Сакун Л.М., Милостян Т.В.

Кременчуцький національний університет імені М. Остроградського

Створення страхових резервів як напрямок мінімізації кредитних ризиків

Виникнення фінансової та економічної кризи негативно вплинуло на всю банківську систему України, а особливо це відобразилось на ринку кредитних послуг. У 2006-2007 роках спостерігалося впевнене зростання золотовалютних резервів Нацбанку – на 15% і 46% відповідно. За період кризи відбулося значне скорочення накопичених запасів: у 2008 р. резерви скоротилися на 2,8%, в 2009 р. – на 16%. Це призвело до величезного зниження грошових ресурсів в банках, тобто до поступового зникнення джерел для кредитування [3].

За останні два роки банківські установи видавали кредити тільки постійним клієнтам зі стабільним фінансовим становищем, які не створювали кредитного ризику. Наприклад, в ПАТ «АКБ Форум» спостерігалася динаміка зростання кредитного портфеля з 2005 року по 2008 рік, але до початку 2010 року відбувався спад (рис.1) [5].

Рис.1. Динаміка кредитного портфеля АКБ «Форум» за 2005-2009 рр.

v Побудовано на підставі річного звіту за 2009 рік

В зв’язку з цим, дуже гострою в сучасних умовах є проблема дослідження і аналізу кредитних ризиків банків, що обумовлює актуальність обраної теми.

Кредитний ризик виникає тоді, коли спостерігається ризик невиконання позичальником (контрагентом банку) зобов’язань за кредитними операціями, тобто сплата позичальником відсотків і основного боргу за кредитом проводиться з відхиленнями від умов кредитної угоди, або взагалі не проводиться [1].

Залежно від стану платоспроможності, фінансової стійкості, можливості виконувати свої зобов’язання перед банком та здійснення підрахунків за результатами фінансового стану, з урахуванням усіх показників діяльності, позичальник повинен бути віднесеним до одного з п'яти класів. Позичальнику присвоюється відповідна категорія надійності, а саме: клас А – позичальники надійні (не ризикові); клас Б – позичальники з мінімальним рівнем ризику (фінансова стійкість добра); клас В – позичальники з середнім рівнем ризику (фінансова діяльність задовільна); клас Г – позичальники з високим рівнем ризику (фінансова діяльність погана); клас Д – позичальники з повним рівнем ризику (фінансова діяльність збиткова).

Методика оцінювання фінансового стану та визначення класу позичальника має за мету: мінімізувати ризики при кредитуванні; забезпечити ліквідність банку; покращити ефективність кредитних вкладень.

На даний момент відомо, що більшість банків починає знову видавати кредити, але повністю забезпечені майном. Наприклад:

- кредитування на купівлю квартир на великі строки не кредитують (до 10 років, сума кредитування складає 40% від вартості квартири), тим самим банки перестраховують себе, оскільки позичальник, який не має коштів оплатити 60% вартості квартири, є дуже ризикованим;

- кредитування на купівлю авто надається строком до двох років на часткову суму вартості, тобто хоча б 10% має бути першочергового внеску;

- кредитування готівкою під заставу майна, основною вимогою банківської установи є те, щоб це майно було ліквідним. Сума кредиту, в основному, не перевищує 50% від оцінення майна експертом.

Видають і не забезпечені майном кредити, але на маленькі суми. Наприклад: овердрафт під зарплатні проекти. Якщо раніше овердрафт видавались у розмірі від трьох до шести окладів, то зараз максимум один-два оклади, тим самим банки забезпечують повернення коштів (клієнт в змозі за одну заробітну плату закрити цю кредитну лінію).

Відповідно до перелічених вище критеріїв здійснено класифікацію кредитного портфеля за ступенем ризику та визначено категорію кредитної операції (табл.1).

Таблиця 1

Класифікація кредитного портфеля

Фінансовий стан позичальника (клас)	Обслуговування боргу позичальником (група)
	"добре"	"слабке"	"незадовільне"
"А"	"стандартна"	"під контролем"	"субстандартна"
"Б"	"під контролем"	"субстандартна"	"субстандартна"
"В"	"субстандартна"	"субстандартна"	"сумнівна"
"Г"	"сумнівна"	"сумнівна"	"безнадійна"
"Д"	"сумнівна"	"безнадійна"	"безнадійна"

v Складено на підставі Положення про порядок формування та використання

резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків

При класифікації кредитних операцій за ступенями ризику і віднесенні їх до груп, за якими розраховується резерв за факторингом, наданими зобов'язаннями (аваль), виконаними гарантіями та поруками, враховується строк погашення заборгованості, а саме:

- "стандартна" – заборгованість, за якою строк погашення чи повернення, передбачений договірними умовами (за векселем), ще не настав, або зобов'язання (у т. ч. аваль), строк виконання за якими ще не настав;  

- "сумнівна" – заборгованість за факторинговими операціями (за основним боргом чи черговим платежем) та за виконаними (сплаченими) банком гарантіями і поруками (у т. ч. авалем) становить до 90 днів з дня виконання зобов'язання (платежу), передбаченого договірними умовами (векселем);  

- "безнадійна" – заборгованість за факторинговими операціями (основним боргом чи черговим платежем) та за гарантіями і поруками (у т. ч. авалем), виконаними (сплаченими) банком, за якими клієнт не виконав своїх зобов'язань із строком більше ніж 90 днів після настання строку платежу, передбаченого договірними умовами (векселем) [2].

