ЭКОНОМИКА. Логистика

Качуровський Віктор Євстафієвич, Ломачинська Ірина Василівна

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Сутність та значення контролінгу для ефективного управління підприємством

 

На сучасному етапі розвитку, коли Україну визнано світовим співтовариством, як країну з ринковою економікою, ще актуальнішою стає проблема здійснення дієвого та ефективного внутрішнього контролю діяльності суб'єктів господарювання. Сучасні ринкові відносини в Україні виставляють нові вимоги щодо якісного рівня управління, характеру розв'язуваних при цьому завдань, до методів їхнього вирішення [1].

Безперечною умовою вдосконалення методів управління є повне використання внутрішніх можливостей підприємства, тобто утворення такої системи управління, яка б могла своєчасно виявляти, координувати, контролювати, аналізувати відхилення, коригувати, планувати, здійснювати внутрішній консалтинг, інформувати вище керівництво про економіку підприємства.

Вдосконалюючи систему управління, підприємства орієнтуються на досягнення головної мети – отримання оптимального прибутку, а також на вирішення конкретних оперативних, поточних та стратегічних завдань[1].

Контролінг є новою концепцією в управлінні підприємством, яка здатна забезпечити підтримку внутрішнього балансу економіки підприємства й ефективного його розвитку шляхом формування об'єктивної інформації про витрати та доходи. Він забезпечує прогнозний результат діяльності й ефективний зворотній зв'язок, переводить управління підприємством на новий рівень, інтегруючи та спрямовуючи діяльність різних служб і підрозділів підприємства на досягнення найважливіших завдань[1].

Поняття “контролінг” походить від англ. “to control”, що в економічному сенсі означає “управляти”, “спостерігати”. Сам термін з’явився в Америці, пізніше у 1970-ті роки поширився у Західній Європі, і лише на початку 1990-х років його почали застосовувати у бізнес-практиці пострадянських країн.

В контексті управління контролінг потрібно визнати системною концепцією інформаційно-аналітичного та методичного забезпечення процесів планування, контролю, аналізу та прийняття управлінських рішень з метою успішної реалізації цілей підприємства. Ураховуючи, що цілі мають стратегічний та оперативний характер, відповідно розрізняють стратегічний та оперативний контролінг.

Контролінг займає проміжне місце між стратегічним та оперативним управлінням та являє собою своєрідне організоване середовище, в якому відбуваються планові, контрольні та інформаційні процедури, спрямовані на успішне втілення та відстеження результатів впровадження стратегії розвитку підприємства [3].

Як система управління економічними процесами, контролінг містить такі складові:

1. Фіксація фактичного стану справ. Допоміжним чинником тут може стати додатковий ретроспективний огляд останніх трьох років роботи підприємства.

2. Визначення завдань підприємства. Мета повинна бути реальною і враховувати тенденції останніх періодів, тобто очікуваний розвиток має відповідати реаліям розвитку в минулому

3. Постійне отримання та оброблення інформації з метою створення потрібних умов для ухвалення рішень.

4. Підготовка різноманітних допоміжних засобів, потрібних для управління підприємством. На цьому етапі пошуку дуже важливо розглянути всі можливості реального досягнення мети, тобто визначити рівні досягнення у плануванні.

5. Деталізоване планування. Після огляду можливих тенденцій і заходів, які було знайдено на фазі пошуку і стимулювання, фаза планування передбачає визначення кількісних характеристик мети.

6. Контроль діяльності через постійне спостереження за досягненням цілей підприємства і виконанням його планів, аналіз результатів діяльності (зіставлення фактичних показників з очікуваними, з'ясування причин відхилення і розбіжності даних) [1].

Контролінг – це система, яка орієнтована на майбутній розвиток підприємства чи регіону в цілому. Це система спостереження та вивчення поведінки внутрішнього економічного механізму конкретного підприємства і розробки шляхів для досягнення мети, яку воно ставить перед собою.

Система (грец. systema) – це сукупність, обумовлена правильним закономірним розподілом частин у певному зв’язку .

Система контролінгу на підприємстві може складатися з таких підсистем:

- підсистема контролю виробництва;

- підсистема контролю маркетингової діяльності;

- підсистема контролю фінансової діяльності;

- підсистема контролю інноваційної діяльності;

- підсистема контролю персоналу;

- підсистема контролю зовнішньоекономічної діяльності підприємства [2].

Для забезпечення ефективності контролінгу на підприємстві необхідне досягнення збалансованої роботи всіх складових його організаційно-економічного механізму:

-інформаційного забезпечення контролінгу (сукупності інформаційних потоків, що забезпечують безперервне функціонування процесу);

-матеріально-технічного забезпечення контролінгу (засобів, що забезпечують виконання необхідних операцій щодо збирання, обліку, обробки, зберігання та передавання інформації в системі контролінгу);

-методичного забезпечення контролінгу (сукупності методів оперативного планування, організації, обліку, контролю, аналізу та регулювання в межах системи контролінгу);

-кадрового забезпечення фінансового контролінгу, а також системи розподілу задач і функцій контролінгу між підрозділами підприємства;

-механізму оцінки ефективності системи фінансового контролінгу та окремих управлінських рішень в системі контролінгу;

-конкретних інструментів фінансового контролінгу (системи показників контролінгу, що відображає цілі та обмеження системи фінансового управління та ін.) [4].

Висновки. Таким чином, можна визначити що контролінг є підсистемою управління підприємством і його метою виступає надання підтримки та допомоги керівнику підприємства для ефективного управління підприємством.

 

Список використаних джерел:

1.                 Воляник Г. М., Марушко Н. С. Контролінг у системі управління підприємством. Науковий вісник НЛТУ України. –  №4. – 2009

2.                 Станьковська І.М., Кірдякіна Н.В. Контролінг як функція управління конкурентоспроможністю підприємства. – №4. – 2008

3.                 Гребешкова О.М., Кизенко О.О. Стратегічний контролінгв системі управління підприємством. – №683. – 2010

4.                 Івата В. В. Контролінг у системі управління підприємством. – №3. – 2009