Баранов
Олександр Опанасович, Менчук Василь Васильович, Костенюк Ксенія Вікторівна,
Драгуновська Ольга Іллівна, Менчук Катерина Максимівна
Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова
Екологічно чисті препарати для захисту
рослин
від шкідників і хвороб
Унаслідок несприятливого впливу шкідників і хвороб на рослини недобір врожаю сільськогосподарських культур може досягати 40%, що у цілому по Україні виражається на сотні мільйонів гривень втрат врожаю. З метою запобігання таких втрат розроблені ефективні препарати для захисту рослин від хвороб і шкідників. Ці препарати виготовлені з відходів виробництва, одержуваних при спалюванні вугілля, який містить сірку. Розроблені препарати порівняно дешеві. Основою цих препаратів є діоксид сірки, що розприскується у виді водяного розчину сорбенту.
Відомо, що вугілля України містить сірку у кількості 1,5-3,6 %, що зумовлює необхідність уловлювати діоксид сірки з топкових газів за вимогами міжнародних стандартів, які діють на території України з 1998 р. При спалюванні вугілля, що містить сірку на теплоелектроцентралях (ТЕЦ) та міських відходів на сміттєспалюючих заводах концентрація діоксиду сірки в димових відходах досягає 2-3 г/м3 [1]. Цей діоксид сірки і є сировиною для отримання препаратів.
Однією з ефективних технологій уловлювання
діоксиду сірки з топкових газів при спалюванні українського вугілля і міського
сміття, що містять сірку, є технологія, розроблена фахівцями Одеського
національного університету ім. І.І. Мечникова, яка включає абсорбцію діоксиду сірки (SO2) 5-20% водним
розчином карбаміду (КА) при пропущені через нього топкового газу, наприклад, в
ерліфтних установках або при розпиленні. Концентрація сірчистого газу в
топкових газах при цьому знижується з 2000-3000 мг/м3 до 150 мг/м3
і нижче, що відповідає вимогам стандартів до топкових газів, які викидаються в
атмосферу. У результаті водні розчини карбаміду насичуються діоксидом сірки і
можуть містити до 0,6 г SO2 на 1 г
КА, при його початковій концентрації у воді 5-20 %. Саме ці відходи
пропонується використовувати після розведення для обприскування рослин з метою
боротьби зі шкідниками і хворобами с/г культур. При обприскуванні діоксид сірки
десорбується із крапельок розбризканого розчину і створює високу крнцентрацію
діоксиду сірки навколо рослин, що нищівно діє на шкідників і збудників хвороб
рослин.
Як показали експерименти, найбільш ефектним є
застосування розроблених засобів для боротьби з такими шкідниками як міль,
кліщ, колорадський жук, попелиця, мухи, голі слизні. Діоксид сірки десорбується
з крапель розпиленого засобу, відлякує і вбиває шкідників с/г культур: морквяну
і цибульну муху, капустянок, метеликів, що відкладають личинки на рослинах та
інших шкідників. Дослідження проведені на кафедрі мікробіології і вірусології
ОНУ ім. І.І. Мечникова дозволяють зробити висновок, що характер антимікробної
та антивірусної дії комплексів карбаміду з діоксидом сірки бактерицидний [2].
Причому механізм бактерицидної дії пов’язаний з лізисом клітин. Також була
проведена оцінка антимікробного впливу і на клітини культури, що вже виросла.
Встановлено, що розчин карбаміду з діоксидом сірки характеризується
антимікробною дією бактерицидного характеру з бактеріолізісним механізмом дії.
Причому вплив спостерігається як на клітини, шо ростуть, так і на клітини, що
вже виросли.
Наявність у відходах систем очищення димових газів
ТЕЦ карбаміду і мікроелементів (фосфору, калію, марганцю, міді, бору та ін.)
позитивно позначається на живлення рослин мікроелементами і створює ефект
підживлення рослин через листя, тобто застосування засобу окрім боротьби зі
шкідниками рослин приносить додаткову користь (засіб виконує роль добрива).
Для прилипання водного розчину засобу до рослин та
виключення скочування крапель з листя на землю пропонується в композицію
додатково вводити гидрофільно поверхнево-активну речовину (ГПАР) в кількості
0,8-8 % мас. Це забезпечує зростання терміну дії засобу на 25-30 хвилин і
збільшує позитивний ефект від його використання. В результаті досліджень
встановлено, що найбільш ефективними є ГПАР таких марок як ОП-7, ОП-10,
сульфоноли НП-1, синтанол ДС-10 та інші.
При відсутності топочних газів та очистних споруд
засіб для боротьби зі шкідниками і хворобами рослин може бути виготовлений
штучно. Засіб отримують шляхом абсорбції газоподібного діоксиду сірки (з
балонів) водними розчинами карбаміду в газорідинному апараті [3]. При такому
виготовлені засобу можна враховувати недостачу в ґрунті калійних, фосфорних
добрив, різних мікроелементів (Мо, Си, Mn, Mg, Zn, Co, V та ін.) і додатково вводити їх у композицію для
підгодівлі рослин.
У якості калійного добрива використовувалася
водяна витяжка з таких добрив як хлористий калій (містить 57-60% К2О,
сірчанокислий калій (містить 46% К2О), калійна сіль (містить 40% К2О
і 35% хлористого натру), калімагнезія (містить 28-30 К2О і 10% МgO) та інші зі змістом сухого залишку К2О в
кількості 3-9% від загальної маси засобу.
У якості фосфорного добрива використовувалася
водяна витяжка з таких добрив як суперфосфат, суперфос, преципітат та інші, зі
змістом сухого залишку Р2О5 в кількості 5-15% від
загальної маси засобу.
ОНУ ім. І.І. Мечникова розроблено 5 засобів для
боротьби зі шкідниками і хворобами рослин, які захищені патентами України.
Найбільш привабливою перевагою пропонованих засобів є те, що вони не
акумулюються в самих рослинах і негативно не впливають на імунітет людини при
вживанні в їжу продуктів харчування із с/г культур.
`На відміну від великої кількості хімічних засобів, що виготовляються
промисловістю, технології і препарати захисту рослин, які розроблені ОНУ ім.
І.І. Мечникова, відрізняються високою екологічною безпекою й ефективністю. Ця
найбільш важлива властивість нових технологій привернула увагу виробничих
підприємств, особливо тих з них, що поставляють свою с/г продукцію за кордон,
де високі вимоги до екологічної безпеки продуктів харчування.
Cписок
літератури:
1.
Карп И.Н.,
Шидловський А.К. Ресурсная база энергетики Украины. Журнал “Экотехнология и
ресурсосбережение” 1997 г. №1, с.3-9.
2.
Патент України
№9081, опубл. 15.09. 2005 р, Бюл. №9. Засіб для боротьби зі шкідниками і
хворобами сільськогосподарських культур. Шилов В.І., Іваниця В.О., Баранов О.О.
та ін.
3.
Патент України №22127, опубл. 10.04.2007 р., Бюл.
№4. Газорідинний
апарат.
Шилов В.І., Баранов О.О., Гавриленко М.І.