Одним із напрямків покриття можливих збитків за кредитними операціями є створення страхових резервів. Резерв формується відповідно до загальної суми позик, класифікованих за ступенем ризику та зважених на коефіцієнти ризику. У АКБ «Форум» щоквартально уточнюється загальний обсяг резерву відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за групами ризику, яка склалася станом на останній робочий день звітного кварталу. Для розрахунку обсягів резервів, що підлягають створенню в наступному кварталі, кредитною комісією АКБ «Форум» здійснюється оцінка кредитного портфелю.

Для здійснення оцінки фінансового стану позичальника банк враховує показники його діяльності. Оцінка показників проводиться за бальною системою. Сума набраних балів визначає належність позичальника до певного класу (табл. 2).

Таблиця 2

Розподіл позичальників по класах відповідно до суми набраних балів

Клас	А	Б	В	Г	Д
Для юридичних осіб	Не менш як 6 балів	Не менш як 5 балів	Не менш як 4 бали	Не менш як 2 бали	Менш як 2 бали
Для фізичних осіб	Не менш як 6 балів	Не менш як 4 бали	Не менш як 2 бали	Не менш як 1 бал	Менш як 1 бал
Для банківських установ	Не менш як 10 балів	Не менш як 8 балів	Не менш як 6 балів	Не менш як 4 бали	Менш як 4 бали

Ранжування класів від А до Д відповідає характеристикам фінансового стану позичальників від найкращої до найгіршої.

При оцінці кредитів юридичних осіб бали надаються за параметрами:

·- Забезпечення ( застава - 4, порука - 3, бланковий - 0);

·- Наявність прибутку чи збитку за звітній період (прибуток - 1,збиток - -1);

·- Клієнт банку чи ні (так - 2, ні - -2);

·- Виконання зобов'язань позичальником в минулому (за кожне належне виконання - 1, за кожне неналежне виконання - -1);

·- Ефективність управління позичальника (добра - 1, погана - -1);

·- Дотримання фінансових показників: коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт автономності, коефіцієнт маневреності власних коштів із нормативними значеннями, запропонованими НБУ (дотримання всіх показників - 2, трьох - 1.5, двох - 1, одного - 0.5, недотримання жодного - 0);

·- Ринкова позиція позичальника (добра -2 , погана - 0).

При оцінці кредитів фізичних осіб бали надаються за параметрами :

·- Забезпечення (застава - 4, порука - 2, без забезпечення - 0);

·- Прибуток чи матеріальний стан позичальника відносно суми кредиту (високий - 4, середній - 2, низький - 0);

·- Контакт з банком (постійний-3, тісний-2, по необхідності-1, відсутній-0);

·- Соціальна стабільність клієнта (висока - 2, середня - 1, низька - 0).

Після підрахунку суми балів по кожній позичці та визначення характеру погашення кредиту позичальником згідно Положення НБУ кожний кредит відноситься до певної групи ризику. Подальший розрахунок здійснюється за допомогою встановлених НБУ норм відрахування. Як видно, методика оцінки кредитного портфеля установами АКБ «Форум» є досить простою. Недоліком її можна назвати абстрактність окремих показників та критеріїв їх визначення. Наприклад, яке співвідношення матеріального стану позичальника та суми кредиту слід вважати низьким або середнім, як визначити ринкову позицію позичальника. Досить малу вагу при розрахунках отримує критерій "прибутковість-збитковість". Дана методика є характерним прикладом адаптації банком оціночних критеріїв до застосування в практиці. Запроваджені АКБ «Форум» заходи цілком відповідають принципам економічної доцільності та своєчасності для зменшення ймовірності виникнення проблемних кредитів і позитивного впливу на якість кредитного портфеля в розрізі іпотечних відносин.

За даними НБУ, на 1 січня 2010 року резерви банків під кредитні операції склали 112,97 млрд. грн. Відрахування в резерви є однією з основних статей витрат банків і минулого року їх обсяг перевищив 46 млрд. грн., що привело до збитків в банківській системі на 13,03 млрд. грн. [4]. Для зменшення обсягу резервів можна запропонувати незначне зниження відсотків резервування грошових коштів під кредитні операції, але тільки з одночасним посиленням контролю зі сторони Нацбанку за адекватним кредитуванням банківськими установами. Частину резервних коштів можна інвестувати на реалізацію різних потреб. Наприклад, задіяння вільних коштів для надання дешевих кредитів на короткі строки державним підприємствам, що дозволить поліпшити становище і банківської системи, і держави в цілому.

Література:

1. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків: Затв. Постановою Правління Національного банку України від 6 липня 2000 р. № 279.

2. Банківські операції: Підручник / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна; За ред. д-ра ек. наук, проф. А.М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2000. – 384с.

3. Резервам знадобляться кредити [Цит. 2011, 11 січня]. – Доступний з: <http://www.NBU.ua/>.

4. Банкірам дозволили не враховувати «погані» борги [Цит. 2011, 14 січня]. – Доступний з: <http://www.NBU.ua/>.

5. Річний звіт ПАТ «АКБ Форум» за 2009 рік.