Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність та фондові ринки

К.е.н. Котирло О.О.

Національна академія внутрішніх справ, Україна

Основи конструювання та фінансова інженерія на ринку цінних паперів

Згідно ст. 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23.02.2006 р. під цінними паперами слід розуміти документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам [1].

У зв'язку з тим, що цінні папери найчастіше можуть вільно обертатися на ринку, власник цих паперів, вклавши кошти в яке-небудь виробництво, за допомогою придбання цінних паперів, може повернути свої кошти, за необхідності продавши ці папери.

Цінний папір не є грошима й матеріальним товаром, але часто є засобом розрахунку. Його цінність полягає в особливих правах і доходах, які він може дати власникові, й зокрема за рахунок перепродажу.

Для того щоб цінні папери при випуску швидше знайшли своїх покупців, користувалися впевненим попитом, необхідно для них до початку емісії, визначити певний перелік властивостей, що відповідають інтересам інвесторів на момент випуску або на тривалішу перспективу.

До цих властивостей відносяться наступні: можливість обігу; доступність для громадського обороту; стандартність; серійність; документальність; регулювання і визнання державою; ринковість цінних паперів; прибутковість; ліквідність; ризик; обов'язковість виконання; термін існування.

Водночас на всі цінні папери діють установлені державні норми, які не можна порушувати. Ця стандартність підвищує довіру з боку інвестора. Нестача власних коштів, короткі терміни банківських кредитів та їх висока вартість змушують емітентів шукати дешевші фінансові ресурси, такі як тимчасово вільні кошти фізичних і юридичних осіб. У зв'язку з цим ставиться завдання залучити ці кошти шляхом емісії (випуску) цінних паперів.

Так, зв'язок стандартності та індивідуальних властивостей в межах установлених норм дозволяє конструювати (розробляти) такі фінансові інструменти, які надійніше й швидше знаходять своїх покупців, особливо під час економічних криз в країні.

Таке конструювання емітентом цінних паперів переважніше проводити за участю спеціальних консультантів (інвестиційного консультанта, інвестиційного банку або торговця цінними паперами).

Цей процес слід виконувати в наступній послідовності:

1) вивчення попиту та пропозиції на ринку цінних паперів, виявлення умов збігу попиту та пропозиції, аналіз інтересів інвесторів;

2) розрахунок потреб емітента у фінансових ресурсах;

3) визначення цілей і форми емісії, її обсягу, ймовірної або необхідної прибутковості, ризику й ринкових перспектив цінних паперів;

4) вибір альтернативних варіантів виду й випуску цінних паперів, що відповідають сформованим умовам; аналіз характеристик і елементів цінних паперів;

5) оцінка витрат по емісії й наступному фінансовому навантаженню на емітента;

6) вибір оптимальних рекламних каналів, структури й змісту інформації, необхідної потенційним інвесторам;

7) вибір проекту випуску за параметрами, що задовольняє емітента і ймовірних інвесторів;

8) проведення зборів акціонерів, реєстрація емісії та інформації про неї.

Під час конструювання потрібно уважно вибирати момент випуску на ринок цінних паперів. Так, емітент намагається випустити свої акції в той час, коли ринок активний і можна заробити максимальну ціну. Це дає йому можливість одержати максимальну грошову віддачу.

Конструювання цінних паперів є частиною складної системи – фінансової інженерії, яка включає проектування, розробку й реалізацію нових фінансових інструментів і процесів, творчий пошук підходів до рішення проблем в галузі цінних паперів у межах чинного законодавства [2] .

Фінансові інженери мають розуміти існуючі проблеми й необхідний результат для клієнта. Тому вони повинні розробляти способи застосування існуючих інструментів або їх комбінації для зниження вартості фінансування емітента та визначають зону ризику по операціях з цінними паперами. Також вони займаються розробкою комп'ютерних програм для програмної торгівлі, хеджування ризиків, арбітражу.

Одним з головних завдань фінансових інженерів є управління ризиками. Банки мають контролювати ризики своїх операцій і ризики своїх клієнтів, розробляти заходи щодо зниження ризиків різних операцій. Підґрунтям фінансової інженерії є фінансовий аналіз. Інструментами й об'єктами найчастіше є різні цінні папери.

Отже, фінансова інженерія є додатком до технології інвестиційного консультування з рішення фінансових проблем як емітента, так і інвестора на ринку цінних паперів.

Література:

1. Обіг цінних паперів в Україні: наук.-практ. комент. Закону України "Про цінні папери та фонд. ринок", практика розгляду судами спорів, пов’яз. з обігом цінних паперів / Ю.М. Крупка, О.М. Гав'яз. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 376 с.

2. Кравченко Ю. Я. Ринок цінних паперів: навч. посібник. – 2-ге вид., змін. та доп. – К.: Дакор, КНТ, 2009. - 672 с.