Психология и социология/10.Психология труда

К.психол.н. Ламаш І.В.

Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна

Особливості комунікативної компетентності продавців з різним стажем перебування в професії

Однією з актуальних проблем сучасної психології професійної діяль-ності є проблема психологічної оцінки професійної придатності суб'єкта праці, що вимагає вивчення і забезпечення трудової діяльності людини з врахуванням критеріїв відповідності між собою характеристик суб'єкта і об'єкту праці, їх придатності для виконання трудових завдань.

Високий рівень компетентності потрібний сьогодні від фахівців у всіх сферах суспільного життя. Вагомою складовою професійної компетентності більшість вчених вважають комунікативну компетентність, яка має в кожно-му виді діяльності свою специфіку [4].

Комунікативна компетентність як невід'ємна частина комунікативної культури у ряді професій є професійно значущою характеристикою особи. Існує багато видів діяльності, в яких уміння спілкуватися, висока комуніка-тивна компетентність (система засобів саморегуляції комунікативних дій) є не менш важливою частиною професії, ніж спеціальні навички і уміння. Комунікативна компетентність визначає якість спілкування особистості та включає такі складові як комунікативні властивості особистості, що характе-ризують розвиток потреби у спілкуванні, ставлення до способу спілкування та комунікативні здібності – здатність володіти ініціативою в спілкуванні, виявляти активність, емоційно відгукуватися на стан партнерів з спілкування, формулювати і реалізовувати індивідуальну програму спілкування [2 ].

Прояв компетентності можна оцінити тільки на основі сформованої в людини сукупності умінь та її поведінкових реакцій [1]. У науковій літерату-рі показана залежність професійного успіху продавця від його соціально-психологічних якостей . Такі моменти як особливості діяльності учасників торгового процесу, психологічна характеристика торгівельної діяльності, психологічні особливості прогресивних форм торгівлі неможливо розгляда-ти без урахування психологічних особливостей продавців. Однією із складо-вих професіоналізму продавця є комунікативна компетентність, яка виявляє себе у низці комунікативних компетенцій [ 3].

Предметом нашого дослідження стали окремі складові комунікативної компетентності продавців з різним стажем перебування в професії.

У дослідженні були використані наступні методики: методика діагностики загальної комунікативної толерантності (В.В.Бойко), методика діагностики емоційного інтелекту ( М. Манойлова), тест комунікативних умінь Л. Міхельсона (адаптація Ю. З. Гільбуха).

Випробовуваними виступили продавці-жінки фірмових магазинів, розташованих в одному з великих торгівельно-розважальних комплексів м. Харкова . До першої групи увійшли продавці зі стажем безперервної профе-сійної діяльності понад 5 років ( 23 особи), в другу – із стажем до 2 років у різних торгівельних підприємствах ( 29 осіб). Для статистичної обробки даних було застосовано t-критерій Стьюдента.

У дослідженні були визначено низку особливостей окремих складових комунікативної компетентності продавців із різним професійним стажем. Досліджувані обох груп незалежно від стажу професійної діяльності демон-струють подібність показників комунікативної толерантності за наступними шкалами : «Неприйняття або нерозуміння індивідуальності іншої людини», «Використання себе як еталон при оцінці поведінки і образу думок інших людей »; «Невміння прощати іншим помилки, незручність, ненавмисно заподіяні вам неприємності ». Було визначено статистично вірогідне підви-щення показників комунікативної толерантності в групі з меншим професій-ним стажем за наступними шкалами: «Категоричність або консерватизм в оцінках інших людей », «Невміння приховувати або згладжувати неприємні відчуття при зіткненні з некомунікабельними якостями партнерів », «Прагнення переробити, перевиховати партнерів», «Прагнення підігнати партнера під себе, зробити його "зручним" », «Нетерпимість до фізичного або психічного дискомфорту, що створюється іншими людьми », «Невміння пристосовуватися до характеру, звичок і бажань інших », (p <0,05). .

Зафіксована подібність показників емоційного інтелекту в групах незалежно від стажу професійної діяльності за шкалами «Управління почуттями та емоціями інших людей» та «Усвідомлення своїх відчуттів і емоцій». За шкалами «Управління своїми почуттями та емоціями» та «Усвідомлення почуттів та емоцій інших людей» аналіз результатів дослідження емоційного інтелекту виявив вірогідне підвищення показника в групі продавців з більшим стажем , (p <0,05).

За шкалами залежних і компетентних реакцій виявлено вірогідне підвищення показника в групі зі стажем більше 5 років (p <0,05). Це дозволяє припустити, що у спілкуванні досліджувані з більшим стажем не прагнуть брати ініціативу у свої руки, вони вважають за краще, щоб ініціативу проявляв партнер. Такі люди не вибирають складних шляхів, які можуть привести їх до непорозумінь з партнером чи навіть до конфлікту.Ці особи вміють підлаштовуватися в спілкуванні під співрозмовників, поступаються їм, погоджуються з темами розмови, які вибирають їх партнери по спілкуванню, навіть якщо хотіли говорити про інше. Вони більше прагнуть до партнерських стосунків у спілкуванні. Їм не становить складності передбачити подальші вчинки людей на основі аналізу реальних ситуацій спілкування, спираючись на розумінні почуттів, думок, намірів учасників комунікації. У цій групи краще розвинена чутливість до характеру і відтінку людських взаємин, що допомагає їм швидко і правильно розуміти те, що люди говорять один одному в контексті певної ситуації, конкретних взаємовідносин. Їм не складно вибрати тему для розмови або підтримати тему обрану співрозмовником. Отримані дані підтверджують результати , що були визначені у попередніх методиках. За шкалою агресивних реакцій виявлено статистично вірогідне підвищення показника у другій групі зі стажем менше 3 років ( р ≤ 0,05), що дозволяє припустити, що ці досліджувані у спілкуванні схильні домагатися бажаного агресивною поведінкою, конфліктами, маніпуляціями, що, в свою чергу, згубно позначається на спілкуванні з оточуючими.

З нашої точки зору, комунікативні особливості, що були виявлені в представників групи з більшим стажем, обумовлюють успішне виконання професійних завдань та сприяють перебуванню у професії, що , в свою чергу, дозволяє накопичувати новий комунікативний досвід та вдосконалювати комунікативні навички. Ми плануємо продовжити дослідження у вибраному напрямку із залученням інших методик, що дозволить не тільки застосувати отримані дані в оцінюванні торгівельного персоналу, але й поглибити вивчення феномену комунікативної компетентності.

Література:

1. Немченко С.Г. Девіантна поведінка як чинник порушення життєвої компетенції підлітків: актуальність проблеми [ Текст]/ С.Г. Немченко// Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету ( Педагогічні науки). - №1. - Бердянськ: БДПУ, 2005. - С.98-102.

2. Пейчева О. Емпіричне дослідження соціально-психологічної компетентності студентів [ Текст]/ О. Пейчева // Соціальна психологія. - 2005. - № 6 (14). - C.68-73

3. Рыбкин И.В. Психологическая подготовка продавца[Текст]/И.В. Рыбкин . – М.:Институт общегуманитарных исследований, 2006. – 160с.

4. Черевко В.П. Формування комунікативної компетентності майбутнього менеджера у процесі професійної підготовки [Текст]: автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 /Черевко Валентина Петрівна; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2001. — 20 с.