Миколаївський
міжрегіональний інститут розвитку
людини
ВНЗ
ВМУРоЛ „УКРАЇНА”, Україна
Оцінка
результативності системи управління оборотним капіталом підприємства
Фінансовий стан підприємства залежить від того,
наскільки швидко кошти, вкладені в активи, перетворюються на реальні гроші.
Найважливіші показники господарської діяльності підприємства - прибуток і обсяг
реалізованої продукції - безпосередньо залежать від швидкості обертання
оборотних коштів. Прискорення обертання оборотних коштів має велике значення
для забезпечення стабільності фінансового стану підприємства, що пояснюється
трьома основними причинами:
−
від швидкості обертання коштів залежить розмір річного обороту, бо
підприємство, що має невеликий обсяг оборотних коштів, але ефективніше їх
використовує, здатне робити такий самий оборот, як і підприємство з більшим
обсягом коштів, але з меншою швидкістю обертання;
−
з оборотністю пов'язано відносну величину витрат, зменшення яких знижує
собівартість одиниці продукції;
−
прискорення обороту на тій чи іншій стадії кругообігу коштів змушує прискорити оборот на інших стадіях.
Управління оборотним капіталом
– управління оборотними активами та поточними зобов'язаннями. Мета побудови
ефективної системи управління оборотним капіталом – досягнення балансу між
прибутковістю та ризикованістю бізнесу. Прибутковість відображає взаємозв'язок
між доходами та видатками. Ризик характеризує ймовірність того, що компанія не
зможе виконати своїх поточних зобов'язань.
Слід наголосити, що робота за умов ринку і повної
господарської самостійності не скасовує, а посилює необхідність планування
(нормування) оборотних коштів. Якщо нормативи використовуються в рамках
внутрішнього аналізу, то їх дотримання треба контролювати. У процесі аналізу
з'ясовуються причини утворення понаднормативних або менших за нормативи
оборотних коштів. Аналіз нормованих оборотних коштів проводиться як в цілому,
так і за окремими балансовими статтями, всередині статей - за групами,
усередині груп - за видами для виявлення змін або недостач цінностей. Стан
виробничих запасів аналізують за даними аналітичного обліку сировини,
матеріалів, палива та інших цінностей, що його ведуть на складах матеріально
відповідальні особи і бухгалтерія.
Незавершене виробництво аналізується за фактичними
даними про залишки напівфабрикатів і деталей у кожному цеху (коморі, на
робочому місці) із залученням даних про норми та запаси кожного виду деталей і
напівфабрикатів. Аналіз запасів готової продукції проводиться також за даними
аналітичного обліку складів. При цьому перевіряється, чи немає продукції, яка
тривалий час зберігається на складі, яку не відвантажено через низьку якість,
втрату товарного вигляду, за браком попиту.
Необхідно визначити запас за кожним видом оборотних
коштів у днях. Для цього наявний залишок ділять на їх середню витрату. Часто
нормативів оборотних коштів не дотримуються через їх недостатню
обґрунтованість. Тому у випадках, коли відхилення від нормативів неможливо
точно пояснити, потрібно перевірити правильність розрахунку нормативів. Для
обґрунтованої оцінки стану оборотних коштів аналізують передовсім їхню
динаміку, бо балансові залишки оборотних коштів на кінець року, як правило, є
нижчими, ніж на певні поточні дати, оскільки перед складанням кінцевого балансу
перевіряється його реальність за допомогою проведення інвентаризації,
результатом якої є, як правило, списання різних витрат, не виявлених протягом
року. Аналізуючи стан нормованих оборотних коштів на підприємстві, необхідно
зазначити, що й перевищення нормативів також негативно впливає на фінансовий
стан, оскільки означає "перетягування" коштів із позапланових джерел,
призводить до зростання кредиторської заборгованості. Для ліквідації
понаднормативних запасів необхідно скоротити закупівлю тих матеріалів, що є в
надлишку, реалізувати непотрібні матеріали, зменшити незавершене виробництво,
вжити необхідних заходів для забезпечення відвантаження покупцям усієї готової
продукції. Треба зважати й на те, що за умов перехідного періоду на оборотні
кошти і в цілому на весь фінансовий стан підприємства можуть впливати виробничі
стосунки між підприємствами акціонерної форми власності і суто приватними
підприємствами. Приватні підприємства за свої послуги іноді вимагають непомірно
високу плату, яку інші підприємства не можуть сплатити, що може призвести навіть
до повної зупинки останніх.
