Економічні науки/10. Економіка підприємства

Шафранська Т.Ю.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Проблеми інвестиційного клімату України і способи їх вирішення.

Процес інвестування відіграє важливу роль в економіці будь-якої країни: інвестування в значній мірі визначає економічне зростання держави, зайнятість населення і складає суттєвий елемент бази, на якій ґрунтується економічний розвиток суспільства. Інвестиції є матеріально-фінансовою основою оновлення і накопичення основного капіталу, що визначає структуру економіки, темпи її зростання і рівень конкурентоспроможності на світовому ринку. Тому проблема, пов’язана з ефективним здійсненням інвестування, заслуговує на особливу увагу. В умовах сьогодення, на тлі поступового виходу економіки країни з кризи, необхідне суттєве підвищення інвестиційної діяльності. Оскільки можливості державних інвестицій обмежені, необхідно в більшій мірі орієнтуватися на приватні інвестиції - як вітчизняні, так й іноземні.

В даних умовах особливого значення набуває залучення іноземних інвестицій до економіки України. Іноземні інвестиції відіграють велику роль у розвитку економіки: сприяють зростанню збалансованості і ефективності народного господарства, створенню робочих місць, зняттю соціальної напруженості в суспільстві тощо. Іноземні інвестиції доцільно розглядати також і як певні чинники перспективного розвитку регіонів. Рівень інвестиційної активності перебуває у безпосередній залежності від стану економіки в державі, функціонування фінансово-кредитної системи, прибутковості діяльності підприємств, дохідної політики бюджетів усіх рівнів та доходів населення. Крім того, існує чіткий взаємозв’язок між економічним зростанням і темпами надходження іноземних інвестицій: економічне зростання є вирішальним фактором для позитивної динаміки потоків іноземних інвестицій. В цій площині актуальною є проблема інвестиційного клімату.

Під інвестиційним кліматом слід розуміти сукупність політичних, соціально-економічних, правових, інституційних та інших чинників, що притаманні певній країні і визначають її привабливість для інвестора.

Незважаючи на те, що урядом задекларована інноваційно-інвестиційна модель розвитку України, на даний час інвестиційний клімат в країні не можна назвати сприятливим. Це пояснюється рядом причин, серед яких: спад виробництва, що спостерігався протягом попередніх років, зменшення частки банківського кредитування у ВВП, зростання суми внутрішнього і зовнішнього боргу, зниження частки державних капіталовкладень, неможливість виконання державою в повному обсязі своїх зобов’язань щодо соціального захисту громадян, недосконала судова система, слабка дисципліна виконання законодавчих актів. Низька активність іноземних інвесторів обумовлена і такими причинами, як практична відсутність гарантій щодо забезпечення їх прав власності і недостатня поінформованість потенційного інвестора про стан та перспективи розвитку економіки України й інвестиційний клімат окремих регіонів.

На думку автора, головними проблемами інвестиційного клімату в Україні є: заполітизованість економіки, нестабільна і неузгоджена нормативно-правова база щодо інвестиційної діяльності, значне податкове навантаження, низький розвиток корпоративних прав і контрактних відносин, високий рівень корупції.

Визначальним фактором здійснення зовнішнього інвестування є економічна стабільність, тому для активізації інвестиційних процесів пріоритетним завданням є подолання політичної та економічної нестабільності. При цьому важливими завданнями залишаються такі, як забезпечення збалансованості в розвитку всіх галузей економіки, формування приоритетних напрямів розвитку національної економіки вцілому і окремих регіонів, підтримка розвитку малого і середнього бізнесу, поліпшення умов роботи іноземного інвестора. Відповідно, в Україні велике значення має оптимізація державної інвестиційної політики. Основними напрямами державної інвестиційної політики мають бути: зміцнення договірної дисципліни, розвиток кредитно-фінансової системи, забезпечення стабільності у податковому законодавстві, реорганізація природних монополій, зміцнення корпоративного управління, проведення земельної реформи.

Для розв’язання проблем, що створюють несприятливий інвестиційний клімат, першоосновою державної інвестиційної політики повинно бути визначення пріоритетів вкладень, тобто спрямувань інвестицій у ті сфери і галузі, які забезпечать розширене відтворення, скорішу віддачу і підвищення життєвого рівня населення.

Державна інвестиційна політика України на сучасному етапі передбачає такі пріоритетні напрями використання джерел фінансування:

- розвиток і модернізація паливно-енергетичного комплексу, створення власної бази та інфраструктури енергоносіїв, впровадження енергозберігаючих технологій;

- розвиток і модернізація агропромислового комплексу;

- розвиток інфраструктурних галузей з використанням інноваційних проектів.

На думку автора, актуальними напрямками поліпшення інвестиційного клімату в Україні мають бути:

- пріоритет приватних інвестицій над державними,

- пріоритетність ефективності інвестицій над їх обсягом;

- стабільність у податковому законодавстві;

- дерегуляція підприємницької діяльності;

- розвиток банківської системи та інститутів фінансового ринку.

Від дієвості заходів щодо підвищення сприятливості інвестиційного клімату об’єктивно залежить результативність інвестування.