Биологические
науки/Микробиология
Скляр Т.В.,Крисенко О.В.,Вінніков А.І.,Вовченко
А.О.
Дніпропетровський національний університет імені
Олеся Гончара,пр.Гагаріна,72, м.
Дніпропетровськ, 49010, Україна
ОСОБЛИВОСТІ ЧУТЛИВОСТІ ДО АНТИБІОТИКІВ
ЕНТЕРОБАКТЕРІЙ- ЗБУДНИКІВ ТОКСИКОІНФЕКЦІЙ
Глибокі
соціально-економічні процеси, що продовжують зміну державних,
громадсько-політичних та господарських структур України, зумовили сталий
характер сформованих у попередні роки тенденції погіршення здоров’я
населення. Інфекційна патологія, що
може бути зумовлена й умовно-патогенними бактеріями, є однією з ведучих причин
захворюваності. На сьогодні має місце значний ріст хворих і на харчові
токсикоінфекції,зокрема й серед дітей, збудниками яких є умовно-патогенні та
патогенні штами бактерій р.Enterobacteriaceae[1].
Епідеміологічна ситуація, на сьогодні продовжує погіршуватись, що зумовлено
рядом причин, в тому числі деякими їх біологічними властивостями. На фоні
масового використання антибіотиків відбувається швидка активація раніше широко розповcюджених інфекцій, таких
як сальмонельоз, клебсієльоз,ешеріхіоз тощо, внаслідок чого протікання
захворювання стає атипічним та ускладнюється. А широке тa
неконтрольоване використання етіотропних засобів зумовило
виникнення
резистентних форм збудників до антибіотиків[2].
У зв’язку з цим, метою роботи було вивчення
біологічних та фізіолого-біохімічних властивостей ентеробактерій, що мають
відношення до патологій
шлунково-кишкового тракту у дітей.
Було виділено 30
штамів мікроорганізмів,серед яких було ідентифіковано 10 штамів Enterobacter cloacae, 6 штамів Enterobacter aerogenes, 4 штами S.enteritidis, 2 штами Citrobacter diversus,
2 штами Yersinia enterocolitica та по 1 штаму Е.coli O124,
E.coli O55,
бактерії групи Pseudomonas, Proteus
vulgaris, Proteus mirabilis
та Klebsiella pneumoniae.Вік
пацієнтів варіював: 3-30 діб,яких було шестеро, і старше місяця до 6 років ,-24 дитини.Отриманий біологічний
матеріал висівали на диференційно-діагностичні середовища, проводили імунологічні реакції, зокрема реакцію
аглютинації зі специфічними сиворотками для р.Salmonella тa
E.coli.
Чутливість бактерій р.Enterobacteriaceae до антибіотиків визначали методом дифузії в
агар і застосовували стандартні диски, просочені антибіотиками.
Спектр
природної чутливості до антибіотиків мікроорганізмів р.Enterobacteriaceaе відрізняється
від спектру чутливості інших таксономічних
груп грамнегативних
організмів[3]. Основою лікування захворювань, що викликані
представниками цього роду є беталактамні антибіотики, хоча препаратами,
альтернативними до беталактамаз є фторхінолони, аміноглікозиди та макроліти[4,5].
В якості досліджуваних антибіотиків були: левоміцетин, цефтріаксон, гентаміцин,
норфлоксацин, доксициклін, ампіцилін та пеніцилін.
Результати наведені в
таблицях 1. - 3.
