Аспірант КПУ Гузенко О.П., Шпак О.В.
Криворізький економічний інститут ДВНЗ „КНЕУ ім. В. Гетьмана”
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ЯК ОСНОВА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ЗА
ПРОЕКТОМ
Успішне проведення
ринкових реформ в Україні неможливо без ефективної структурно-інвестиційної політики
перетворення економіки, з метою створення сприятливого інвестиційного клімату. Ключовим
моментом в інвестиційних циклах виступає процес прийняття управлінських рішень
на основі аналітичних способів і методів.
Чисельні
наукові розробки доводять пріоритетність інвестиційного аналізу в системі
визначення результативності проекту. До групи вчених-економістів, які
окреслюють різні аспекти інвестиційного аналізу доцільно включити А.А. Пересада,
Ю.М. Коваленко, С.В. Онікієнко [1], Л.І. Телишевська, В.І. Успаленко [2], С.Я. Яришко [3] та інші.
Важливо
відзначити, що інвестиційний аналіз носить свого роду ретроспективний характер.
Це, передусім, проявляється на стадії аналізу грошових потоків. У будь-якому випадку
виходить аналіз, який припускає величезну математичну роботу, що у свою чергу припускає
витрати часу, а значить і грошей. У разі успішної реалізації інвестиційного проекту,
зазначають А.А. Пересада, Ю.М. Коваленко, С.В. Онікієнко [1], ці витрати
окупаються, але звертають увагу на наявність проблеми пов’язаної з тим, що робити
якщо проект не реалізувався. Автори зауважують, при вкладанні грошей інвестори все
одно займаються різними методами інвестиційного аналізу. У разі прийняття
невірного рішення, як правило, аналітики банку стверджують той факт, що провали
інвестиційних проектів найчастіше пов’язані з помилками менеджерів.
На думку Л.І. Телишевської та В.І. Успаленко
[2], прийняття інвестиційних рішень можна віднести до найважливіших в економічній
діяльності. На їх погляд, від цього залежить не тільки доля окремої фірми (її конкурентоспроможність
і можливість виживання в конкурентних умовах), а й іноді і напрямок розвитку економіки
країни. Саме тому в економічній теорії так багато уваги приділяється прийняттю рішення
про здійснення інвестицій та оцінці їх доцільності й ефективності, а, як
наслідок, підвищується значення інвестиційного аналізу.
Як правило, вибір
інвестиційного проекту проводиться в два етапи. На першому етапі це інвестиційний
аналіз, відповідно до якого приймається рішення про доцільність або недоцільність
інвестицій із погляду інвестора. На другому етапі, проводиться фінансовий аналіз
проекту, що повинен змоделювати й оцінити поведінку проекту в процесі його реалізації.
У своїй праці С.Я. Яришко [3] зазначає, що «…в основі процесу
ухвалення управлінських рішень інвестиційного характеру лежать оцінка і порівняння
об'єму передбачуваних інвестицій і майбутніх грошових надходжень, тобто вимагається
деяким чином порівняти величину інвестицій з прогнозованими прибутками». Оскільки
порівнювані показники відносяться до різних моментів часу, ключовий тут являється
проблема їх порівнянності. У кожному випадку ця проблема вирішується індивідуально,
причому повинен враховуватися ряд основних чинників, серед яких : темп інфляції;
різноманітні риски, якими супроводжується інвестиційний проект; величина періоду,
на який складається прогноз, і так далі.
Більшість
вчених-економістів та практиків, котрі розглядають проблематику інвестиційного
аналізу стверджують, що ухвалення рішень інвестиційного характеру ускладнюється
рядом чинників: вид інвестиції; вартість інвестиційного проекту; множинність доступних
інвестиційних проектів; обмеженість фінансових ресурсів, доступних для інвестування,
а також ризик пов'язаний з ухваленням того або іншого рішення. Крім того, в нашій
країні складність ухвалення інвестиційних рішень посилюється невизначеністю ситуації
і наявністю інфляції.
Інвестиційний аналіз проводиться протягом життєдіяльності проекту. У
зв’язку з цим, банківський менеджер повинен чітко окреслювати отримані
результати інвестиційного аналізу та приймаючи рішення враховувати існуючи
класифікаційні ознаки.
Нагадаємо, що до поширених інвестиційних рішень, за результатами
проведеного інвестиційного аналізу включають: обов'язкові інвестиції, які необхідні,
щоб фірма могла продовжувати свою діяльність (рішення щодо зменшення шкоди навколишньому
середовищу; поліпшення умов праці до державних норм); рішення, спрямовані на зниження
витрат (рішення щодо вдосконалення застосовуваних технологій; щодо підвищення якості
продукції, робіт, послуг; поліпшення організації праці та управління); рішення,
спрямовані на розширення і оновлення фірми, а саме інвестиції на нове будівництво;
зведення об'єктів, які будуть володіти статусом юридичної особи; інвестиції на розширення
фірми інвестиції на технічне переозброєння (заміна і модернізація обладнання);
рішення з придбання фінансових активів; рішення з освоєння нових ринків та послуг
та рішення з придбання НМА.
Підсумовуючи сказане, робимо висновок, що інвестиційний аналіз може
проводитися з позиції різних способів і методів, обробка інформації за проектом
має суттєвий вплив на прийняття управлінського рішення, проте пріоритетність має
відводитися кваліфікації аналітиків і менеджерів банку, які здатні не лише
здійснити інвестиційний аналіз, а, перш за все, зробити правильний вибір методу
обробки аналітичної інвестиційної інформації. Лише за таких умов з’являється
можливість прийняття дієвого управлінського інвестиційного рішення.
Література:
1. Пересада А.А. Інвестиційний
аналіз: [підручник] / А.А.
Пересада, Ю.М. Коваленко, С.В. Онікієнко. – К.: КНЕУ, 2003. – 485 с.
2. Телишевська Л.І. Інвестиційний аналіз: [навчальний
посібник] / Л.І. Телишевська, В.І.
Успаленко. – Харьків: БУРУНиК, 2011. – 280 с.
3. Яришко С.Я. Теоретичні аспекти аналізу
інвестиційних проектів / С.Я. Яришко // Інвестиції: Практика та досвід. –
2009. - №5. – С. 12-14.