«Основні шляхи модернізації обліку в бюджетних установах»

Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини «Україна»

П’яткова О. Ю., студентка спеціальності «Облік і аудит», VI курс,

доц. каф. обліку і оподаткування Маркіна Л. Ю.

Розвиток міжнародних зв’язків, стандартизація усіх сфер діяльності національної економіки, глобалізація призводять до необхідності удосконалення законодавства відповідно до міжнародних норм. Не винятком є і сфера бухгалтерського обліку. Якщо питання реформування системи обліку суб’єктів господарювання активно досліджується, то обліку в державному секторі не приділяється належна увага. Економічна ситуація в бюджетній сфері вимагає практичного вдосконалення системи обліку і теоретичного перегляду з метою урахування нових явищ, процесів, що виникли в сучасних умовах. Одними з найважливіших таких явищ є виникнення нових об’єктів обліку, вдосконалення системи управління бюджетними установами.

Аналіз останніх публікацій та досліджень свідчить, що проблеми бухгалтерського обліку у бюджетних установах та організаціях неодноразово розглядались у працях вітчизняних та зарубіжних економістів-науковців: С.М. Альошина, І.А. Андреєва, А.М. Бєлова, Й.М. Бескида. Проте дане питання не втратило актуальності та залишає за собою ряд невирішених проблемних питань.

Фінансово-господарська діяльність бюджетних установ має ряд особливостей, що в свою чергу впливають на побудову бухгалтерського обліку. Вони є неприбутковими організаціями та функціонують на правах державної власності. Бюджетні установи та організації мають за мету надавати нематеріальні послуги, для задоволення потреб населення, а не отримувати прибуток.

Основним завданням обліку у процесі фінансово-господарської діяльності бюджетної установи є забезпечення своєчасного, точного, повного відображення всіх господарських операцій у бухгалтерських документах та використання виділених коштів з бюджетів різних рівнів за цільовим призначенням [2,с. 347].

Бухгалтерський облік в бюджетних установах має свої специфічні особливості: - організація обліку в розрізі статей бюджетної класифікації;

- окремий облік отриманих асигнувань з бюджетів різних рівнів та власних надходжень; - розподіл обліку видатків за джерелом покриття;

- окремий облік касових та фактичних видатків; - контроль виконання кошторису видатків; - сувору відповідність обліку і звітності вимогам нормативних документів; - галузеву специфіку обліку в установах культури, науки, освіти, управління; - відсутність попередньої оплати за товари, послуги, виконані роботи (ст. 51 Бюджетного Кодексу) та ін..

Метою модернізації обліку в державному секторі є адаптація його до сучасних вимог міжнародної практики, усунення існуючих проблем, вдосконалення законодавчо-нормативної бази, що регламентує облік.

В Україні стратегія модернізації обліку законодавчо закріплена Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007-2015 роки ” від 16 січня 2007 року № 34, яка містить основні напрямки та положення реформування обліку відповідно до сучасних вимог. Проте, реалізації зазначених заходів відбувається дуже повільно або й взагалі існує лише на папері [1].

Відповідно до даного документу можна визначити основні напрями модернізації обліку, а саме: удосконалення системи бухгалтерського обліку, удосконалення системи фінансової звітності та звітності про виконання бюджетів, створення уніфікованої організаційної та інформаційної облікової системи.

Перший напрямок передбачає розробку та запровадження національних стандартів, єдиного плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, узгодженого з бюджетною класифікацією та розподіл між бухгалтерами повноважень щодо ведення обліку активів, зобов’язань, доходів та витрат.

Другий напрямок передбачає удосконалення методології складання форм звітності та їх удосконалення, запровадження нових форм фінансової звітності та звітності про виконання бюджетів; удосконалення методів складання фінансової звітності, звітності про виконання бюджетів з використанням сучасних інформаційних технологій.

Третій напрямок пропонує адаптувати бюджетну систему, що створена на засадах програмно-цільового методу до нових методологічних принципів системи бухгалтерського обліку, модернізувати фінансово-бухгалтерські служби, посилити контроль з боку органів Державного казначейства за дотриманням єдиних правил ведення бухгалтерського обліку і складання звітності [2, с. 350]

Питання створення загального плану рахунків неодноразово піднімались ще в перше десятиліття незалежності України. Бухгалтерськими професійними організаціями та методологічною радою з питань бухгалтерського обліку було запропоновано ще в той час декілька проектів такого плану рахунків, що навіть були опубліковані в науково-практичних бухгалтерських журналах. Проте, оскільки на той час лише порівняно незначна кількість субрахунків була спільною для плану рахунків бюджетних установ і промислових підприємств, ця ідея не була реалізована.

Державне Казначейство України встановлює порядок ведення обліку та складання звітності, встановлює типові форми для бюджетних установ та організацій. Основною проблемою при складанні, розгляді та опрацюванні фінансової звітності бюджетних організацій і установ є постійна зміна її форм Державним казначейством України, що встановлює щороку нові форми.

На нашу думку, розробка власних стандартів для бюджетного обліку є одним з найважливіших шляхів його вдосконалення, оскільки буде сформовано єдину законодавчо-нормативну базу, яка буде повно та точно визначати норми та вимоги до ведення такого обліку та формування звітності, затверджено типові форми для складанні звітності, що будуть незмінними протягом певного періоду.

Бухгалтерський облік в бюджетних установах та організаціях України потребує запровадження та широкого використання інформаційних технологій, оскільки це забезпечить : спрощення облікового процесу, підвищення оперативності отримання облікових даних в різних аналітичних розрізах, а отже дозволить використовувати облікову інформацію з метою забезпечення суворого контролю за витрачанням бюджетних ресурсів, за їх цільовим призначенням, що збільшить економію ресурсів держави та часу. За результатами дослідження можна зробити висновок, що для модернізації системи обліку в державному секторі є необхідним формування єдиної законодавчо-нормативної бази, адаптованої до міжнародних вимог та норм, удосконалення методології складання звітності та запровадження інформаційних технологій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007-2015 роки ” від 16 січня 2007 р., № 34.

2. Марценяк Н.О. Реформування бухгалтерського обліку бюджетних установ: проблеми та перспективи // Науковий вісник БДФА.-2008.-№4.-С. 346-351.