Економічні науки/2 Зовнішньоекономічна діяльність.

К.е.н. Тимчина Л.І., Дронова О.Ю.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Особливості бухгалтерського обліку експортних операцій

Без здійснення зовнішньоекономічних операцій побудова ринкової систе-ми господарювання неможлива. Просування вітчизняних товарів за кордон дає можливість розширити ринки збуту для українського товаровиробника. Отже, проблеми бухгалтерського обліку експортних операцій (БОЕО) є безумовно актуальними на сьогоднішній день.

Основним джерелом інформації про експортну сферу суб'єкта підприєм-ницької діяльності є дані бухгалтерського обліку. Інформаційне забезпечення є необхідним для підвищення обґрунтованості управлінських рішень.

БОЕО на підприємстві не можлив без розробки облікової политіки підприємстві, яка має забезпечити дотримання основних принципів ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Питання організації и проблеми обліку експортних операцій висвітлено в працях вітчизняних учених Ф. Бутинця, В. Дерія, В. О. Леня, М. Пушкаря, В. Сопка, В. Шевчука, М. Кужельний, Ю Кузьмінський, І. Лукошоваї та ін.

Мета статті. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних та науково-практичних аспектів БОЕО.

Основним нормативним документом, що регулює порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), є Закон України «Про зовнішньоеконо-мічну діяльність» від 16.04.91 р.

Експорт товарів (робіт, послуг) - один з основних видів ЗЕД. Відповідно до Закону експорт товарів - це продаж товарів українськими суб'єктами ЗЕД (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Під експортом продукції, робіт, послуг розуміють вивіз капіталу за межі України в будь-якій формі з метою отримання прибутку від виробничої та інших форм господарської діяльності [1].

Основними завданнями БОЕО є: формування та надання достовірної, об'єктивної інформації про господарські операції підприємства, що пов'язані з експортом товарів, для забезпечення можливості прийняття ефективних управлінських рішень; визначення фінансових результатів від здійснення експортних перацій; надання достовірної й точної інформації про стан дебіторської заборгованості іноземних покупців і замовників; визначення суми курсових різниць та їх впливу на фінансовий результат тощо.

Доцільно у БОЕО виділити три етапи: облік руху експортного товару від постачальника до покупця; облік витрат з експорту; облік реалізації та розра-хунків з іноземними контрагентами [2].

БОЕО передбачає виникнення доходу згідно з П(С)БО 15 "Дохід" доходи підприємства – це збільшення економічних вигод у вигляді надходжень активів або зменшення зобов’язань, які приводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) [3]. Важливим для діяльності підприємства є визначення фінансових результатів. Для цього потрібно співс-тавляти доходи і витрати від експортних операцій за один звітний період. Інформація про дохід від експортних операцій накопичується по кредиту рахунку 70 "Дохід від реалізації", який, у свою чергу, списується на субрахунок 791 "Результати основної діяльності". Дохід від реалізації товарів на експорт відображається у рядку 010 "Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" Звіту про фінансові результати. Витрати, пов’язані з експортом продукції (товарів, робіт, послуг), накопичуються на рахунку 93 "Витрати на збут" із подальшим списанням їх на фінансові результати.

Фактична собівартість лежить в основі облікової вартості експортних товарів.

Щоб відобразити специфіку експортних операцій відкрити і вести субра-хунки першого і другого порядків,це забезпечить контроль за рухом і цілісністю експортних товарів, контроль за розрахунками, а також дасть змогу складати бухгалтерський баланс з експорту товарів, робіт, послуг, який є складовою бухгалтерського балансу основної діяльності [4].

Порядок здійснення розрахунків у ЗЕД регулюється Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР. Відповідно до даного закону для зовнішньоекономічних експортних опера-цій (відповідно до яких експорт товарів - перша з подій, а оплата за товари – друга) виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки у банках у строки виплати заборгованостей, що вказані у контрактах, але не пізніше 90 календарних днів із дати митного оформлення товарів, що експортуються [5].

Організація аналітичного обліку на підприємстві є досить складним проце-сом. З одного боку, бухгалтеру необхідно максимально полегшити собі роботу, а з іншого - згрупувати інформацію у такий спосіб, щоб у будь-який час мати змогу швидко отримати необхідну інформацію. Аналітичний облік експортних операцій слід організовувати за трьома основними напрямами: за кожним покупцем, за кожним платежем та за валютою платежу.

Основною особливістю БОЕО за умови наступної оплати за відвантажений товар чи надані послуги (виконані роботи) є те, що дебіторська заборгованість, яка виникає в обліку при відвантаженні товару (фактичного надання послуг чи виконання робіт), є монетарною статтею балансу. Згідно з П(С)БО 21 «Вплив змін валютник курсів» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. № 193, за такою заборгованістю слід визначати курсову різницю на дату балансу і на дату здійснення розрахунків. По немонетарні заборгованості за отриманими авансами курсові різниці не розраховують.

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей, пов’язаних з операційною діяльністю, відображаються у складі інших операційних доходів (витрат), ведеться на субрахунку 714 "Дохід від операційної курсової різниці"; та субрахунку 945 "Витрати від операційної курсової різниці". А курсові різниці від перерахунку монетарних статей, пов’язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю, відображаються у складі інших операційних доходів (витрат), які ведеться на субрахунку 744 "Дохід від не операційної курсової різниці"; та субрахунку 944 "Витрати від не операційної курсової різниці". У Звіті про фінансові результати такі курсові різниці відображаються в рядках 090 "Інші операційні витрати" або 060 "Інші операційні доходи". Не операційні курсові різниці відображаються в рядках "Інші витрати" та 130 "Інші доходи" згідно з П(С) БО 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 [6].

Висновок. У процесі дослідження були проаналізовані чинні нормативно-правові акти, теоретичні доробки та публікації з питань обліку експортних операцій. Це дає підстави вважати, що: у законодавчо-нормативній базі з обліку експортних операцій є велика кількість невирішених питань; на сьогодні не узгоджено методику визначення фінансових результатів від експортної діяльності в бухгалтерському обліку; виокремлювати на підприємстві ланку бухгалтерського обліку експортних операцій, на нашу думку, недоцільно, адже витрати на їх облік будуть більшими, ніж ефект від наявності такої інформації;

Література

1. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91р. №959-ХІІ.

2. Бутинець Ф.Ф., Жиглей І.В. Облік зовнішньоекономічної діяльності: Підручник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Вид. 3-тє, доп. і перероб. -Житомир, 2006. - 388с.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід". Наказ Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290..

4. Дробоття С. Експорт товарів // Бухгалтерія. – 2006. – № 30. – С. 129 – 132.

5. Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р. №185/94 – ВР зі змінами і доповненнями.

6. Лукінова О. Експортні операції // Зовнішньоекономічна діяльність: Методичний посібник 2004. - №10. - с.70-75