Тріщук Аліна, Цуркан Мар’яна

студенти 5 курсу Буковинської державної фінансової академії

Науковий керівник: Підлипчак О. А.

Сучасний стан діяльності фінансових компаній та кредитних брокерів у сфері кредитування

У жовтні 2008 року, коли банки масово згортали кредитні програми, фінансові компанії і далі позичали гроші населенню, а кредитні брокери намагалися отримувати у банках вигідні позики для своїх клієнтів. Зараз багато фінансових компаній та кредитних посередників, які активно розвивалися в 2007 - 2008 роках, закриті. Не видають позички навіть основні гравці небанківського кредитного ринку – фінансові компанії: Саріtа, Простофінанс, Єврокредит, Т.О.Ч.К.А., Фаворит, Кредитсвіт. У неофіційних бесідах топ-менеджери фінансових компаній і кредитні посередники не виключають, що відновлять стабільну роботу не раніше 2011року, коли, за прогнозами, фінансова система почне поступово виходити з кризи. Однак деякі фінансові компанії і нині видають кредити, а кредитні брокери допомагають клієнтам отримувати позички в банках.

Дане питання цікавить фахівців, які щодня займаються цією справою і працюють в даній сфері. Так, сьогодні існує велика кількість наукових праць, присвячених дослідженю проблеми діяльності фінансових посередників. Серед авторів цих публікацій необхідно виділити таких, як К. Дружерученко, І.О. Трубін, М.М.Зацеркляний, О.Ф.Мельников та інших.

Метою даної статті є дослідження сучасного стану діяльності фінансових компаній та кредитних брокерів на ринку кредитування в Україні.

В Україні фінансовими компаніями є брокерські фірми на фондовому ринку, будівельні компанії, фонди операцій із нерухомістю, компанії, що надають, послуги на ринку FОRЕХ, а ще компанії, які надають послуги на грошово-кредитному ринку, зокрема факторингові послуги тощо. Окрема категорія фінансових компаній — ті, що позичають гроші на купівлю товарів та задоволення особистих потреб, кредитують купівлю автомобілів. Фінансові компанії зазвичай залучають гроші в банку і потім на власний страх і ризик видають кредити позичальникам [1,10].

До кризи відсоткові ставки у фінансових компаніях були вищими за банківські: різницю між відсотком за залученою у банку позикою і ставкою для позичальника посередник залишає собі у вигляді маржі. Втім, до доленосного жовтня 2008 року коли розпочалася фінансова криза кредити деяких фінансових компаній були дешевшими за банківські. У цьому випадку посередники намагалися залучити позичку в банку за ставкою нижче від ринкової.

У докризовий період деякі банки створювали власні брокерські фірми замість фінансових компаній. Наприклад, Дельта банк опосередковано володіє кредитним супермаркетом «Т.О.Ч.К.А.» і фінансовим консультантом «Фаворит». Власні брокерські контори забезпечують додатковий приплив клієнтів до банку і допомагають фінансовій установі нарощувати кредитний портфель [2,86].

Однак із початком кризи багато фінансових компаній призупинили діяльність, внаслідок нестачі коштів для кредитування. Наприклад, “Простофінанс”, заснована французьким банком “Societe Generale Group”, практично цілком заморозила кредитування з 5 листопада 2008 року. До фінансової кризи компанія кредитувала придбання нових автомобілів, співпрацювала з торговельними мережами «Фокстрот», «Нова лінія», «АБВ-техніка» тощо.

