Экономические науки/15. Государственное

регулирование экономики

Ст. Матюшенко М.В, вик. Чернишова С.В.

Горлівський автодорожній інститут державний вищий навчальний заклад «Донецький національний технічний університет »

ВПЛИВ ПРОЦЕСІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НА РИНОК ЗЕМЛІ

Становлення ефективного ринку земельних ресурсів є важливою передумовою сталого соціально-економічного розвитку будь-якого суспільства, а відтак – підвищення добробуту населення. В умовах ринку земля стає товаром та важливим джерелом прибутку. Від правильної організації ринку землі залежить ефективність використання земельних ресурсів. На нашу думку, ринок землі – це система юридичних та економічних відносин між фізичними, юридичними особами, державою, а також між державами і наддержавними органами з приводу організації, купівлі-продажу, оренди, обміну та іпотеки землі з метою здійснення ефективної господарської діяльності. Основою сталого розвитку ринку земельних ресурсів є наявність розвинутої системи його державного регулювання, яке здійснюється низкою законних та інших нормативно-правових актів стосовно обов’язків, прав, свобод та законних інтересів ринкових суб’єктів. Методи, функції і принципи державного регулювання ринку землі відображено на рис.1.

Державне регулювання ринку земельних ресурсів повинно ґрунтуватися на принципах раціонального землекористування, гарантування прав суб’єктів, прогнозування тенденцій збалансованості і змінності ринку, стимулювання конкуренції, поєднання правових, соціальних та інших чинників зовнішнього впливу на ринок земель. Для забезпечення виконання окреслених принципів держава повинна використовувати такі відомі методи як податки, ціни і кредити. Це забезпечить виконання основних функцій державного регулювання ринку землі, а саме – соціальний захист населення, охорона земель, підтримка пропорційності та конкуренції.

Рис. 1. Методи, функції і принципи державного регулювання ринку землі

Державне регулювання ринку землі здійснюється з метою: реалізації усіх економічних суб’єктів своїх прав та обов’язків, пов’язаних з володінням та використанням земельних ділянок; встановлення «правил гри» для усіх учасників ринку; захисту учасників ринку від недобросовісної конкуренції та неправомірних дій інших суб’єктів; забезпечення умов сталого економічного розвитку країни, благополуччя та здоров’я нації; створення умов для вільного ціноутворення; забезпечення екологічної безпеки; стимулювання раціонального та ефективного землекористування; створення сприятливого інвестиційного клімату тощо.

Варто також відзначити, що лише за наявності відповідних законодавчих та нормативно-правових актів ринок землі зможе ефективно функціонувати, тільки тоді він буде регульованим і виконуватиме всі покладені на нього функції. Функціонування ринку землі повинне опиратися безпосередньо на законодавчі, а не підзаконні акти, положення чи інструкції. Законодавство у сфері земельних відносин повинне гарантувати захист прав усіх учасників ринку, стимулювати розвиток інфраструктури. Держава має створювати сприятливі умови для ефективної роботи суб’єктів ринку, раціонального й ефективного землекористування.

Чільне місце в управлінні процесом становлення і розвитку ринку земельних ресурсів займає питання державного регулювання раціонального землекористування. Для вирішення цього питання у більшості розвинутих країнах світу до покупців земельних ділянок встановлюються певні вимоги, а саме: наявність спеціальної освіти, досвіду роботи на землі, проживання у сільській території або неподалік від ділянки, яку він хоче придбати. З метою уникнення монополізації ринку держава встановлює відповідні обмеження щодо площі сільськогосподарських угідь, яка може бути придбана однією особою. Як правило, такі обмеження диференціюються у регіональному розрізі, в залежності від показника землезабезпеченості кожного регіону. Для покращення якості земель, недопущення розвитку деградаційних процесів до власників сільськогосподарських угідь встановлюються певні вимоги, правила, критерії, стандарти, дотримання яких суворо контролюється.

Отже, державне регулювання функціонування ринку земельних ресурсів ґрунтується на принципах раціонального землекористування, гарантування прав суб’єктів земельних відносин, прогнозування тенденцій збалансованості і змінності ринку, стимулювання конкуренції, поєднання правових, соціальних та інших чинників зовнішнього впливу на ринок земель. Для їх дотримання, держава у своєму арсеналі використовує такі методи як податки, ціни та кредити. Правильно організована система державного регулювання ринку землі забезпечить сталий та ефективний розвиток ринку земельних ресурсів, охорону земель, підтримку конкуренції та соціальний захист населення.