Студентка Вергун Тетяна Олегівна
к. е. н. Волкова
Світлана Федорівна
Одеська національна академія харчових
технологій
Аналіз кластерної
політики господарювання в галузі хлібопродуктів
Анотація
Галузь хлібопродуктів України відноситься до стратегічних і включає широку
мережу елеваторів для прийому і
зберігання зерна, борошномельних, круп'яних і
комбікормових заводів, а також підприємств хлібопекарської, макаронної, кондитерської промисловості та виробництва
харчо концентратів. Незважаючи на економічні, політичні та інші негаразди
галузь хлібопродуктів завжди демонструвала стабільну роботу і забезпечувала
потреби населення країни в продуктах щоденного споживання.
Однак в умовах кризи ситуація почала змінюватися не в кращу для нас
сторону. Не всі підприємства галузі хлібопродуктів залишились на плаву. Як одну з основних проблем можна виділити
те, що знизилася купівельна спроможність потенційних споживачів. Також
посилилися контроль якості продукції та умови експорту. Обладнання на багатьох
підприємствах застаріло, а для модернізації необхідні кошти і інвестори.
Ситуація в Україні загострилася
настільки, що подальше зволікання з усуненням існуючих недоліків може привести
до незворотних наслідків для держави і для окремих її регіонів. У зв’язку із цим виникла гостра необхідність у формуванні нової державної політики, заснованої на першочерговому посиленні ролі регіонів і створенні нових виробничих систем на основі мережевих структур – кластерів.
Тому створення компаній, кластерів, корпорацій в галузі хлібопродуктів є
дуже актуальними і є вирішенням
багатьох проблем. Аналіз кластерної політики на прикладі ВАТ «Миронівський хлібопродукт» обумовлює
вибір даної теми для статті.
Ключові слова: кластерна політика, кластер, галузь
хлібопродуктів,компанія
1.Вступ
Одним із методів поліпшення позицій
галузі хлібопродуктів на ринку,як внутрішньому, так і зовнішньому, - підвищення
конкурентоспроможності, збільшення ефективності виробництва та діяльності
компаній у цілому може стати створення кластерів.
Кластери сприяють зростанню продуктивності та інноваційної активності підприємств, які
входять до складу кластера, а також підвищенню інтенсивності розвитку малого і
середнього підприємництва, активізації залучення інвестицій, що в кінцевому
результаті дозволить збільшити кількість робочих місць, заробітну плату і
надходження до бюджетів всіх рівнів, підвищити стійкість і
конкурентоспроможність економіки регіонів.
Засновником кластерної теорії признано вважається професор
Гарвардської школи Майкл Портер, який є одним з найбільш шанованих авторів
концепції стратегії конкурентоспроможності. У своїй книзі «Конкуренція» він
підкреслює, що наявність стійкої стратегії розвитку є одним з важливих чинників
для успішного розвитку кластеру. На думку Майкла Портера: «кластери є
організаційною формою консолідації зусиль зацікавлених сторін, спрямованих на
досягнення конкурентних переваг, в умовах становлення постіндустріальної
економіки»
В роботах закордонних (М.
Портера, Е. Бергмана, Б. Гаррета, Е. Дахмена, С. Девіса, Д. Джереффі, К.
Моргана, Е. Менcфілда, Б. Харрісона, В.Прайса, Д.Гаага, Ю.Уеннопа, Л.Янга) та
вітчизняних вчених (С.Соколенко, Д.Стеченко, Н.Волкової, Є.Безвушко) розкриті
загальні теоретичні підходи розвитку
розкриті загальні теоретичні підходи розвитку кластерної системи, однак
цього недостатньо. Потрібно зробити аналіз кластерної політики системи
господарювання ,чому й присвячене дослідження.
2.Постановка задачі
Основна ціль даної статті полягає в
проведені аналізу кластерної політики
галузі хлібопродуктів на прикладі ОАО “Миронівський хлібопродукт”.
3.Результати
Під кластером розуміють сконцентровану на обмеженій території групу
підприємств: постачальників комплектуючих, обладнання, послуг;
науково-дослідних та навчальних організацій; фінансових установ;
інфраструктурних об’єктів, які завдяки взаємодії між собою підвищують
конкурентні переваги, як окремо взятого підприємства, так і кластера в
цілому[1].У «Вікіпедії» кластер - сконцентрована на певній території група
взаємозалежних компаній: постачальників устаткування, комплектуючих і
спеціалізованих послуг; інфраструктури; науково-дослідних інститутів; ВНЗ та
інших організацій, які взаємодоповнюють один одного і підсилюють конкурентні
переваги окремих компаній і кластера в цілому[2].
«Кластери» — пучки, що складаються з галузей, які залежать один від одного.
Наприклад, в Італії близько 40% експорту припадає на частку кластера галузей,
пов'язаних з їжею, модою або благоустроєм житла. У Швеції понад 50% усього
експорту становить експорт продукції кластера галузей, пов'язаних з
перевезеннями, металургією й деревообробкою.
