Павленко О.П, ст.викл. кафедри фінансів

Дніпропетровського державного аграрного університету

Проблеми процесу відтворення основних засобів аграрних виробників

В умовах стрімкого трансформаційного розвитку сільськогосподарської галузі України необхідно приділяти особливу увагу процесу відтворення основних засобів, оскільки виробництво якісної конкурентоспроможної продукції, мінімізація виробничих витрат, підвищення технічного і технологічного рівня виробництва можливе при оптимальній структурі основного капіталу та забезпеченні процесу його ефективного відтворення за рахунок певних фінансових джерел. Розглянемо більш детально сутність процесу відтворення. За твердженням В.С. Котковського , відтворення основних засобів являє собою інтегровану, органічно пов’язану цілісну систему економічних , організаційних і правових форм та методів господарювання, які спрямовані на впровадження прогресивних и принципово нових видів техніки, а також комплексної модернізації основного капіталу. Ефективне використання виробничого потенціалу галузі АПК засноване в першу чергу на загальній кількості основних засобів в натуральній формі. В протилежність вищевказаному вислову О.В.Пасько вважає, що відтворення основних засобів – є процес, що складається з двох груп чинників: перша – ендогенні фактори такі як розмір нарахованої амортизації, відповідність нарахованої амортизації собівартості продукції, розмір амортизаційного фонду, використання нарахованої суми амортизаційних коштів), тобто ті, які перебувають у конкретного підприємства, та друга – екзогенних (уряд, економіка, технології,законодавство),які перебувають у сфері впливу державних органів управління.

Вчений Мельник Л.Ю. вказує, що існує такий вид відтворення як частковий, тобто це означає, що частина зношеної вартості основних фондів повертається у складі собівартості виробленої продукції при простому відтворенні. Для забезпечення безперервного процесу відтворення основних засобів у необхідній підприємству структурі, як відзначає В.В.Прядко, необхідне формування спеціальних відшкодувань, які б забезпечували покриття витрат на просте відтворення та нарахування зносу. Але на нашу думку, формування спеціальних фондів на підприємствах є недоцільним, тому що безперервність процесу відтворення можна забезпечити тільки мобілізацією і постійним використанням коштів амортизаційного фонду, який має цільове спрямування.

Проблема фінансового забезпечення простого та розширеного відтворення основних засобів на макрорівні полягає не у відсутності фінансових ресурсів взагалі, а в можливості доступу до них конкретних підприємств , а також формах і методах їх розподілу між галузями економки та господарюючими суб’єктами Окремі вчені вважають, що розширене відтворення передбачає збільшення розмірів ресурсів до кожного наступного циклу виробництва з урахуванням особливостей його сучасного стану потребує суттєвого уточнення, як і те, що з подоланням кризових явищ здійснюватиметься відновлення загальної площі ріллі в обробітку, а цей процес не можна вважати екстенсивним типом розвитку виробництва. Водночас поліпшення якісних характеристик виробничих фондів, що об’єктивно зумовлює меншу їх абсолютну кількість, необхідне для забезпечення розширеного відтворення в сільському господарстві.

Однак враховуючи, що вища якість основних засобів зумовлює зростання їх ціни, показник фондозабезпеченості за своїм вартісним значенням мав би не зменшуватись, зважаючи на недостатню забезпеченість підприємств основними засобами. Приміром, кількість тракторів, комбайнів, вантажних автомобілів на сільськогосподарських підприємствах далека від оптимальної, навіть з урахуванням розрахунків учених щодо зменшення площі ріллі, зважаючи на надмірну розораність сільськогосподарських угідь і виведення з господарського обороту еродованих земель - в цілому вона може бути зменшена майже на третину, - необхідність дальшого нарощування фінансових ресурсів відтворення очевидна.