Таблиця 1. Чутливість Y.enterocoliticа, E.coli
O124, E.coli
O55 до
антибіотиків
Антибіотики |
Штами бактерій (абс/%) |
||||||||
Y.enterocoliticа (n=2) |
E.coli O124 (n=1) |
E.coli O55
(n=1) |
|||||||
R |
S |
I |
R |
S |
I |
R |
S |
I |
|
Ампіцилін |
2/100 |
0/0 |
0/0 |
0/0 |
1/100 |
0/0 |
0/0 |
1/100 |
0/0 |
Гентаміцин |
0/0 |
2/100 |
0/0 |
1/100 |
0/0 |
0/0 |
0/0 |
1/100 |
0/0 |
Доксициклін |
0/0 |
2/100 |
0/0 |
0/0 |
1/100 |
0/0 |
1/100 |
0/0 |
0/0 |
Левоміцетин |
0/0 |
2/100 |
0/0 |
0/0 |
0/0 |
1/100 |
0/0 |
0/0 |
1/100 |
Норфлоксацин |
0/0 |
2/100 |
0/0 |
0/0 |
0/0 |
1/100 |
0/0 |
1/100 |
0/0 |
Пеніцилін |
2/100 |
0/0 |
0/0 |
0/0 |
1/100 |
0/0 |
0/0 |
0/0 |
0/0 |
Цефтріаксон |
0/0 |
1/50 |
1/50 |
0/0 |
1/100 |
0/0 |
0/0 |
1/100 |
0/0 |
Таблиця 2. Чутливість S.enteritidis , Enterobacter cloacae,
Enterobacter aerogenes до антибіотиків
Антибіотики |
Штами бактерій
(абс/%) |
||||||||
Sаlmonella enteritidis(n=4) |
Enterobacter cloacae(n=10) |
Enterobacter aerogenes(n=6) |
|||||||
R |
S |
I |
R |
S |
I |
R |
S |
I |
|
Ампіцилін |
0/0 |
4/100 |
0/0 |
9/90 |
0/0 |
1/10 |
5/83 |
0/0 |
1/17 |
Гентаміцин |
0/0 |
3/75 |
1/25 |
3/30 |
5/50 |
2/20 |
2/33 |
3/50 |
1/17 |
Доксициклін |
4/100 |
0/0 |
0/0 |
3/30 |
4/40 |
3/30 |
1/17 |
4/66 |
1/17 |
Левоміцетин |
0/0 |
0/0 |
4/100 |
7/70 |
2/20 |
1/10 |
3/50 |
2/33 |
1/17 |
Норфлоксацин |
0/0 |
2/50 |
2/50 |
2/20 |
6/60 |
2/20 |
1/17 |
4/66 |
1/17 |
Пеніцилін |
0/0 |
0/0 |
4/100 |
7/70 |
2/20 |
1/10 |
4/66 |
1/17 |
1/17 |
Цефтріаксон |
0/0 |
4/100 |
0/0 |
1/10 |
7/70 |
2/20 |
1/17 |
4/66 |
1/17 |
З таблиць 1. та 2. можна зробити
висновок, що виділені патогенні штами проявили більш менш схоже відношення до
антибіотиків різних класів, хоча є деякі відмінності. Штами Y.enterocoliticа проявили стійкість до ампіциліну та пеніциліну. Проте були
чутливими до гентаміцину, доксицикліну, левоміцетину та норфлоксацину.
