Хаджинова Ю.Е.

науковий керівник:

Бєлоусова І.М.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

ВХОДЖЕННЯ УКРАЇНИ В БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС

Входження у Болонський простір є для українського суспільства важливим та необхідним через потребу вирішити проблеми визнання українських дипломів за кордоном, підвищення ефективності та якості освіти і відповідно конкурентноздатності українських вузів та їхніх випускників на європейському й світовому ринку праці.

Болонський процес спрямований на формування єдиного відкритого європейського простору у сфері освіти, впровадження кредитних технологій на базі європейської системи трансферу кредитів, стимулювання мобільності і створення умов для вільного пересування студентів, викладачів, науковців в межах європейського регіону, спрощення процедури визначення кваліфікацій, що сприятиме працевлаштуванню випускників і студентів на європейському ринку праці. У зв’язку з проголошенням Україною про свій намір приєднатися до Європейського Союзу система вищої освіти потребує докорінного реформування. [1]

Вивчення даного питання займалися такі вчені: В.С.Журавський, Б.В.Кліменко, Є.І. Сокол,.

Необхідна трансформація існуючої в Україні системи вищої освіти до європейських вимог, упровадженні нових підходів та технологій навчально-виховного процесу.

Болонський процес в Україні офіційно розпочався 19 травня 2005 року з підписанням декларації на Бергенській конференції.

Передбачається, що освіта в Україні повністю буде адаптована до вимог та принципів Болонського процесу, Для досягнення даної мети слід здійснити такі кроки:

· удосконалити двоступеневу структуру вищої освіти;

· визначити чіткі критерії градації дипломів, ступенів та кваліфікацій;

· ввести єдину систему кредитних одиниць і додатка до диплома;

· запозичити європейську практику організації акредитації та контролю якості освіти;

· забезпечити мобільність студентів, викладачів і дослідників;

· належним чином організувати самоврядування в системі вищої освіти та науки.

Для України відкриються широкі можливості у разі входження до загальноєвропейського освітнього простору, а саме:

· визнання українських дипломів на міжнародному рівні;

· більша мобільність в європросторі для студентів та викладачів;

· спільні освітні та пошукові проекти з європейськими університетами;

· конкурентоспроможність на європейському і світовому ринку праці. [2]

Інтеграційні процеси поєднано із збереженням та розвитком неповторного національного досвіду, культурної спадщини кожної країни. Отже, "євростандарт" в освіті в жодному разі не означає уніформізації, нівелювання специфіки освітніх систем європейських країн, а спрямовано на їх взаємне узгодження та гармонізацію з потребами сучасного світу.

Не випадково саме "гармонізація" виступає одним із ключових понять багатьох документів. Смислове навантаження цього поняття є надзвичайно містким, адже головною метою виховання та освіти є навчити молоду людину жити в гармонії з навколишнім світом і самою собою шляхом пізнання цього світу, визначення свого місця в ньому, освоєння певного роду діяльності. У сучасних умовах уміння адаптуватися до швидких змін у всіх сферах людської життєдіяльності, готовність відповідати на виклики сьогодення стає нагальною необхідністю.

З метою пристосування освітньої діяльності до динаміки сучасного життя європейська реформа впроваджує гнучку систему навчальних кредитів, надає можливість зарахування та накопичення в загальному освітньому здобутку людини не лише її попередніх навчальних надбань, але й практичного досвіду в певній галузі, а система безперервної освіти доповнюється можливістю навчатися протягом усього життя, у власному темпі, відповідно до індивідуальних потреб і можливостей людини. Навчання стає багатодисциплінарним, враховує необхідність оволодіння щонайменше однією іноземною мовою, новітніми інформаційними технологіями. [3]

Приєднання до Болонського процесу сприятиме утвердженню принципу автономії в університетській освіті України, послабленню, а в перспективі зникненню жорсткого адміністративного та фінансового контролю з боку державних органів за функціонуванням університетів, ефективному залученню та використанню власних ресурсів у навчальному процесі, організації стажування та обмінів для студентів та викладачів. У внутрішньосуспільних процесах ці зміни сприятимуть розвитку громадянського суспільства, формуванню громадянської культури та відповідальності,. Успішні кроки України у цій сфері співробітництва та інтеграції з ЄС позитивно вплинуть на прискорення процесів співробітництва в інших сферах, сприятимуть зміні ставленню ЄС до України, подоланню існуючих стереотипів. Отже, входження України у Європейський простір вищої освіти є одним з важливих чинників у реалізації визначеного стратегічного напряму інтеграції України до ЄС. [3]

Література:

1) В.С. Журавський. Вища освіта як фактор державотворення і культури. К., 2003.

2) Журавський В.С., Згуровський, М.З.Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти.- К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2003. – 200с.

3) Сокол Є.І., Кліменко Б.В. Болонський процес: цикли, ступеня, кредити. – Харків: НТУ «ХПІ», 2004.- 144 с.