Экономика/5.Управление трудовыми ресурсами

Ракова Л.Н., Дуднік Ю.

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля,Україна

Компетенції випускників як виклик часу

Перехід від індустріального суспільства і простих технологічних операцій до постіндустріального типу економіки вимагає великого числа людей, які можуть працювати з пакетами сучасних технологій в мінливих зовнішніх умовах, що змушують людину самостійно оцінювати ситуацію і приймати відповідальні рішення. Новий тип економіки пред'являє нові вимоги до випускників, серед яких дедалі більший пріоритет отримують вимоги системно організованих інтелектуальних, комунікативних моральних засад, що дозволяють успішно організувати діяльність у широкому соціальному, економічному, культурному контекстах.

В останній час ситуація з працевлаштуванням випускників значно ускладнилася. На сучасному ринку праці існує розрив між цілями, що задаються системою  освіти, та реальними потребами випускників, роботодавців, суспільства.

Результативність взаємодії роботодавців та молодих фахівців на ринку праці залежить багато в чому від сформованості в молодих випускників компетенцій, затребуваних на ринку праці. Компетенція – це позначення освітнього результату, вираженого в підготовленості випускника до реального володіння методами, засобами діяльності, володіння такою формою поєднання знань, умінь і навичок, яка дозволяє досягати поставленої мети. Компетенція - «знання в дії», готовність до здійснення практичної діяльності.

Для формування і розвитку таких компетенцій істотно значимими є три ключові періоди:

-до вузу: на етапі вибору професії та освіти (вибір професії, попит на яку перевищує пропозицію);

-під час навчання у вузі: формування та розвиток таких особистісних компетенцій, попит на які перевищує пропозицію (через додаткові курси, громадську роботу, трудовий досвід та ін);

-після вузу: створення таких інструментів, які дозволять випускникам точніше позиціонувати себе на ринку праці, а роботодавцям - точніше визначати відповідність випускника необхідним компетенціям.

Кожен вуз в роботі з роботодавцями стикається зі списком пріоритетних якостей, якими повинен володіти випускник для успішного працевлаштування. Традиційно думка роботодавців зводилась до того, що молодий фахівець повинен мати гарний потенціал особистих якостей і компетенцій та хорошу професійну підготовку. Роботодавці хочуть бачити у молодих фахівців активну життєву позицію, високу мотивацію, схильність до саморозвитку, працьовитість, націленість на результат, розвинуті комунікативні навички та схильність до здорового способу життя. Фактично роботодавці називають основні компетенції, що підвищують конкурентоспроможність випускника на ринку праці.

Сьогодні навчальні заклади поступово приходять до того ж погляду, що і роботодавці - затребуваний випускник це той, хто хоче, може і знає як працювати за своєю спеціальністю, і багато в чому якість компетенції і знань залежить від вузу.

Показником сформованості виділених компетенцій є такі якості особистості:

•духовність, гуманістична спрямованість, толерантність;

•мобільність, самостійність у прийнятті рішень, відповідальність, здатність до свідомого вибору;

•комунікабельність, соціальна активність, вміння співпрацювати;

• креативність, конструктивність мислення.

Виклик часу полягає також в тому, що від випускників ВНЗ крім фундаментальної загальнонаукової та професійної підготовки потрібні також наступні уміння:

-орієнтуватися в суміжних галузях знання,

-застосовувати нетрадиційні підходи до вирішення різних проблем, знаходити конкурентоспроможні рішення проблем;

-володіти сучасними засобами комунікації, методами економічного аналізу та організації маркетингової діяльності,

-просувати результати своєї професійної діяльності на відповідних ринках,

-підтримувати професійну конкурентоспроможність на всіх етапах професійної кар'єри.

Роботодавці розглядають в цілому молодого випускника вузу як джерело активності, динамічності і сучасних знань для підприємства і як тривожне поєднання зниженої відповідальності з підвищеними амбіціями. При вирішенні питання щодо прийому на роботу вони виходять в принципі з наявності у випускника однієї з двох ринкових переваг:

• спеціальні знання, ринковий попит на які високий і які не можуть бути компенсовані особистісними якостями. Такі знання, що роблять випускників певних спеціальностей апріорі конкурентоспроможними;

•особливі особистісні якості, які потрібні в ринковій економіці і які виділяють одного випускника на тлі цілого ряду його ж однокурсників. Ці якості можуть зробити конкурентоспроможними своїх носіїв, навіть якщо вони отримали спеціальність, пропозиція щодо якої перевищує попит.

Універсальної моделі побудови компетенцій не існує. Компетенції завжди контекстні. Розрив (дисбаланс) між змістом навчання і контекстом застосування вивченого загрожує негативними ефектами. Для подолання зазначених суперечностей, створення ефективних механізмів діяльності освітніх установ, реалізації підходів до розвитку особистості студентів, формування їх професійних умінь і навичок в основу підготовки фахівців має бути покладена ідея становлення професійної самостійності студентів та її реалізація на основі використання сучасних інформаційних освітніх технологій.