Також в Італії, країні класичного малого бізнесу, широку популярність
придбали так звані «індустріальні округи»
(прототипи кластерів), яких сьогодні налічується близько 200. У них функціонує
понад 1 млн. малих і середніх підприємств, які надають роботу майже 6 млн.
людей. Більшість з цих індустріальних округів змогли стати світовими лідерами
на відповідних вузькоспеціалізованих ринках, збільшивши свою частку на них до
50-80%.
Більшість українських кластерів створено стихійно, або за шаблоном
іноземних, без належного економіко-організаційного обґрунтування. На сьогодні
не існує чіткої методики утворення кластерних структур в Україні. В розділі
проаналізовано географію створення
кластерів в Україні (табл. 1)[4].
Таблиця 1 Регіональна структура кластерних систем в Україні
|
Економічний район |
Області, охоплені кластером |
Пріоритетні напрями розвитку кластерів |
|
Донецький |
Донецька, Луганська |
Машинобудівний, гірничошахтний, металургійний, хімічний, харчовий,
переробної промисловості. |
|
Придніпровський |
Днапропетровська, Запорізька, Кіровоградська |
High-Tech (аеро-електроніка, біотехнології), машинобудівний,
металургійний та хімічний, харчової та переробної промисловості |
|
Східний |
Полтавська, Сумська, Харківська |
Високі ткхнології, хімічний, машинобудівний, металургійний,
металообробки, електроенергетики, харчової, паливної промисловості, агро-промисловий, туризму та оздоровчого
туризму |
|
Центральний |
Київська, Черкаська |
High-Tech (нові матеріали), будівельний, машинобудування, продовольчий,
туризму |
|
Поліський |
Волинська, Житомирська, Рівненька, Чернігівська |
Агропромисловий, продовольчий, екологічний туризм, деревообробки та
обробки граніту |
|
Подільський |
Вінницька, Тернопільська, Хмельницька |
Машинобудування, підтримка існуючих кластерів (швейного, будівельного,
харчового, туризму) |
|
Пичорноморський |
АР Крим, Миколаївська, Одеська, Херсонська, м.
Севастополь |
Високих технологій, суднобудівний, мікроелектроніки, агропромисловий,
рибний, логістики, оздоровлення і туризму |
|
Карпатський |
Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська,
Чернівецька |
Хімічний, харчовий, оздоровлення і туризму, деревообробки, народних
промислів, швейний, будівельний, автобудування |
Щоб краще розкрити тему статті ,розглянемо
кластерну політику на прикладі компанії
ВАТ «Миронівський хлібопродукт»
.
ВАТ «Миронівський хлібопродукт» є кластером, тому що це географічна
концентрація подібних, суміжних або додаткових підприємств з активними каналами для бізнес-транзакцій,
комунікацій та діалогу, що поділяють спеціалізовану інфраструктуру, робочі
ринки та послуги і мають спільні можливості або загрози.
Розглянувши роботу компанії ВАТ
“Миронівський хлібопродукт ”,можна сказати,що на сьогоднішній день - це
вертикально інтегрований комплекс із 21 підприємства, який об'єднує виробничі
потужності всього технологічного ланцюга м'ясного виробництва - від вирощування
та виробництва кормів, інкубаційних яєць, вирощування великої рогатої худоби та
домашньої птиці до переробки і реалізації готової продукції.
Основним принципом діяльності групи підприємств «Миронівський хлібопродукт» є
постійне забезпечення високого рівня якості своєї продукції на всіх етапах
технологічного ланцюга - від моменту обробки сировини до реалізації готової
продукції(Малюнок 1).
Малюнок1 Група компаній ВАТ”Миронівський хлібопродукт”
Дистриб'юція М'ясопереробка Зернозаготовка Ви-во
Миронівський
хлібопродукт, ВАТ Агрофлот,ЗАТ Український
бекон,ЗАТ
комбікормів
НПФ»Урожай», ТОВ
Дружба
народів,СООО
Виробництво м’яса
Миронівський завод по ви-ву круп,ВАТ Зернопродукт МХП,ЗАТ
Циплят-бройлерів
«Перемога
Нова»,ДП
Виробництво
м’ясних
полу фабрикатів
Ориль-Лідер,ЗАТ Таврійський комбікормовий завод,ТОВ Миронівський м’ясопереробний завод «Легко»
Виробництво
гусиного
Дружба народів
Нова,ЗАТ
м’яса
Птахофабрика
«Снятинська Нова»,ТОВ
Старинська птахофабрика Кримська
фруктова компанія,ЗАТ
Рослинництво Рослинництво
Миронівська
птахофабрика ,ЗАТ
Елеватори
Напрямками
діяльності ВАТ «Миронівський хлібопродукт» є:
•Зернозаготівка
•Виробництво протеїну та соняшникової олії
•Виробництво комбікормів
•Виробництво інкубаційного яйця
•Вирощування батьківського поголів'я курчат-бройлерів
•Виробництво м'яса курчат-бройлерів
• Тваринництво
• Виробництво делікатесної яловичини
• Виробництво делікатесної гусячої печінки та гусячого м'яса
• Виробництво м'ясних напівфабрикатів
• М'ясопереробка
• Рослинництво
• Дистриб'юція
До складу ВАТ «Миронівський хлібопродукт» входить 21 підприємство,
розташованих у Київській, Черкаській, Дніпропетровській, Донецькій, Вінницькій,
Івано-Франківській, Херсонській областях та АР Крим. Деякі підприємства
«Миронівського хлібопродукту» займаються виробництвом соняшникової олії, а
також вирощуванням овочів і фруктів.
