асис. Прокопець Л. В., Токіца Тетяна

Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича

Механізм управління конкурентоспроможністю підприємства

Розвиток ринкових відносин в Україні неможливий без ефективного та стабільного зростання економіки та виробництва конкурентоспроможної продукції,  що відображає не лише ефективність діяльності окремого підприємства,  але і економіки країни загалом. Проте, визначення потенційних можливостей підприємства у конкурентній боротьбі та досягнення ефективних результатів в сучасних умовах стає все складнішим. Це пов’язано з необхідністю постійного пристосування до умов, які постійно змінюються, а це призводить до необхідності підвищення конкурентоспроможності підприємства та виробництва конкурентоспроможної продукції. Тому, проблема управління конкурентоспроможністю підприємства є дуже актуальною у наш час. Саме тому особливу увагу потрібно приділити розробленню такого механізму, який би не тільки створив сприятливі умови для ефективного функціонування підприємств, а й забезпечив йому високий рівень конкурентоспроможності.

Вагомий внесок у дослідження конкурентоспроможності підприємства зробили такі вітчизняні вчені: Е. Азорян, З. Борисенко, А. Воронкова, В. Герасимчук, О. Костусєв, І. Решетникова, Ю. Ярошенко, О. Шнипко та багато інших. Серед закордонних вчених-економістів, які займалися питаннями конкуренції, слід відмітити І. Ансоффа, Г. Азоєва, А. Бревнова, А. Градова, Н. Мойсеєва, Ф. Котлера, М. Портера, А. Романова, А. Юданова та ін.

Найбільш узагальнено конкурентоспроможність підприємства можна визначити як потенційну або реалізовану здатність економічного суб’єкта до ефективного довготривалого функціонування у релевантному зовнішньому середовищі [1, с. 330-331].

Управління конкурентоспроможністю підприємства передбачає сукупність заходів, які спрямовані на систематичне вдосконалення продукту, постійний пошук нових каналів збуту, нових груп покупців, поліпшення сервісу, реклами. Його необхідно розглядати як складову частину системи управління підприємством.

На управління конкурентоспроможністю підприємства можуть впливати чинники -внутрішні й зовнішні [1, с. 330]. До внутрішніх факторів слід віднести такі, як організаційно-правова форма підприємства, структура підприємства, науково-технічний рівень виробництва, соціальний потенціал підприємства, культура, ресурси, психологічний клімат колективу, налагодженість шляхів постачання, створення ділового іміджу. До зовнішніх – ринок товарів, технологій, робочої сили, фондовий ринок, виробниче середовище, науково-технічне середовище, соціальне середовище, державне регулювання, тощо.

[2, с. 63].

Механізм управління конкурентоспроможністю підприємства буде найбільш ефективним у тому випадку, коли він посилює мотивацію діяльності людей. При такому механізмі узгодженість інтересів взаємодіючих сторін досягається вибором методів і ресурсів управління відповідно до природи факторів управління, на які спричиняють вплив. При неузгодженості інтересів неможливе здійснення ефективного впливу на внутрішні та зовнішні фактори і досягнення поставленої мети.

При розробленні політики управління конкурентоспроможністю підприємства необхідно дотримуватися певних умов:

-  забезпечення науково-технічного рівеня удосконалення технологій виробництва;

-  використання новітніх винаходів та відкриттів;

-  впровадження сучасних засобів автоматизації виробництва;

-  виготовлення конкурентоспроможних товарів, які характеризуються нормативними, технічними, економічними параметрами;

-  досягнення економічної ефективності використання всіх ресурсів підприємства (матеріальних, трудових, фінансових);

-  забезпечення фінансової стійкості підприємства, що визначається системою показників та коефіцієнтами активності підприємства, поточної ліквідності, автономії тощо [3, с. 48].

Таким чином можна визначити, що на сучасному етапі розвитку підприємствам України необхідно максимально зосередити свою увагу на підвищення конкурентоспроможності підприємства та закріплення такої позиції на ринку для того, щоб мати певні конкурентні переваги на будь – якому ринку своєї продукції, а також для того, щоб реагувати на зміни уподобань споживачів та задоволення їхніх потреб.

Отже, для вирішення проблем щодо управління конкурентоспроможністю підприємства варто рахуватися з основними факторами, які тим чи іншим чином впливають на діяльність підприємства. А саме слід розв’язувати основні проблеми, що пов'язані з виробництвом продукції та її оновленням, працювати над підвищенням якості продукції; постійно здійснювати моніторинг ринку; вести ретельну координацію усіх сфер діяльності, а також реалізувати стратегії підприємства, які б дозволяли успішно функціонувати та конкурувати на певних ринках.

Література:

1.  Управління конкурентоспроможністю підприємства: навчальний посібник / С.М. Клименко, Т.В. Омельяненко, Д.О. Барабась, О.С. Дуброва, А.В. Вакуленко. – Київ.: КНЕУ, 2006. – 527 с.

2. Кириченко Л. Механізм управління конкурентоспроможністю підприємства / Л. Кириченко // Вісник КНТЕУ. – 2009. – № 1. – С. 62-66.

3. Головкова Л. С. Управління конкурентоспроможністю потенційних можливостей підприємства в умовах кризи / Л. С. Головкова // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємство. – 2009. – № 4. – С. 48.