживання сильніших. Тотальне зовнішнє управління – це повний контроль і політика протекціонізму по відношенню до вибраних структур, державна монополія і т.п. Хаос же виконує ряд функцій в процесах самоорганізації і самоуправління: малі флуктуації є механізм виходу на одну з можливих тенденцій самоструктуралізації відкритого нелінійного середовища; це спосіб синхронізації темпів еволюції підсистем усередині складної системи для збереження її цілісності; балансування на краю хаосу є способом підтримки складної організації; хаос є чинником пристосування до мінливих умов навколишнього середовища; хаотичність, різноманітність елементів є основа досягнення їх єдності, організації; хаос є стимулом виходу з еволюційної безвиході; на стадії спаду активності і зростання хаотичних процесів можуть встановлюватися нові зв'язки, виникати нові структури, хаос становиться чинником оновлення складної організації [3].

Хаос в синергетиці має двоїсту сутність. З одного боку хаос є руйнівним і приводить до дезорганізованості системи, а з іншого він є конструктивним і сприяє процесам організації. Для державного управління важливо, щоб руйнуюча дія хаосу була спрямована на ті структури та явища, які непотрібні в соціально-економічній системі, втратили свою актуальність, а конструктивна – на ті які сприяють її розвитку. В якості конструктивного хаосу може бути використаний хаос, який притаманний ринку, а також такі явища як свобода слова та демократичні механізми в соціальному управлінні. Однак тут повинні існувати такі підходи до управління складними динамічними системами, які підтримують певний ступень організації, який дозволяє забезпечувати керованість соціально-економічних процесів. Роль інформаційних систем в управлінні хаосом визначається її аналітичною підсистемою, яка використовуючи математичні моделі дозволяє визначати ті граничні стани системи, що характеризують взаємовідношення процесів руйнування і розвитку. Прийняття рішень в таких умовах є найбільш складною задачею для керівників державних органів. Ситуації, які мають ознаки хаосу і відповідну міру невизначеності, є найбільш складними для розробки альтернатив, їх аналізу і вибору з них найбільш сприятливої. В цьому випадку інформаційна система не може забезпечити керівника надійною інформацією про наслідки реалізації тієї, або іншої альтернативи. Ця інформація характеризує можливі наслідки тільки з відповідною ймовірністю результату, тобто керівник приймає рішення в умовах ризику. Тому для забезпечення вироблення подібних рішень необхідно застосовувати інформаційну систему підтримки прийняття рішень. Однак професійна підготовка керівника і його досвід роботи в таких умовах може стати вирішальним фактором при вирішенні складних соціально-економічних проблем. Такі складні рішення приймаються, як правило, на вищих рівнях управління державою, тому важливо забезпечити керівників вищого рангу інформацією, яка надходить з місцевого рівня, з галузевих підсистем, статистичними даними. Для цього інформаційна система повинна працювати на державному рівні і бути інтегрованою з регіональними, галузевими та іншими інформаційними системами, які забезпечують управлінській процес в системі державного управління та місцевого самоврядування.

Література

1. Комарова Ю. Деякі аспекти аналізу структурної самоорганізації політичної системи / Юлія Комарова // Політичний менеджмент. - 2005. - № 1 (10). - С. 97-112.

2. Синергетична парадигма економіки: світоглядна роль синергетики, економічні категорії в контексті синергетики, синергетика слабких сигналів, синергетика корпоративного управління, синергетика стійкості економічних систем, синергійна технологія реклами: монографія / [Ходаківський Є.І., Грабар І.Г., Цал-Цалко Ю.С., та ін. ]; за ред.. Є.І. Ходаківського. — Житомир : Рута, 2007. — 154с.

3. Князева Е.Н. Коэволюция сложных социальных структур: баланс доли самоорганизации и хаоса / Е.Н.Князева, С.П.Курдюмов – М.: Институт философии РАН и Институт прикладной математики им. М.В. Келдыша РАН. Сайт С.П. Курдюмова “Синергетика” – 25 с.– Режим доступа http://spkurdyumov.narod.ru/KnyazevaKurdyumov11.htm