Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Фіногєєва Т.Є., к. техн. наук Петров О.Г.

Українська інженерно-педагогічна академія, Україна

Особливості організації самостійної роботи студентів на рівні факультетів

Науково-технічна революція та задачі, які поставлено перед сучасним суспільством потребують від викладачів вищої школи не тільки повсякденного вдосконалення змісту освіти та методів навчання, але і безперервного поліпшення організації самого учбового процесу. Питання управління учбовим процесом поки що не достатньо висвітлюються педагогічною літературою. Однак окремими вузами накопичено значний практичний досвід з різних аспектів управління учбовим процесом як цілісною системою, яка потребує подальшого узагальнення та розповсюдження.

Мета публікації – вивчити проблему оптимізації управління самостійною роботою студентів на рівні факультету. Необхідність такого дослідження зумовлена прагненням, перш за все, знайти раціональні шляхи організації учбової роботи студентів поза межами обов’язкових занять, встановити в системі «самостійна робота» канали зворотного зв’язку, посилити контроль та координацію діяльності всіх учбових та учбово-допоміжних підрозділів факультету. Управління самостійною роботою студентів на рівні факультету розглядається як спрямований вплив на весь колектив, а також на окремих студентів з метою організації та координації самостійної діяльності майбутніх фахівців.

На основі принципових положень наукової організації учбового процесу у вищій школі [1], перед управлінням в системі «самостійна робота» постає ряд конкретних задач: розробка плану організації та проведення самостійної роботи; визначення мети кожного завдання та його типу, координування діяльності викладачів та студентів в системі «самостійна робота» згідно плану проведення та певною учбовими обставинами; оцінка рівня організації самостійної роботи, кількісний та якісний облік її результативності.

На наш погляд, досить перспективним з точки зору повноти рішення задач управління є напрямок, пов'язаний з розробкою спеціальних програм управління самостійною роботою студентів. Такі програми представляють собою сукупність взаємозалежних підпрограм, які описують рішення однієї чи декількох задач управління. В якості основного елементу програма містить централізоване керівництво самостійною роботою студентів з боку декана і його заступників, та одночасно передбачає широкі можливості для прояву самостійності й ініціативи всіма працівниками та студентами факультету.

В ряді факультетів Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченко та Української інженерно-педагогічної академії в основу програм управління самостійною роботою студентів було покладено відомі в вищій школі учбово-методичні матеріали, адаптовані з урахуванням рішення задач управління. Такий підхід до створення програм виявився досить раціональним, тому що він не вимагав суттєвої перебудови форм та методів планування і організації учбового процесу. Разом з цим обрана методика дозволила отримати на основі виділених учбово-методичних матеріалів систему підпрограм управління алгоритмічного типу, які регламентують для відповідних об’єктів управління (кафедр, учбово-допоміжних підрозділів, викладачів, студентів) певний порядок дій, пов'язаний з рішенням окремих учбових задач.

За діапазоном управлінських впливів найсуттєвіші підпрограми управління самостійною роботою студента розташовуються в наступній послідовності: 1) графік проходження дисциплін; 2) учбові завдання студенту; 3) тематичний робочий план викладача; 4) зведений графік консультацій; 5) план проведення контрольних заходів.

Три підпрограми алгоритмічного типу, які розглядаються, пов’язані в єдиний комплекс планом організації вивчення учбової дисципліни, складені з урахуванням обсягу роботи по кожній темі, причому з цих трьох програм найбільше навантаження в інформаційному плані має тематичний план роботи викладача. Виступаючи одним з найбільш раціональних видів оперативного планування проходження дисципліни, тематичний план викладача, як правило, складається на семестр (на підставі державних учбових планів та програм) та розглядає сукупність та послідовність робіт, які забезпечують вивчення дисципліни.

В межах одного курсу в тісному зв’язку з тематичним робочим планом викладача знаходяться учбові завдання студентам. Учбові завдання, як правило, містять розділи тем для самостійного вивчення з зазначенням літератури; теоретичні та практичні завдання дослідницького характеру; систему контрольних питань та практичних завдань; перелік вмінь та навичок, якими повинен оволодіти студент в результаті вивчення окремих тем та дисципліни в цілому; графіки контрольних заходів.

На рівні, що розглядається цикл заходів з планування, організації та контролю самостійної роботи студента завершує графік проходження дисциплін. Основне призначення цього графіку – координація та регулювання діяльності викладача та студентів в системі «самостійна робота».

Особливе місце в системі підпрограм управління самостійною роботою студентів займає зведений графік консультацій. Як і розклад учбових занять, він складається деканатом, виходячи з загальної кількості годин, які відводяться учбовим планом на цей вид робіт, і передбачає на протязі семестру проведення консультацій з окремих предметів в строго визначенні дні та години. Важливо відмітити, що розроблений таким чином графік послідовності виконання робіт, узгоджений зі зведеним графіком консультацій, графіками робіт кабінетів, лабораторій, учбових майстерень, читацьких залів, бібліотеки, достатньо строго визначає, в свою чергу, режим самостійної діяльності студента, одночасно надаючи йому час для здійснення своїх особистих планів.

Література:

1. Архангельский С.И. Лекции по научной организации учебного процесса в высшей школе. – М., 1976.