УДК 351. 84

ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ЄДИНОГО ВНЕСКУ НА ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ

Лукіянчук Л.М.

Науковий керівник Мулик Т.О.

Вінницький національний аграрний університет

З 1 січня 2011 року набрав чинності прийнятий 8 липня 2010 р. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Метою закону є реформування адміністративної системи загальнообов'язкового державного соціального страхування через створення єдиної системи збору та обліку страхових внесків, запровадження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та уникнення дублювання функцій фондів соціального страхування, пов'язаних із формуванням страхових коштів.

На думку законодавців це дозволить суттєво підвищити дієвість і ефективність зазначеної системи, скоротити адміністративні витрати на виконання відповідних функцій.

Впровадження зазначеного внеску зумовлює виникнення ряду дискусій з приводу його доцільності, переваг та недоліків застосування. Існування багатьох невирішених макроекономічних проблем та подальшого розвитку державних заходів з удосконалення сфери соціального страхування, зміна практичної діяльності в частині нарахування соціальних внесків зумовлюють потребу теоретичного обґрунтування доцільності впровадження єдиного внеску на соціальне страхування.

З 1 січня 2011 року замість платежів до чотирьох соціальних фондів запроваджується єдиний соціальний внесок. Прийняття даного закону обумовлено необхідністю підвищення ефективності роботи фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Згідно цього закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування [1].

Сплата єдиного внеску здійснюватиметься до Пенсійного фонду України. Розмір нарахування єдиного внеску залежатиме від класу професійного ризику виробництва, встановленого для роботодавця за основним видом його діяльності. У Законі визначено 67 таких класів. Збір та ведення обліку страхових коштів уповноважений забезпечувати Пенсійний фонд України. Суми єдиного внеску розподіляються за видами загальнообов’язкового соціального страхування пропорційно до сум єдиного внеску.

Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду , які відкриті і органах Державного казначейства для його зарахування. Сплачені до Пенсійного фонду суми єдиного внеску у визначених пропорціях автоматично перераховуються на централізовані рахунки фондів соціального страхування не пізніше наступного операційного дня після їх зарахування.

Як зазначає Волошина О.В., з одного боку прийняття закону дозволить створити умови для запобігання дублювання страховими фондами функцій, пов’язаних із формуванням страхових засобів, зокрема: скорочення обсягу роботи, щодо реєстрацією страхувальників; формуванням і веденням інформаційної системи зведених даних про застрахованих осіб, забезпечення звітності, здійсненням контролю за повнотою і своєчасністю стягнення внесків; зменшення кількості перевірок сплати внесків у цільові страхові фонди; скорочення адміністративних витрат фондів на виконання цих функцій; забезпечення більш широкого охоплення системою суб’єктів соціального страхування; збільшення доходів страхових фондів і більш ефективного використання засобів соціального страхування; можливе виведення із тіні більшої частини заробітної плати та зниження тиску на фонд заробітної плати; спрощення системи звітності [2].

На думку Ніконець О.М. в даному законі є певні недоліки та неточності:

- в частині 2 статі 7 Закону про ЄСВ передбачено: для осіб, які отримують зарплату за виконану роботу (послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, ЄСВ слід нараховувати на суму, котру визначають діленням зарплати (доходу) на кількість місяців, за які її нараховано, проте логічніше було б ділити на кількість днів, під час яких проводилися роботи;

- єдиний соціальний внесок потрібно буде нараховувати й на зарплату осіб, яким після звільнення з роботи нараховану зарплату за відпрацьований час, наприклад, премію за квартал;

- в законі зазначено, що роботодавці - фізичні особи при кожній виплаті зарплати повинні сплачувати авансові внески до Пенсійного фонду, а чи мають їх сплачувати самозайняті особи, приватні підприємці не вказано;

- у пункті 10 статті 9 зазначено, що в разі перерахування сум ЄСВ з рахунка платника на відповідні рахунки ПФУ днем сплати ЄСВ вважається день списання банком або Держказначейством суми платежу з рахунка платника незалежно від часу її зарахування на рахунок ПФУ. Проте не відомо куди саме будуть зараховані ці кошти [1].

Додатково запроваджується новий державний реєстр і нові посвідчення, який призначений для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб. Тобто в цьому реєстрі окремо накопичуватиметься інформація про підприємства, що сплачують внесок, і фізичних осіб, які отримують різні види доходів та допомоги. Вільний доступ до цієї бази матимуть ПФУ та всі інші соціальні фонди. А фізичні особи та підприємства зможуть отримувати інформацію з Держреєстру тільки за письмовим зверненням до ПФУ у визначеному ним порядку. При цьому ПФУ бере на себе обов’язок захищати інформацію, що міститься у Держреєстрі, що є суттєвою перевагою для осіб, які перебувають у даному реєстрі [3].

Звісно, введення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування значно полегшить життя роботодавцям та підприємцям у частині нарахування та сплати соціальних внесків, позбавивши необхідності перераховувати кошти на різні рахунки, або простоювати черги при поданні звітності в кожному із фондів. Проте, застосування єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування викликає виникнення ряду дискусійних питань серед бухгалтерів-практиків.

Недосконалість розробленої нормативної бази знижує цінність та результативність запровадженого реформування сфери соціального страхування, що визначає актуальність та своєчасність здійснення теоретичних досліджень та обґрунтування існуючих проблемних питань в частині впровадження єдиного соціального внеску. Залишаються відкритими питання пошуку шляхів зниження навантаження на основних платників страхових внеску, встановлення єдиних та простих критеріїв для диференціації єдиного страхового внеску з метою спрощення порядку їх справляння, а також визначення оптимального розміру соціальних внесків добровільно застрахованих осіб для активізації їх участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування [4].

Отже, щоб уникнути всіх неточностей і недоліків закону потрібно внести ряд удосконалень та уточнень до нього: під час підрахунку зарплати осіб за виконану роботу, строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний соціальний внесок слід нараховувати на суму, котру визначають діленням зарплати (доходу) на кількість днів, а не місяців; уточнити чи мають сплачувати авансові внески до Пенсійного фонду, самозайняті особи, приватні підприємці; провести реорганізацію звітності, щодо сплати єдиного соціального внеску та навести чіткий порядок звітування до всіх фондів.

Список використаної літератури

1.Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” № 2464-VI, 08.07.2010.

2. Волошина О.В., Попко Є.Ю. Методичні рекомендації по обліку нарахування та утримання єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування // Облік і фінанси АПК. - 2010. - № 4.- С. 4-17

3.Ніконець О.М., Кравчук В.С. Окремі аспекти впровадження нового процесу обліку єдиного соціального внеску // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rusnauka.com

4.Скакун Л.С. Єдиний внесок на соціальне страхування: доцільність впровадження та подання в електронній формі // Вісник ЖДТУ. – 2010. - № 4

(54). – С.173-176