Павлюченко О. В., Шевчук О.Ф., Олексюк О.Л.

Житомирський державний університет імені Івана Франка

БЕЗХРЕБЕТНІ ТВАРИНИ ЛУКІВ

Безхребетні тварини відносяться до найбільш численної і процвітаючої групи організмів. Завдяки високій чисельності та біомасі вони є основними споживачами органічної речовини, створюють основу ґрунтової родючості, а самі служать їжею іншим організмам. Дослідження видового різноманіття безхребетних є актуальним і необхідним. Метою нашого дослідження було вивчення безхребетних тварин луків в околицях м. Житомира.

Матеріалом слугували власні збори, здійснені протягом 2009-2010 рр. Збір тварин здійснювали згідно загальноприйнятих методик.

В досліджених лучних біоценозах в околицях м. Житомира виявлено понад 60 видів безхребетних тварин, з них переважна більшість належить до типу Членистоногі.

На луках зустрічається багато представників ряду Твердокрилі (Coleoptera). На квітках конюшини виявлено дрібних жуків з родини довгоносиків (Curculionidae) – насіннєїдів. Часто зустрічаються тут хрущик садовий (Phyllopertha horticola), бронзівка золотиста (Cetonia aurata), бронзівка смердюча (Oxythre tunestra). З родини листоїдів (Chrysomelidae) трапляється листоїд трав’яний (Crysomella fastuosa).

На лугових рослинах відмічено жуків з родини усачів (Cerambicidae), зокрема, лептуру червону (Leptura rubra) та лептуру жовту (L. livida). Часто трапляються на лучних рослинах різні види з родини сонечок (Coccinellidae), зокрема, сонечко семикрапкове (Coccinella septempunctata) та сонечко п’ятикрапкове (C. quinquepunctata). Цих тварин виявлено переважно в місцях знаходження колоній попелиць, якими вони живляться. З інших корисних комах цього ряду на луках досить поширені жужелиці, зокрема краспотіли і карапузики.

На різних лугових рослинах (дикий горошок, деревій, волошка та ін.) виявлено колонії попелиць (ряд Рівнокрилі – Homoptera). З інших представників цього ряду на вологих луках трапляється пінявка звичайна (Philaenus spumarius).

Фауна луків багата на двокрилих (Diptera). З родини дзюрчалок (Syrphidae) знайдено 4 види. З мух інших родин на квітках іноді трапляються деякі види з родини тахін (Larvivoridae): тахіна велика (Echynomyia grossa) і тахіна руда (Echynomyia fera). Дорослі мухи зустрічаються переважно на квітках і листі рослин. Тахіни – корисні комахи.

Для біоценозу луків характерні різні види комах з ряду прямокрилих. Досить поширений на луках коник зелений (Tettigonia viridissima). Його виявлено за умов пишної трав’янистої рослинності. Зрідка зустрічали кобилку звичайну (Psophus stridulus) та кобилку блакитнокрилу (Oldipoda coerulecens). На сухих луках в земляних нірках виявлено цвіркуна польового (Grullus campestris).

На луках зареєстровано багато представників ряду Перетинчастокрилих. Серед них різні види бджіл, джмелів, ос. Вони живляться нектаром та пилком рослин, відіграють велику роль як запилювачі квіткових рослин. З підряду жалких (Aculeata) найчастіше трапляється бджола медоносна (Apis mellifera).

У лучних біоценозах виявлено багато представників ряду Бабки (Odonata). З підряду рівнокрилих бабок (Zygoptera) у червні-серпні найчастіше трапляються бабки-красуні. З різнокрилих бабок часто зустрічаються бабка жовта (Sympetrum traveolum) та коромисло синє (Aeschna cyanea). У першій половині літа, переважно біля проточних вод виявлено бабку плоску (Zibellula depressa).

На луках знайдено представників ряду Клопи (Hemiptera). Досить поширені тут види родини сліпняків (Mirіdae).

Дорослі клопи і їх личинки пошкоджують сільськогосподарських рослини, що приводить до різкого зниження врожаю насіння. Соками люцерни, конюшини, люпину і інших бобових живиться клоп люцерновий (Adelphocoris linealatus), чим завдає цим рослинам шкоди. На різних зонтичних рослинах живе смугастий клоп, або італійський (Grafosoma italicum). Найбільш поширеними і досить шкідливими видами є клоп капустяний (Eurydema ventralis) та клоп ріпаковий (Eurydema oleracea).

На квітках різних рослин, зокрема білої ромашки, виявлено дрібних комах – трипсів (ряд Трипси – Thysanoptera).

У період цвітіння лучних рослин на луках зустрічається багато метеликів. Їх приваблюють квіти різних рослин, на яких вони живляться. Прикрасою лучного біоценозу є лускокрилі з родини німфалід (Nymphalidae) – яскраво забарвлені, строкаті, досить великі денні метелики.

На кропиві, рідше на хмелю, живуть гусениці павичевого ока денного (Vanessa io) та кропив’янки (Vanessa urticae). Розмах крил дорослих метеликів становить 50-60 і 40-50 мм відповідно. На фіалках і малині зустрічаються гусениці перламутрівки великої (Argynnis paphia). На подорожнику, вероніці, валеріані виявлено гусениць шашечниці червоної (Melitaea oliclyma), а на різних складноцвітих – гусениць чортополохівки (Pyrameis carolui).

На луках звичайними є різні види голуб’янок (родина Lycaenidae), в забарвленні яких проявляється явище статевого диморфізму. Їх гусениці живуть на бобових рослинах. Найбільш поширені голіб’янка ікар (Lycaena icarus), малинниця (Callophrys rubi), вогняниця золотиста (Chrysophanus phlaeas).

Протягом червня і липня на луках відмічено метеликів з родини біланів (Pieridae), зокрема, білана жилкуватого (Aporia crataegi) та білана брукв’яного (Pieris napi). Значно рідше трапляється адмірал (Pyrameis atalanta). Гусениці цього метелика живуть на кропиві, будяках.

Отже, на луках в околицях м. Житомира виявлено та описано понад 60 видів безхребетних тварин, з них переважну більшість становлять комахи.