« Дослідження аналізу і аудиту грошових коштів »

Виконала студентка VI курсу ОА 52-10 заочне відділення

Бочковська Олена Анатоліїївна

Науковий керівник Маркіна Леся Юріївна

ВМУРЛ « Україна » Миколаївський міжрегіональний інститут

Гроші – одне з найдавніших явищ суспільства – відіграють важливу роль у господарській діяльності людини. Вони завжди привертали до себе пильну увагу науковців.

В умовах ринкової економіки, коли у більшості підприємств грошових активів не вистачає, здатність підприємства виживати напряму залежить від уміння управляти грошовими потоками. До останнього часу управлінню грошовими активами у вітчизняній практиці не приділялося достатньої уваги. Але цей вид активів є найобмеженішим в сучасних умовах, і управління ним безпосередньо впливає на розвиток підприємства і формування кінцевих результатів його господарської діяльності. Тому грошові активи потребують посиленої уваги до себе з боку керівних органів підприємства. Управління ними ґрунтується на даних обліку через організацію і контроль за рухом грошових потоків, а також запасів грошових активів із точки зору ефективності платежів і оптимального забезпечення операційної діяльності підприємства фінансовими ресурсами.

Під грошовими коштами слід розуміти готівку, кошти на рахунках в банку та депозити до запитання. До еквівалентів грошових коштів відносять короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Основною метою аналізу грошових потоків підприємства є виявлення рівня достатності формування грошових засобів, ефективності їх використання, а також збалансованості позитивного і від’ємного грошових потоків підприємства за обсягом і часом. Аналіз руху грошових коштів може бути проведено за двома напрямками: аналіз абсолютних значень грошових потоків на підприємстві та аналіз відносних показників грошового потоку.

У процесі аналізу абсолютних значень руху грошових коштів розглядають наступні показники: надходження; витрати або платежі; чистий грошовий потік; структура грошового потоку в трьох основних сферах діяльності: операційній, інвестиційній та фінансовій; наявність грошових коштів на рахунку підприємства.

Цей аналіз може здійснюватись за двома методами: прямим та непрямим.

Сутність першого полягає в тому, що послідовно розраховуються основні надходження і основні виплати грошових коштів, які утворюються в результаті здійснення господарської діяльності з розподілом на операційну, інвестиційну та фінансову діяльність. Аналіз руху грошових коштів цим методом дозволяє оцінити ліквідність підприємства, тому що цей метод детально розкриває рух коштів по рахунках і дає можливість робити оперативні висновки відносно достатності коштів для сплати поточних зобов’язань. Разом з тим цей метод не розкриває взаємозв'язку між отриманим фінансовим результатом і зміною величини коштів на рахунках підприємства. Цей метод більш складний, але і більш інформативний.

Другий метод, непрямий, базується на ідентифікації та обліку операцій, пов’язаних з рухом коштів, і вихідним моментом є чистий прибуток. При аналізі непрямим методом здійснюється коригування величини прибутку таким чином, щоб статті витрат, які не пов’язані з відтоком коштів, і статті доходів, які не супроводжуються їх притоком, не впливали на величину прибутку. Цей метод простіший у порівнянні з попереднім, так як оперує обсягом даних, які містяться в « Балансі » та Звіті про фінансові результати. У практиці фінансового управління діяльністю підприємств, в залежності від мети аналізу, можуть використовуватись обидва методи.

Використання цих та інших коефіцієнтів дає можливість більш детально проаналізувати потоки коштів підприємства. Ними можна доповнити методики і підходи щодо оцінки загальної доходності суб’єкта господарювання, оцінки його фінансової стійкості.

За результатами аудиту фінансової звітності неможливо формування аудиторського висновку без застосування методичних прийомів економічного аналізу. Багато науковців наголошують на тому, що різноманітні способи і прийоми, які застосовуються аудиторами, знаходять своє застосування і в багатьох інших науках. Так, наприклад, одними з методичних прийомів економічного аналізу є порівняння, експертні оцінки, групування та багато інших, які широко застосовуються в практиці кожного аудитора. Погоджуємось із думкою В.В.Ковальова, який зазначає: “В наш час практично неможливо відокремити прийоми і методи будь-якої науки як властиві винятково їй – спостерігається взаємопроникнення наукових інструментаріїв різних наук”[ 1 ]. Таким чином, взаємозв’язок і взаємопроникнення економічного аналізу та аудиту, спільність наукового інструментарію є очевидним.

Крім того, саме існування економічного аналізу як системи спеціальних знань дозволяє не тільки дослідити окремі ділянки або об’єкти аудиту, а також узагальнити дослідження у висновку, але й забезпечити системний і цілісний підхід при дослідженні економічних явищ і процесів, і дати комплексну оцінку діяльності суб’єкта господарювання.

На нашу думку, доцільно розглядати питання значення та місця економічного аналізу в аудиті з двох сторін: з однієї – як метод наукового пізнання, на інформаційно-аналітичному рівні (збір даних – обробка (аналіз) – узагальнення у вигляді висновків), та з іншої сторони – з позиції застосування аудитором способів і прийомів на технічному етапі аудиту, які є методами економічного аналізу.

Економічний аналіз займає проміжне місце між збором даних та прийняттям управлінських рішень, а також допомагає: дати оцінку стану об’єкта перевірки і показати, наскільки фактичні показники стану відрізняються від запланованих або від очікуваних; виявити можливість та шляхи переходу об’єкта перевірки з фактичного стану в очікуваних; виявити розмір та характер потенційних (або існуючих) резервів зростання ефективності господарювання об’єкта; виявити чинники, що негативно впливають на розвиток діяльності та фінансовий стан об’єкта перевірки і визначити ступінь їх впливу на показники господарювання; оцінити реальність планів та програм подальшого розвитку діяльності об’єкта перевірки.

