Экономические науки/внешнеэкономическая деятельность

Амеліна І.В, Голуб Ю.О

Донбаський Державний Технічний Університет

ВИБІР ІНОЗЕМНОГО РИНКУ, ЯК СКЛАДОВА РОЗРОБКИ МІЖНАРОДНОЇ МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ

Вступ. Вибір ринку та можливість виходу з нього - це суттєва відмінність міжнародного маркетингу від внутрішнього. Перед тим, як планувати свою зовнішньоекономічну діяльність та розробляти міжнародну маркетингову стратегію, підприємство повинно обрати с поміж багатьох іноземних ринків, саме той, на який воно хоче вийти.

Постановка проблеми. На сьогоднішній день, існує безліч іноземних ринків, на які можуть виходити українські підприємства, але не кожен з них вони зможуть освоїти. Саме тому перед керівництвом підприємств постає питання вибору саме того ринку, який би задовольняв усі вимоги, які підприємство ставить до нього[1].

Аналіз попередніх досліджень. У сучасних умовах питання вибору іноземного ринку є дуже актуальним. Багато дослідників і практиків з питань міжнародного маркетингу,зовнішньоекономічної діяльності, бізнесу займалися і займаються дослідженням питання вибору підприємствами іноземного ринку, серед найвідоміших з них праці іноземних науковців таких, як Ф.Котлер, П. Кругман, Х.Мефферт, Т. Теннессі; праці вчених, дослідників та практиків з Росії та інших країн СНД - Л. Багієв, С.Попов; роботи вітчизняних авторів, серед яких слід виділити Г. Дроздова, О. Каніщенко, І. Акімову, А. Афоніна, І.Бураковського, А.Войчак, І.Гончарову, А.Кредісова, А. Мазаракі, І.Новікову, Є.Панченка, В.Поліванова, А.Старостіну, Є.Савельєва, В.Федосова, Т.Циганкову.

Викладення основного матеріалу. Управлінське рішення, щодо вибору іноземного ринку може мати, як позитивні, так і негативні наслідки. Для того, щоб як умога менш отримувати негативні наслідки, підприємства використовують наступні підходи до вибору зовнішнього ринку:

Рис.1- Підходи до вибору іноземного ринку

1. Суб’єктивний підхід ґрунтується на суб’єктивних відчуттях, очікуваннях, досвіді осіб, які приймають рішення щодо виходу на конкретний ринок. Цей підхід має тільки одну перевагу-відсутність витрат на обґрунтування рішення. Ризик при цьому максимальний, а ступінь обґрунтованості рішення, відповідно мінімальна. Саме цьому, цей підхід майже не застосовується, але існують випадки, коли застосовують цей підхід, коли він був доповнений елементами дискретного підходу.

Причини застосування цього підходу:

- особи, які приймають рішення, позитивно ставляться до країни або культури;

- інтуїтивна довіра іноземному партнеру;

- прагнення бути першим, або працювати на дуже складному або новому ринку;

- бажання легалізувати за кордоном певні дії.

2. Дискретний підхід ґрунтується на оцінці 2-3 найбільш важливих для фірми показників розвитку ринку або інших критеріїв. Успішність використання цього підходу залежить від правильного вибору цих показників, які мають відповідати цілям виходу підприємства на зовнішній ринок. При дискретному підході зазвичай використовуються такі показники та критерії:

- розмір ринку;

- динаміка зростання ринку;

- власні конкурентні переваги;

- потенціал ринку;

- доступність ринку;

- стабільність ринку;

Загальні вимоги до інформації, при цьому підході є надійність, правдивість, перевіреність обраних показників.

3. Комплексний підхід передбачає кількісну оцінку кожного ринку за системою показників або глибоке аналітичне обґрунтування. Цей підхід є найнебезпечнішим, оскільки він мінімізує ризик від виходу підприємства на неадекватний ринок, підвищує обґрунтованість управлінського рішення, але і потребує значних витрат на проведення дослідження.

Сутність комплексного підходу полягає у тому, що відбувається всебічний аналіз та оцінка системи показників, які характеризують не тільки ринок певного товару, але й економічні, політико-правові та соціально- культурні процеси, що відбуваються в країнах, які досліджуються. Для організації цього підходу розробляється спеціальна таблиця (див.табл.1).

Таблиця 1

Загальний вигляд таблиці для визначення найбільш привабливого для підприємства ринку

Показник, критерій, фактор	Характеристика фактору, критерію, показнику	Ваговий коефіцієнт	Країни
			А	Б		В
…	…	…	…
Підсумкова сума			X		Y		Z

Основні показники, які досліджуються при комплексному підході є:

- політичний ризик пов’язаний з припиненням обслуговування боргу, несплатою за позиками та дивідендами, неможливістю платежів за поставлені товари, наявність перешкод для репатріації капіталу;

- показник зовнішньої заборгованості;

- економічне становище країни (ВНП на душу населення, прогноз перспектив на майбутнє);

- кредитний рейтинг;

- доступ до короткострокових фінансових ресурсів;

- показники, які відображають наявність дефолту або репрограмування зовнішнього боргу;

- доступ до ринкових капіталів;

- доступність форфейтингових послуг[2].

Висновки. Таким чином, можна зробити висновок, що процес вибору іноземного ринку дуже складний і вимагає багато відповідальності. Залежно від глибини обґрунтування управлінського рішення, кожне підприємство обирає свій власний підхід до вибору зовнішнього ринку. Але практика сьогодення показує, що найбільш використовуваний комплексний метод, тому що він менш ризикований і дає більш глибоке аналітичне обґрунтування. Також для порівняння ринків, за цим методом, складають таблицю показників та їх характеристик, проставляють бали, а потім підсумовують. Ринок, який набрав максимальну кількість балів, вважається найбільш сприятливим[3].

Використана література

1. Каніщенко О.Л. Міжнародний маркетинг: Теорія і господарські ситуації: Навч. посіб. - 2-ге вид., переробл. - К.: ІВЦ "Видавництво «Політехніка»", 2004. - 152 с.

2. Каніщенко О.Л. Міжнародний маркетинг у діяльності українських підприємств: - К.: Знання, 2007. - - 446 с.

3.http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,129/id,3757/