Автор наукових праць Н.В.Швець визначає сутність відтворення, як безперервного процесу формування забезпечення працездатного стану та розвитку основних засобів підприємства згідно з стратегічними орієнтирами. Важливою умовою своєчасної заміни зношених основних засобів є формування та накопичення амортизаційного фонду в аграрних підприємствах, але в складних ринкових умовах лише невелика частка підприємств використовує кошти амортизаційного фонду за цільовим призначенням.Отже альтернативи оновленню матеріально-технічної бази сільськогосподарських під-приємств України немає, бо навіть в США, як засвідчує академік УААН В. Трегобчук, у 50 - 60-х роках минулого століття фермерам довелось переоснащувати власні господарства основними виробничими фондами на базі найновіших досягнень науки і техніки, а в наступні роки відбувалась модернізація ферм, оновлення їх основного капіталу, докорінне поліпшення земельних угідь. Тому і на сільськогосподарських підприємствах України ця особливість при формуванні фінансових ресурсів відтворення повинна бути врахована якомога повніше, зважаючи на застарілість в більшості з них як виробничих фондів, так і відсталість технологій. Причому необхідність оновлення матеріально-технічної бази тут посилюється ще й тим, що рівень її зносу наближається до 100-відсоткового, і виробничий потенціал більшості сільськогосподарських підприємств необхідно формувати практично з нульової відмітки, але з урахуванням існуючої взаємозалежності всіх складових аграрного потенціалу (природних, біологічних, матеріальних та трудових ресурсів). Стосовно сільськогосподарських підприємств це зумовлює певні тимчасові взаємозв'язки між забезпеченням їх виробничими фондами і результатами діяльності, оскільки тут проявляється відзначена у класичній економічній теорії залежність останніх від природно-кліматичних умов. Наприклад, за рівнем віддачі вкладень у розширене відтворення вищі результати мають сільськогосподарські підприємства, у яких бонітет ріллі вищий, ніж в інших мікрозонах. Тому об'єктивнішим є висновок, що темпи й напрями розвитку відтворювального процесу в аграрному секторі економіки значною мірою залежать від ефективності сільськогосподарського виробництва в кожному виробничому циклі, яка складається під комплексною дією низки чинників, в тому числі й природно-кліматичних умов. При цьому слід акцентувати увагу на збалансованості природних, матеріальних та трудових складових відтворення. Науковець Старицький Т.М. зазначає, що відтворення основного капіталу являє собою процес повторення його виробничого використання, зносу, амортизації, підтримання в робочому стані при здійсненні ремонтів і відновлення в натуральному виразі. При оцінці відтворення основного капіталу він пропонує застосовувати наступні показники : руху (коефіцієнти обороту, зростання, вибуття, оновлення, сукупного відтворення), стану (коефіцієнти зносу,придатності) та ефективності використання. На наш погляд, при здійсненні процесу відтворення доцільно застосовувати показники руху(коефіцієнти оновлення, вибуття, ліквідації), стану (коефіцієнт зносу) та ефективності використання основних засобів (фондоємність, фондовіддача, фондозабезпеченість).

З огляду на це заслуговує уваги запропонована В. Андрійчуком методика визначення кількісної зміни відтворювальної спроможності (умов відтворення) за динамікою коефіцієнтів, які її характеризують. Зокрема, це коефіцієнт відтворювальної спроможності прибутку, який визначають діленням індексу, приведеного до одиниці земельної площі прибутку, на індекс цін на матеріально-технічні ресурси, які купує аграрне підприємство для подальшого виробничого споживання та коефіцієнт відтворювальної спроможності фонду оплати праці - частка від ділення індексу фонду оплати праці одного працівника на індекс споживчих цін (індекс інфляції). Перевищення зазначеними показниками одиниці свідчить про підвищення відтворювальної спроможності. Проте відтворювальна спроможність прибутку на сільськогосподарських підприємств знижується і основною причиною цього є незбалансованість цін пропозиції та цін попит) із-за чого в сільському господарстві залишається лише 20% створеного тут прибутку, тому відбувається деградація матеріальних основ виробництва і, як наслідок, скорочення можливостей для формування фінансових ресурсів відтворення в майбутньому.