В аудиті метою економічного аналізу можна визнати обґрунтування фактичного значення показника господарської діяльності в статиці та в динаміці (від ретроспективного до перспективного значення [2, с.10]. Досягнення цієї мети за рахунок використання методичних прийомів економічного аналізу дозволяє аудиторові обґрунтувати свою думку по оцінці перевіряємого показника. Правильна оцінка показника, його коливання між фактичним розміром та запланованим (очікуваним) в наступному дає аудитору змогу надати рекомендації замовникові стосовно шляхів покращення його діяльності, залучення резервів та підвищення ефективності діяльності.

На сучасному етапі розвитку економіки проведення аудиту руху грошових коштів має особливе значення, оскільки саме в сфері грошового обігу найбільше зустрічаються: шахрайство, використання грошей не за цільовим призначенням, крадіжки та інші зловживання. За допомогою аудиту можливо попередити зловживання з боку осіб, які мають доступ до здійснення готівкових і безготівкових операцій, підвищити рівень контролю за збереженням грошових коштів, перевірити правильність відображення в обліку операцій з грошовими кошами, та донести достовірну інформацію про стан грошових коштів до користувачів, що в свою чергу попередить застосування штрафних санкцій до підприємства.

Питанням підвищення ефективності аудиту грошових коштів було присвячено багато праць зарубіжних і вітчизняних вчених. Однак, в українській економічній літературі досі не вироблено єдиного підходу щодо узгодженого використання інформації, яка міститься в різних документах, для забезпечення проведення аудиту грошових коштів. Як наслідок, неузгодженість в методології та організації аудиту грошових коштів. Управлінські рішення, що приймаються суб’єктами господарської діяльності не завжди спираються на достовірне відображення фінансового стану підприємства, а це негативно позначається на ефективності його господарської діяльності. Таким чином, для прийняття вірних управлінських рішень, які пов’язані з рухом грошових коштів, керівництво постійно повинно мати достовірну інформацію про рух грошових коштів, що ґрунтується на якісно проведеному аудиті.

Під інформаційним забезпеченням аудиту розуміють належно упорядковану сукупність даних, що формуються і використовуються на різних стадіях процесу аудиту. Основу інформаційного забезпечення аудиту становить економічна інформація, що характеризує виробничу та фінансово- господарську діяльність підприємств [4 с.168]. Джерелами отримання інформації для проведення аудиту грошових коштів є: первинні документи, касові книги і звіти касира, журнали реєстрації касових ордерів, денні звіти , бланки суворої звітності, платіжні та кредитні документи, банківські виписки по поточних та інших рахунках, чекові книжки, корінці використаних чеків, анульовані чеки, дані синтетичного й аналітичного бухгалтерського обліку по всіх операціях із грошовими коштами, розрахунково-платіжні відомості на виплату заробітної плати та інших видатків, авансові звіти, Головна книга, акти перевірок каси контролюючими органами, планово-нормативна інформація по підприємству, фінансова звітність підприємства та інша інформація. Значення структури інформації, для проведення аудиту грошових коштів різне. Якщо зупинитися на первинних касових і банківських документах, то можна стверджувати, що вони дають більш повну, достовірну та деталізовану інформацію про рух грошових коштів. При перевірці первинних документів аудитор може переконатись в правдивості та достовірності даних, що буде міцним підґрунтям для подальшого проведення аудиту та зведе до мінімуму викривлення даних в фінансовій звітності. До недоліків використання первинних документів, при проведенні аудиту грошових коштів, можна віднести великі затрати часу. Що стосується використання інформації, яка міститься в фінансовій звітності, то не всі науковці та практики надають достатньо уваги організації і методиці проведення аудиту грошових коштів, а особливо на основі такої форми звітності, як Звіт про рух грошових коштів. Звіт про рух грошових коштів є важливим джерелом фінансової інформації, що сприяє поглибленому аналізу фінансового стану підприємства і дозволяє зробити аудиторам певні висновки та оцінити: чистий рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності; суми надходжень і видатків, що виникають у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Тому при проведенні аудиту грошових коштів інформація, що міститься в Звіті про рух грошових коштів повинна в повній мірі використовуватися, перевірятися, узгоджуватися з іншими формами звітності та аналізуватися.

Спираючись на перевірену і обширну інформацію може бути досягнута мета аудиту грошових коштів, що полягає у встановленні істини щодо достовірності та об’єктивності відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності готівкових і безготівкових операцій та доведення цієї істини через висновок до користувачів. Аудиторська діяльність в Україні поступово вдосконалюється, що сприяє подальшій розробці конкретних рекомендацій щодо методології і організації аудиту грошових коштів.

Список використаної літератури:

1. Ковалёв В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчётности. – 2-е изд. – М.: Финансы и статистика.

2. Цал-Цалко Ю.С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз: Навч. посібник. – 2-е вид.,перероб. і доп. – Київ: ЦУЛ, 2002.

3..Аудит Монтгомери / Ф.Л. Дефлиз, Г.Р. Дженик, В. М. О’Рейлли, М.Б. Хирш; Пер. с англ. Под ред.Я.В. Соколова. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997.

4. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник.- 3-те вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП. «Рута», 2005.