Лукіянчук Л.М.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Фінансування бюджетного дефіциту

Однією з причин глибокого проникнення кризи в усі сфери економічного життя є проблеми з нестачею бюджетних коштів. Стикаючись із дефіцитом фінансових ресурсів, більшість країн вдається до скорочення видатків і намагається ухвалювати збалансований державний бюджет. Для забезпечення мінімальних втрат і запобігання інфляційним процесам цей рецепт є універсальним і перевіреним часом досвідом багатьох країн.

Бюджетний дефіцит є найбільш складним і водночас досить поширеним явищем. Це – перевищення видатків над постійними доходами бюджету, якими є податки й обов’язкові платежі, що згідно з бюджетною класифікацією віднесені до доходів бюджету. Бюджетний дефіцит не означає незбалансованості бюджету, оскільки при його складанні та затвердженні встановлюються відповідні джерела фінансування. Отже, необхідно чітко розрізняти бюджетний дефіцит і незбалансованість бюджету у зв’язку з невизначеністю у джерелах покриття дефіциту.

У процесі прийняття й виконання державного бюджету вирішальне значення має збалансованість доходів і видатків. Надходження до бюджету безпосередньо залежать від стану виробництва. У свою чергу, можливість утримувати соціальну сферу, забезпечувати напежний рівень соціального захисту населення залежить від обсягів надходжень до бюджету. Формування дохідної та видаткової частин бюджету пов'язане з основними макропоказниками економічного й соціального розвитку України на відповідний рік. Дефіцит як економічне явище виникає внаслідок перевищення видаткової частини державного бюджету над дохідною. Також дефіцит бюджету є важливим показником, за допомогою якого можна визначити, в якому економічному стані перебуває країна.[3]

За останні роки в Україні спостерігалося стабільне збільшення як доходів,

так і видатків державного бюджету. Було затверджено також програми зростання обсягів державного кредитування. У свою чергу, для забезпечення таких операцій нарощувались обсяги фінансування дефіциту державного бюджету.

Згідно закону Укаїни «Про державний бюджет на 2011 рік» граничний дефіцит державного бюджету в 2011 році встановлено на рівні 38, 843 млрд грн, що на 28,2% менше в порівнянні з дефіцитом держбюджету, який передбачений на 2010 рік.

Як відомо, держбюджет-2011 був розрахований з урахуванням прогнозу зростання ВВП в наступному році на 4,5% при інфляції 8,9% і курсі 7,9500 грн / $ 1. Законом також встановлено граничний розмір державного боргу на 31 грудня 2011 року в сумі 375, 643 млрд грн, тоді як відповідно до держбюджету-2010 цей показник на 31 грудня 2010 встановлений на рівні 315, 716 млрд грн.

Закон також передбачає здійснення в 2011 році запозичень у розмірі 91, 596 млрд грн (внутрішніх — 48, 588 млрд грн, зовнішніх — 43, 009 млрд грн), а також погашення зобов'язань на 62, 27 млрд грн (внутрішніх — 37, 523 млрд грн, зовнішніх — 24, 747 млдр грн).[1]

Бюджетний дефіцит вимагає постійного пошуку шляхів його подолання, тобто збалансування доходів і витрат бюджету. Конкретні заходи держави в цьому напрямі можуть бути різними, але в результаті зводяться до створення можливостей зростання доходів та скорочення видатків бюджету. З цією метою необхідно:

1) вдосконалити податкову систему, забезпечити оптимальний рівень податкових вилучень для формування бюджетів усіх рівнів і створення сприятливих умов для підприємницької діяльності;

2) посилити відповідальність суб’єктів господарювання та їх керівників, зокрема особисту майнову і кримінальну відповідальність, за дотриманням вимог законодавства, своєчасність і повноту розрахунків з бюджетом та державними позабюджетними фондами;

3) залучити до інвестиційної сфери особисті заощадження населення;

4) забезпечити фінансову підтримку малого та середнього бізнесу шляхом розробки і виконання цільових програм розвитку малого і середнього підприємництва;

5) запровадити жорсткий режим економії бюджетних коштів;

6) перейти від бюджетного фінансування до системи надання субсидій, субвенцій, інвестиційних позик суб’єктам господарювання;

7) запровадити науково обгрунтовану систему прогнозування значень показників, що беруться за основу формування доходів і видатків бюджету, використовувати при бюджетному плануванні нормативи бюджетної забезпеченості.[2]

Великий рівень дефіциту державного бюджету та невиважена політика надання державних гарантій суб’єктам господарювання за зовнішніми запозиченнями стали основними чинниками нагромадження і зростання боргових зобов’язань держави та видатків на обслуговування боргу. Ці чинники мали наслідком виникнення боргової проблеми у бюджетно-фінансовій системі України, а звідси зобов’язання держави щодо погашення основної суми державного боргу та його обслуговування є й залишатимуться ключовою проблемою бюджетної політики на наступні кілька років.

Література:

1. Закон України «Про державний бюджет на 2011 рік» від 23 грудня 2010 року № 2857-VI

2. Захожай К.В. Причини, наслідки та управління бюджетним дефіцитом // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua

3.Орловська Н. Дефіцит державного бюджету і джерела його фінансування // Вісник НБУ. - 2010. - № 5. - С. 28-30

4.Степанова В.О. Фінансування дефіциту державного бюджету України // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу . - № 2(10). – С. 127-121