Відношення ентеропатогенних E.coli
O124 та E.coli
O55 до антибіотиків дещо відрізняється від
попереднього представника мікроорганізмів: чутливість проявили до ампіциліну,
доксицикліну, пеніциліну, цефтріаксону, а стійкість – до гентаміцину та
доксицикліну. S. enteritidis характеризується стійкістю до доксицикліну,
а чутлива до ампіциліну, гентаміцину, норфлоксацину та цефтріаксону. Штами Enterobacter cloacae та Enterobacter aerogenes
були стійкими до ампіциліну, левоміцетину та пеніциліну, а чутливими до
гентаміцину, доксицикліну та цефтріаксону
Таблиця
3.Чутливість до антибіотиків Citrobacter diversus,
Pseudomonas, Klebsiella pneumonia
Антибіотики |
Штами бактерій
(абс/%) |
||||||||
Citrobacter diversus (n=2) |
Pseudomonas (n=1) |
Klebsiella pneumoniae(n=1) |
|||||||
R |
S |
I |
R |
S |
I |
R |
S |
I |
|
Ампіцилін |
1/50 |
0/0 |
1/50 |
1/100 |
0/0 |
0/0 |
1/100 |
0/0 |
0/0 |
Гентаміцин |
0/0 |
1/50 |
1/50 |
0/0 |
1/100 |
0/0 |
0/0 |
1/100 |
0/0 |
Доксициклін |
0/0 |
1/50 |
1/50 |
0/0 |
0/0 |
1/100 |
0/0 |
0/0 |
1/100 |
Левоміцетин |
1/50 |
0/0 |
1/50 |
1/100 |
0/0 |
0/0 |
1/100 |
0/0 |
0/0 |
Норфлоксацин |
0/0 |
1/50 |
1/50 |
0/0 |
1/100 |
0/0 |
0/0 |
0/0 |
1/100 |
Пеніцилін |
1/50 |
0/0 |
1/50 |
1/100 |
0/0 |
0/0 |
1/100 |
0/0 |
0/0 |
Цефтріаксон |
0/0 |
1/50 |
1/50 |
0/0 |
1/100 |
0/0 |
0/0 |
1/100 |
0/0 |
Таблиця 4. Чутливість Proteus
vulgaris, Proteus
mirabilis до антибіотиків різних класів
Антибіотики |
Штами бактерій (абс/%) |
|||||
Proteus vulgaris (n=1) |
Proteus
mirabilis (n=1) |
|||||
R |
S |
I |
R |
S |
I |
|
Ампіцилін |
1/100 |
0/0 |
0/0 |
1/100 |
0/0 |
0/0 |
Гентаміцин |
0/0 |
0/0 |
1/100 |
0/0 |
1/100 |
0/0 |
Доксициклін |
1/100 |
0/0 |
0/0 |
1/100 |
0/0 |
0/0 |
Левоміцетин |
1/100 |
0/0 |
0/0 |
0/0 |
1/100 |
0/0 |
Норфлоксацин |
0/0 |
1/100 |
0/0 |
0/0 |
0/0 |
1/100 |
Пеніцилін |
1/100 |
0/0 |
0/0 |
1/100 |
0/0 |
0/0 |
Цефтріаксон |
0/0 |
1/100 |
0/0 |
0/0 |
1/100 |
0/0 |
Умовні позначення:
R-стійкий
штам; S-чутливий штам; I-слабо чутливий
штам
Як бачимо з табл.1.-2. патогенні штами, що
виділені нами з випорожнень та промивних вод шлунку дітей, характеризуються
стійкістю до доксицикліну,цефтріаксону, норфлоксацину та гентаміцину.
Чутливість проявили до левоміцетину, ампіциліну, пеніциліну.
Так,
можна зробити висновок, що найбільш ефективними антибіотиками по відношенню до
патогенних штамів мікроорганізмів р. Enterobacteriaceaе були
цефтріаксон, гентаміцин, норфлоксацин та доксициклін. Найменш ефективні
антибіотики до виділених 30 штамів ентеробактерій були ампіцилін, пеніцилін та
левоміцетин.
Література:
1.Учайкин
В.Ф.Острые кишечные инфекции у детей. Диагностика.Лечение.Профилактика/ В.Ф.
Учайкин, А.А.Новокшонов.-М.:РГМУ,2003.-34с.
2.Фадеенко Г.Д.
Кишечная микрофлора и ее роль при эпидемиях/ Г.Д.Фадеенко // журнал
Фарматека.-2004.-№11.-с.1-5.
3.Возианова Ж.И.
Инфекционные и паразитарные болезни/ Ж.И.Возианова.- К.:Здоров’я,2000.-904с.
4.Ющук Н.Д.
Инфекционные болезни/Н.Д.Ющук, Ю.А.Венгеров.-М.:Медицина,2003.-544с.
5.Шуб
Г.М.Краткий курс медицинской микробиологии/ Г.М.Шуб., В.И.Коржевич, И.О Лунева.-Саратов.:СМУ,2001.-342с.