Для більш комплексного
дослідження можливо сформувати систему економічних показників підприємства, як
сукупність взаємопов'язаних показників, які всебічно і науково обґрунтовано
відображають процеси суспільно-економічного життя країни за певних умов, місця
і часу. Система, яка охоплює загальні (синтетичні) показники та часткові
(специфічні) показники, які відображають факти і явища, що відбуваються на
окремих підприємствах, у галузях економіки. За даними ф. 1 "Баланс",
ф. 2 "Звіт про фінансові результати" визначаються й аналізуються такі
показники оборотності оборотних коштів, які можна віднести до загальних:
1. Середній залишок оборотних коштів у цілому (або
будь-якого з їх видів) обчислюється за формулою середньої арифметичної від суми
підсумків залишків 2-го розділу активу балансу.
2. Коефіцієнт оборотності - це кількість оборотів,
що їх роблять оборотні кошти за період, який аналізується. Цей коефіцієнт
характеризує розмір обсягу виручки від реалізації в розрахунку на одну гривню
оборотних коштів.
3. Тривалість одного обороту в днях визначається
відношенням тривалості одного обороту в днях та кількості днів періоду, що
аналізується (90, 360).
4. Коефіцієнт завантаження коштів в обороті
показує суму оборотних коштів, що авансуються на 1 грн. виручки від реалізації,
і визначається відношенням середнього залишку оборотних коштів та виручки від
реалізації продукції. Коефіцієнт завантаження коштів в обороті - величина,
обернена до коефіцієнта оборотності оборотних коштів. Що менший коефіцієнт
завантаження коштів, то ефективніше використовуються оборотні кошти.
Методика аналізу оборотності оборотних коштів
полягає в порівнянні показників оборотності оборотних коштів підприємства за
звітний період з аналогічними показниками за минулий звітний період. У такий
спосіб виявляються тенденції поліпшення або погіршення. Ця інформація корисна
для акціонерів, можливих інвесторів, потенційних покупців, постачальників та
ін.
Метою аналізу оборотності оборотних коштів є також
визначення суми грошей, що їх було вивільнено з обороту внаслідок прискорення
оборотності оборотних коштів або додатково залучено в оборот унаслідок
уповільнення такої оборотності. Слід наголосити, що за умов ринкової економіки,
аналізуючи саму тільки оборотність оборотних коштів, не можна дати однозначної
відповіді щодо її прискорення або сповільнення. Для цього необхідно вивчати
конкретну виробничу ситуацію. Так, інколи високий показник оборотності може
свідчити про недостатність товарно-матеріальних запасів, що надалі гальмуватиме
розвиток бізнесу, а низький показник оборотності інколи є виправданим,
наприклад, коли очікується підвищення цін на сировину й напівфабрикати.
Отже, аналізуючи стан оборотних коштів в умовах
динамічного зовнішнього середовища, необхідно розглядати всі конкретні причини,
виявляти ті, що негативно впливають на стан цих коштів і розробляти конкретні
заходи для усунення таких причин.
Література:
1.
Душило А.А. Особливості процесу формування й
використання оборотних коштів / А.А. Душило // Держава та регіони. Серія:
Економіка та підприємництво. - 2006. - № 2. -
С. 306-311.
2.
Шелудько В.М. Фінансовий менеджмент : підручник /
В. М. Шелудько. - К.: Знання, 2006. - 439 с.