Лосєва О.А.

(м.Харків)

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО САМОСТАВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ГУМАНІТАРНОГО ПРОФІЛЮ.

Особливості професійного становлення фахівців в різних професіях є темою багатьох досліджень (В.А.Бодров, Е.Ф.Зєєр, Е.А.Клімов, А.К.Маркова, Н.С.Пряжникова, С.Н.Чистякова). Слід наголосити, що особливої актуальності набуває проблема професійного розвитку особи у період навчання у вищих навчальних закладах. Професійне становлення сучасних студентів багато у чому не відповідає традиційному сценарію. Певні трансформації виявляють себе у зв’язку із економічною ситуацією, що склалася у сучасному українському суспільстві, коли гостро постала проблема необхідності підробітку молоді, що навчається у вищих навчальних закладах[1, с.15-18]. На даний момент науковці не мають єдиного бачення цієї проблеми. Дехто вважає, що студент, який з перших років навчання починає самостійне професійне становлення, більш глибоко і широко уявляє можливі варіанти подальшого розвитку себе як професіонала. Інші автори вважають, що робота паралельно із навчанням у ВНЗ тільки заважає та шкодить процесу отримання та засвоєння необхідних професійних знань й умінь. Традиційно, протягом багатьох років, працювали ті студенти, які навчалися на заочному відділенні, маючи постійну роботу. В сучасних умовах склалася така ситуація, що все частіше йдуть працювати студенти денної форми навчання, яким доводиться виконувати дві ролі - і працівника, і студента. Напрямок нашого дослідження визначили суперечливі теоретичні погляди щодо цієї проблеми та можливість практичного використання отриманих даних в педагогічній практиці, а також при відборі та навчанні персоналу [2, с.10-12].

Предметом дослідження виступили особливості мотивації навчання та специфіка неусвідомленого сприйняття поняття «моя кар’єра» студентів . Мета була визначена як вивчення особливостей мотивації навчання та специфіки неусвідомленого сприйняття поняття «моя кар’єра» студентів гуманітарного профілю денної форми навчання, які працюють..

Організація дослідження. Досліджуваними були студенти Харківського Національного університету внутрішніх справ (психологи, юристи, економісти) 4-5 курсів, які були поділені на три групи: перша - працюють за спеціальністю, друга - працюють не за спеціальністю; третя - та непрацюють

взагалі. Для дослідження неусвідомлюваної складової професійного самоставлення щодо поняття «моя кар’єра» було використано кольоровий тест ставлень (ЦТС) А.М. Еткінда. Для дослідження мотивації навчання в ВНЗ випробуваних було використано методику вивчення мотивації навчання в ВНЗ Т.І. Ільїної. Статистична обробка отриманих даних проводилась за допомогою Т-критерія Стьюдента та φ – критерия Фішера.

Отримані результати дохволяють стверджувати, що кар’єра для студентів, які працюють за спеціальністю, представляється, як щось вже наявне, те що є в них на даний момент, спосіб поведінки та невід’ємна частина життя. Вони відносяться до цього поняття тверезо, критично оцінюють всі можливості та перепони на шляху до побудови своєї кар’єри. Вони вже почали свій професійний шлях і знають, до чого йдуть. Це підтверджується також тими даними, що були отримані завдяки методиці вивчення мотивації навчання в ВНЗ, бо основною мотивацією для студентів, що працюють за спеціальністю – є «оволодіння професією». Тобто, оволодіння безпосередньо тими знаннями, які необхідні їм в реалізації конкретних професійних цілей. Отримані результати дозволяють говорити про певну байдужість студентів, які працюють не за спеціальністю, до самої суті поняття « моя кар’єра». Це можна пояснити тим, що основною мотивацією навчання в ВНЗ, тобто основною ціллю усього навчального процесу, для таких студентів є «придбання знань». Вони не розглядають кар’єру, як щось дійсно можливе в даній ситуації, у зв’язку з тим місцем роботи, яке в них є на даний момент. Можна припустити, що працюючі не за спеціальністю студенти просто відкладають цю проблему на потім, бо для них актуальним на даний момент є не професійний розвиток та самовдосконалення, а підробіток та можливість оплачувати свої потреби. Для студентів, які не працюють, кар’єра є метою їхнього навчання. Вони оптимістично налаштовані, прагнуть більшого, мріють дійти висот в професійному світі. Але, насправді, вони ніколи ще не зіткалися з реальною проблемою влаштування на роботу, проходження багатьох етапів профвідбору. Така мотивація навчання, як «отримання диплому», свідчить про їх професійну незрілість, незнання справжньої ситуації, яка склалася на ринку праці. Непрацюючі студенти прагнуть всього і одразу, не замислюючись над тим, що пройде ще багато часу перш, ніж вони досягнуть хоч мізерної долі того, що запланували. Вони вважають, що посвідчення про наявність будь-якої вищої освіти важить набагато більше, ніж самі знання.

Таким чином, у нашому дослідженні було зафіксовано певні особливості неусвідомленого сприйняття поняття «моя кар’єра» в залежності від типу мотивації навчання в ВНЗ у працюючих студентів. Ми плануємо продовжити дослідження у вибраному напрямку, що дозволить виявити широкий спектр особливостей професійного самоставлення працюючих студентів та розробити рекомендації щодо використання цих даних в профорієнтаційній роботі, в роботі менеджерів з підбору персоналу при проведенні інтерв’ю з кандидатами на вакантне місце, а також при роботі педагогів і психологів зі студентами в ВНЗ.

Література:

1. Довлатов А.В. Работающие студенты: как совместить заработок и образование?//Вопросы психологии. – 2006. - № 43.

2. Кениг В.А. Становление профессиональной идентичности у работающих студентов. – М. – 2008. – С. 11-13