Серед абсолютно нових
підприємств, створених компанією, - Миронівський напівфабрикатний завод,
введений в експлуатацію в кінці 2005 року, і Миронівська бройлерна
птахофабрика.
Птахофабрики, що входять до складу «Миронівського
хлібопродукту», - одні з найбільших в Україні за обсягами виробництва.
Крім того «Миронівський
хлібопродукт» володіє такими торговими марками - Фуа Гра (виробництво гусячої
печінки), Наша Ряба (охолоджена курятина), Сертифікований аргус (виробництво
елітної яловичини), Легко (виробництво м'ясних напівфабрикатів).
ВАТ «Миронівський хлібопродукт» -
лідер українського ринку промислового виробництва курячого м'яса. Згідно з
даними Держкомстату України, зараз компанія покриває 42% ринку. Холдинг
об'єднує підприємства, що займаються птахівництвом, рослинництвом,
виготовленням круп і комбікормів, випуском м'ясних напівфабрикатів і
реалізацією готової продукції. Серед торгових марок компанії - «Наша Ряба»
(курятина), «Фуа-гра» (гусак і печінка), «Сертифікований Ангус» («мармурове
м'ясо»), «Легко!» (Готові страви з м'яса)[2].
Найпопулярнішими галузями, що пов’язані зі створенням ефективних
кластерів в Україні є швацька, будівельна, харчова, туристична також і галузь
хлібопродуктів прикладом якого є кластер ВАТ «Миронівський хлібопродукт» .
У цей час експертами описані 7
основних характеристик кластерів,на комбінації яких базується вибір тієї або
інший кластерної стратегії:
географічна: побудова просторових кластерів
економічної активності, починаючи від лише місцевих до справді глобальних
(аерокосмічний кластер);
горизонтальна: кілька галузей/секторів можуть
входити в більший кластер (наприклад, система мегакластерів);
вертикальна: у кластерах можуть бути присутнім
суміжні етапи виробничого процесу. При цьому важливо, хто саме з учасників
мережі є ініціатором і кінцевим виконавцем інновацій у рамках кластера;
латеральна: у кластер поєднуються різні сектори,
які можуть забезпечити економію за рахунок ефекту масштабу, що приводить до
нових комбінацій (наприклад, мультимедійний кластер);
технологічна: сукупність галузей, що користуються однією і тією же
технологією (як, наприклад, біотехнологічний кластер);
фокусна: кластер фірм, зосереджених навколо
одного центра підприємства, НДІ або навчального закладу;
якісна: у цій структурі вирішено не тільки
питання про те, чи дійсно фірми співробітничають, але й про те, яким чином вони
це роблять[4].
4.Висновки
Виходячи з вищенаведеного
можна зробити висновок, що галузь хлібопродуктів в теперішніх економічних умовах у вигляді закінченої
вертикально-інтегрованої агропромислової системи ще не до кінця сформувався на обласному і державному рівнях.
Все це вимагає вдосконалення
інтеграційних процесів, розробки перспективних моделей інтегрованих формувань,
які сприяють підвищенню ефективності виробництва зерна, продуктів його
переробки, конкурентоспроможності та виходу на світовий ринок.
Успішне функціонування кластерів обумовлене активною взаємодією трьох
основних сил суспільства: (1) бізнесу (підприємницькі структури, товариства,
комерційні банки); (2) державних і не державних інституцій (університети і
наукові центри, громадські організації, торгово-промислові палати); (3) влади
(місцеві органи влади, податкові адміністрації, регуляторні структури).
Література:
1.Портер М.Е.
“Конкуренція” – М.: Издательський дом “Вильямс”, 2005. – 608 с.
2.http://www.mhp.com.ua/ua/
- Офіційний сайт ВАТ “Миронівський хлібопродукт”
3.http://uk.wikipedia.org/wiki.- Вільна енциклопедія “Вікіпедія”.
4.http://www.sme.ukraine-inform.org.ua
– Проект Європейського Союзу “Проект підтримки малих та середніх підприємств
(МСП) в пріоритетних регіонах” (Посібник з кластерного розвитку).
5.Олександр Кундеус -Класифікація економічних кластерів//Конференцыя 6-7 травня 2010 року, Тернопыльський ынститут АПВ НААН-
2010
6. Непряхина Н. Производителей соединят в кластер //
Коммерсант Украина – 2009. – № 152.
http://www.kommersant.ua/doc.html?DocID=1019143&IssueId=47000