“Экономические науки”/ 1.Банки и банковская система.

Дронова Г.М., Гречина І.В.

Донецький національний університет економіки та торгівлі

імені М. Туган – Барановського,Україна

Аналіз операцій з банківськими металами

На сучасному етапі розвитку банківської системи України являється дуже важливим мати якомога стабільніше положення, щоб природний добір не вибив з стрімкої течії ділового життя. Як відомо золото і інші дорогоцінні, вони ж банківські, метали традиційно залишаються найнадійнішим способом для зберігання і примноження коштів. Банківські метали, на відміну від ювелірних виробів, не містять іншої вартості, крім ціни металу і незначних витрат на виробництво й оплату банківських послуг. Золото й інші банківські метали не залежать від економічної і політичної ситуації і не є зобов'язанням якоїсь держави, тому найбільш ефективно захищають вкладені кошти від знецінювання. Банківські злитки компактні, займають мало місця і зручні для транспортування. Усі ці чинники приваблюють як приватних осіб, так і підприємства. За останні 4 роки ціна золота і платини в доларовому еквіваленті виросла більш, ніж в 3 рази, ціна срібла більш, ніж в 2,5 рази. Тому дана тема є дуже актуальною.

Ціль роботи: вивчення поняття банківських металів, видів операцій з банківськими металами та дослідити їх аналіз.

Аналіз останніх досліджень і публікацій дає можливість зробити висновок, що вирішенню даної проблеми присвячено багато праць вітчизняних авторів. Питання щодо розвитку та функціонування ринку банківських металів, зокрема, ринку золота досліджувались в роботах таких провідних вчених, як В.Міщенко, А.Герасимович, А.Мороз та інші.

Надання комерційними банками клієнтам можливості придбання банківських металів дає їм змогу надійно захистити власні кошти від інфляційних процесів.

До банківських металів відносять: золото, срібло, платину, паладій. Найвищими пробами банківських металів визнаються проби не нижче ніж: для золота - 995,0; для срібла - 999,0; для платини та паладію - 999,5.

Операції з банківськими металами являють собою купівлю-продаж банківських металів у злитках і монетах та без фізичного постачання, обмін і зберігання їх на депозитному рахунку або прийняття в якості застави під час отримання кредиту.

Комерційні банки можуть запропонувати такі операції з банківськими металами:

1. Купівля та продаж банківських металів, які пропонуються до продажу та купуються банками мірними злитками вагою 1—100 грамів і більше.

2. Відкриття та обслуговування поточних рахунків у банківських металах. Банки можуть відкривати поточні рахунки в банківських металах та вести облік (зараховувати, зберігати і списувати) банківських металів, що дає змогу власникові рахунку зберігати належні йому банківські метали з можливістю одержання в потрібний момент.

3. Відкриття депозитних металевих рахунків. Банки можуть приймати банківські метали на депозитні металеві рахунки. Розміщення на депозит банківського металу дає змогу отримувати прибуток за рахунок нарахування відсотків у тому самому банківському металі.

4. Розмін банківських злитків.

5. Конвертацію одного банківського металу в інший.

6. Кредитування банківськими металами виробників, що використовують їх у виробничому процесі. [1]

Банківські метали, на відміну від ювелірних виробів, не містять іншої вартості, крім ціни металу і незначних витрат на виробництво й оплату банківських послуг. Золото й інші банківські метали не залежать від економічної і політичної ситуації і не є зобов'язанням якоїсь держави, тому найбільш ефективно захищають вкладені кошти від знецінювання. Банківські злитки компактні, займають мало місця і зручні для транспортування. Усі ці чинники приваблюють як приватних осіб, так і підприємства.

В залежності від об'єму та різновидів виконуваних операції існує декілька типів ринків: світовий (встановлюються первісні ціни на банківські метали під впливом попиту і пропозиції); регіональний (майже як світовий, але ж для більш дрібних клієнтів); місцевий (на рівні однієї держави, ділиться на вільні і обмежені ввозом/вивозом металу ринки), а також „чорні ринки” - заборонені.

Всі операції суворо регламентуються і регулюються законодавчими та нормативно-правовими актами НБУ. У разі складності виконання операцій з банківськими металами існує велика кількість постанов, в яких зазначено порядок отримання ліцензії та письмового дозволу НБУ на їх здійснення, об'єми виконуваних операції, регламентовані економічними нормативами, розміри штрафних санкції та ризики, пов'язані з цими операціями. Нормативно – правова база дуже мінлива, доволі часто трапляються значні зміни, які ускладнюють стабільне функціонування банку, але з іншого боку, ці процеси направлені на вдосконалення банківської системи в цілому, та на виконання окремими банками операцій з банківськими металами. [3]

Аналіз обсягів і динаміки продажу банківських металів проводиться на підставі даних бухгалтерського обліку.

Щодня Національний банк України встановлює офіційні облікові курси банківських металів. Курси банківських металів встановлюються залежно від кон'юнктури міжнародного і внутрішнього ринків.

Банком можуть встановлюватися тарифи на проведення таких операцій із банківськими металами:

• відкриття/закриття рахунка;

• зарахування на рахунок (прийом)/списання з рахунка (видача) банківських металів;

• переказ на інші рахунки;

• видача виписок, довідок про рух банківських металів за рахунком.

Аналіз ефективності проведення операцій з банківськими металами залежить від рівня тарифів, що встановлюються на проведення таких операцій, з одного боку, і від обсягів реалізованих послуг з купівлі-продажу банківських металів, одержання процентних прибутків від надання банківських металів у кредит та інших операцій з банківськими металами, з іншого боку. Отже, тарифи, які встановлюють за операціями з банківськими металами, мають бути конкурентоспроможними на ринку банківських металів, що дає змогу банку проводити достатній обсяг таких операцій і, відповідно, забезпечувати оптимальний рівень ефективності. [2]

Інформацію про обсяги проведення операцій з банківськими металами можна одержати з балансу банку. Банківські метали, що перебувають у сховищі банку, обліковуються за рахунком 4-го порядку 1101 «Банківські метали в банку». Депозитні операції з банківськими металами обліковуються за рахунками депозитів у порядку, встановленому для обліку іноземної валюти.

Висновки. На тлі постійної девальвації й знецінювання паперових грошей банківські метали - саме надійне вкладення грошей. Банківські метали, як вже було зазначено, - це золото, срібло, платина і метали платинової групи у будь-якому вигляді та стані, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у злитках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. Найвищими пробами банківських металів визнаються такі проби: а) для золота - 995,0; б) для срібла - 999,0; в) для платини й паладія - 999,5.

Тобто для сучасної людини золото залишається всесвітньо визнаним надійним засобом збереження коштів, "валютою без кордонів", засобом передачі сімейних цінностей від покоління до покоління. Вільні кошти в золото вкладають всі: держави, професійні фінансисти, підприємства і громадяни.

Література:

1. Герасимович А.М. Аналіз банківської діяльності: підручник / А.М.Герасимович, М.Д.Алексеєнко, І.М.Парасій-Вергуненко та ін. - К.: КНЕУ, 2006. – 600с.

2. Борисов С.М. Мировой рынок золота : новый этап развития // Деньги и кредит (№8). - 2004. - стр. 32 – 41.

3. Мороз А.М. Банківські операції: підручник / А.М.Мороз, МЛ.Савлук, М.Ф.Пуховкіна та ін. - 2-ге вид., випр. i доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 476 с.