З жовтня 2008 року (з початком паніки на українському фінансовому ринку) вітчизняні банки почали масово згортати програми кредитування населення. За даними компанії “Простобанк Консалтинг”, у серпні 2008 року кредити, наприклад, на нову іномарку видавали 38 банків, на початку 2009 року — лише чотири (у рейтингах “Простобанк Консалтинг” не враховані пропозиції деяких дрібних фінансових установ). Ті банки, які поки що кредитують українців, вимагають від потенційних позичальників високих офіційних заробітків: у кризові часи щомісячна зарплата клієнта має бути щонайменше втричі більшою за регулярні платежі за кредитом. Хоча ще рік тому зарплати позичальників фізичних осіб найчастіше дорівнювали сумі щомісячних погашень за позичкою. Перший внесок становить щонайменше 50%. При цьому банки більше не враховують при наданні позики неофіційні доходи позичальників — наприклад, грошові надходження від надання нерухомості в оренду, зарплату в конвертах та ін. За словами фінансових консультантів, зараз у банках задовольняють лише кожну десяту заявку на кредит. При цьому відсотки за позикою сьогодні у 1,5—2 рази вищі від докризових: у березні 2008 року середня ставка, наприклад, за гривневим кредитом на купівлю нової іномарки була на рівні 16% річних, наприкінці року понад 28%, а з урахуванням додаткових комісійних 35-45% [1,11].

Втім, не всі фінансові компанії і кредитні брокери зупинили діяльність. Зараз здебільшого видають кредити невеликі маловідомі фінансові компанії, які до кризи не вкладали великі гроші у “розкручування”, або фірми, що належать автодилерам. Кредитують “Астракард”, “Кредит Маркет”, “Центр фінансових рішень”, “Єврокапітал” (позички на придбання автомобілів корпорації АІС), “Ніко Капітал” (працює з автодилером «НІКО»), “RCI Financial services Ukraine” (кредити на автомобілі Nissan і Daсіа).

Для отримання споживчого кредиту у фінансовій компанії необхідна довідка про доходи за останні 3 місяці (у банку — за півроку), паспорт та ідентифікаційний код. “Кредит Маркет”, наприклад, надає позику на суму 3,5 тис. грн. за офіційного щомісячного заробітку лише у 800 грн. Утім, сума кредиту у фінансових компаніях все-таки залежить від розміру офіційного доходу потенційного позичальника: за словами менеджерів “Кредит Маркету”, чим вищий дохід, то тим більший розмір позики клієнтові вдасться отримати, але не більш ніж, 15 —20 тис. грн., якщо позика видається на особисті потреби або придбання побутової та комп'ютерної техніки (споживчий кредит).

Деякі хитрощі кредитних брокерів, які допомагають потенційним позичальникам отримати кредит у банку:

1. Позичальник звертається до кредитного брокера, заповнює анкету-заяву на отримання кредиту.

2. Клієнт готує необхідні для отримання кредиту документи. Завдання брокера – допомогти позичальникові зібрати документи й оформити їх таким чином, щоб той гарантовано отримав кредит у банку, тож посередники іноді допомагають своїм клієнтам оформити фіктивну довідку про доходи. Клієнт вносить аванс у рахунок оплати послуг брокера.

3. Брокер надає до банку заяву на отримання кредиту і дані про клієнта. Посередник має переконати банк у тому, що позичальник платоспроможний і сумлінно погашатиме кредит. Брокер навіть може (за узгодженням із клієнтом) підкупити персонал банку.

4. Банк дає попередню оцінку заяві: чи варто надавати кредит; на яких умовах і на яку суму.

5. Якщо рішення банку винесене на користь потенційного позичальника, брокер і клієнт “вирушають” до банку, де позичальник отримує кредит і виплачує посередникові решту комісійних [3,16].

Максимальний термін кредитування на особисті потреби у фінансових компаніях — не більш ніж три роки, однак здебільшого організації надають кредити на один рік. Мінімальний перший внесок за споживчими кредитами у фінансових компаніях зараз у середньому становить 40%. Причому, на відміну від банків, відсоткова ставка може змінюватися залежно від суми першого внеску. Наприклад, в “Еnmark” за 30% відсоткова ставка становитиме 25% річних у гривні, за мінімального внеску 60% — 10% у гривні (без урахування додаткових комісій).

Відсоткові ставки за споживчими позичками у фінансових компаніях у січні 2010 року становили в середньому 25% річних у гривні. Однак, крім заявленої ставки, позичальники платять фінансовій компанії щомісячну комісію в розмірі 1,2 — 2% суми позики, а також одноразову комісію на рівні 15 —20% розміру позики. У результаті рік користування споживчим кредитом обійдеться в 55 — 68% суми позики — що, втім, відповідає ефективним ставкам за банківськими позиками.

Вартість автокредитів у фінансових компаніях зараз на 2 — 5 п. п. вища від банківських і становить 28 — 33% річних у гривні (у банках — близько 26%). Більшість фінансових компаній також стягують щомісячну комісію за обслуговування в розмірі 0,25 — 0,5% плюс 2 — 3% як разовий платіж при наданні кредиту. Тобто ефективна ставка за автокредитами становить 33 - 42% річних [4,19].

Фінансові компанії та брокери, кредитна діяльність яких заморожена:

1. Кредитний брокер «Т.О.Ч.К.А»

2. Фінансовий консультант «Фаворит»

3. Фінансова компанія «Простофінанс»

4. Фінансова компанія «Центр Кредит»

5. Фінансова компанія «Євро кредит»

6. Фінансова компанія «Експрес»

7. Кредитний брокер «Саріtа» [2,87].

У неофіційних бесідах топ-менеджери компаній — кредитних брокерів визнають, що в жовтні — листопаді 2009 року їхні фірми здебільшого допомагали клієнтам забрати гроші з банківських депозитів. Оформленням кредитів в інтересах потенційних позичальників вони практично не займалися. Восени багатьом власникам банківських депозитів було складно повернути свої вклади: банки затримували виплату навіть вкладів до запитання. У той час брокери надавали клієнтам юридичні консультації, допомагали їм отримати свої законні гроші.

Ще півроку тому кредитні брокери охоче розкривали інформацію про те, з якими банками вони співпрацюють. Зараз більшість комерційних банків, які не пішли в довготермінову відпустку, пропонують новим клієнтам спочатку принести всі необхідні для оформлення кредиту документи і заплатити аванс (частину комісійних) — тільки після цього брокер назве клієнтові ім'я одного чи кількох потенційних банків-кредиторів.

Плата за послуги брокерів — у відсотках від суми угоди або фіксована плата: 3 — 5% кредиту, 200 — 300 дол. США (при отриманні позичальником автокредиту, за поточним курсом) або 300 —500 грн. (споживчий кредит). Приміром, за допомогу в оформленні кредиту на придбання автомобіля “Enmark” бере 3% суми кредиту, але не менш ніж 1500 грн., при наданні банком споживчого кредиту у розмірі до 10 тис. грн. комісія становить 980 грн., якщо розмір кредиту від 10 до 20 тис. грн., то комісія становить 1500 грн [4,19].

Отже, фінансові компанії та кредитні брокери на час кризи згортають діяльність. Однак деякі сміливці, як і раніше, співпрацюють із позичальниками і надають кредити — причому за ставками на рівні банківських. Кредитні брокери — посередники на фінансовому ринку зазвичай співпрацюють із кількома банками допомагають позичальникові вибрати пропозицію конкретної фінансової установи, підготувати документи для отримання кредиту, тобто беруть на себе всю “паперову роботу” щодо оформлення позики.

Список використаних джерел

1. Дружерученко К. Боргова карма / К. Дружерученко // Контракти. – 2009. –№ 5. – С. 10–13.

2. Трубін І. О. Дороге задоволення / І.О. Трубін // Політичний менеджмент. – 2010. – № 2. – С. 86-89.

3. Зацеркляний М.М. Крок за кроком / М.М. Зацеркляний // Стратегічні пріоритети . – 2010. – № 2. – С. 15-17.

4. Мельников О.Ф. За кермом Фінкомпанії / О.Ф. Мельников // Турбізнес. – 2010. – № 1. – С. 18-19.