Левченко Н.О., студентка VI курсу,

спеціальності «Облік і аудит»

науковий керівник к.е.н. доцент кафедри Л.А. Козаченко

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини

Облік основних засобів та інших необоротних матеріальних активів Комунального підприємства

Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс»

У статті розглядаються питання обліку основних засобів та інших необоротних матеріальних активів КП ММР «Миколаївелектротранс» як головного елементу матеріально-технічної бази підприємства.

Ключові слова: основні засоби, необоротні активи, інші необоротні матеріальні активи, оцінка, амортизація, фінансова звітність.

На даний момент розвитку економіки рівень господарювання, досягнення його фінансової стійкості та стабільності базується на раціональному використанні основних засобів та інших необоротних матеріальних активів підприємства. Зважаючи на те, що основні засоби та ІНМА – матеріально-технічна база підприємства, вони представляють собою велику цінність, а покращення їх обліку – важливий резерв підвищення ефективності роботи підприємства. Раціональна експлуатація основних засобів служить базою зростання прибутків і зниження собівартості. Актуальність теми дослідження полягає в тому, що в умовах розбудови національної економічної системи, переходу економіки від командно-адміністративної до ринкової, комунальним підприємствам, а особливо, трамвайно-тролейбусним, стало дуже важко поповнювати парк основних засобів (рухомий склад) без підтримки держави. Важливість та складність проблем неодноразово підкреслювала Верховна Рада України. Радикально змінним умовам господарської діяльності підприємства, галузі при ринкових відносин, повинен відповідати новий за методологічним рівнем підхід до визначення місця, ролі та значення використання основних засобів у фінансово-господарській діяльності підприємства. Сучасний стан економіки вимагає нових підходів, експериментів, апробації ефективності використання та обліку основних засобів та ІНМА.

Актуальність проблеми вибору даної теми є дослідження та оцінка рівня основних засобів на основі використання діючих засобів. Теоретичною та методологічною основою дослідження стали сучасні підходи щодо обліку основних засобів та інших необоротних матеріальних активів.

Основні засоби - це найважливіша частина національного багатства, як підприємства в цілому, так і країни. Вони створюють необхідні умови для науково-технічного прогресу, як фактора розвитку народного господарства і соціального розвитку суспільства[3].

Мета цієї статті полягає у вивченні та дослідженні теоретичних та методичних підходів обліку основних засобів та інших необоротних матеріальних активів на прикладі підприємства КП ММР «Миколаївелектротранс» в умовах діючого законодавства.

Для досягнення визначеної мети поставлені наступні завдання:

― вивчити теоретичні та методологічні основи побудови обліку основних засобів та інших необоротних матеріальних активів підприємства;

― вивчити організаційно-технологічні особливості галузі та їх вплив на систему обліку основних засобів та інших необоротних матеріальних активів підприємства;

― розглянути питання облікової політики, бухгалтерський та податковий облік основних засобів та інших необоротних матеріальних активів підприємства[1].

Предметом дослідження статті є сукупність теоретично-методичних засад, що використовуються при обліку основних засобів та інших необоротних матеріальних активів на прикладі підприємства КП ММР «Миколаївелектротранс».

У процесі дослідження вивчені праці вітчизняних і зарубіжних економістів, інструктивні вказівки і рекомендації, облікові та звітні дані базового підприємства.

Значний внесок у розробку теоретичних основ обліку основних засобів та інших необоротних матеріальних активів внесли роботи М.Т. Білухи, Ф.Ф. Бутинця, А.М. Герасимовича, С.Ф. Голова, В.П. Завгороднього, В.Г. Лінника, Ю.І. Осадчого, В.М. Пархоменка, М.С. Пушкаря, В.В. Сопка, Н.М. Ткаченко та інших вчених-економістів. Отримані ними протягом багатьох років результати теоретичних і практичних розробок із проблем удосконалення обліку основних засобів та інших необоротних матеріальних активів мають велике значення для розвитку вітчизняної теорії обліку[3].

Основні засоби та інші необоротні активи підприємства являють собою основну частину загального капіталу підприємства.

Відмінною особливістю основних засобів та інших необоротних матеріальних активів є тривалість їх використання, внаслідок чого вони поступово зношуються і передають свою вартість (за допомогою нарахування амортизації) на собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт або наданих послуг).

Комунальне підприємство Миколаївської міської ради “Миколаївелектротранс” створено Миколаївською міською радою та засноване на комунальній власності територіальної громади міста Миколаєва.

Таблиця 1

Склад основних засобів та ІНМА підприємства КП ММР «Миколаївелектротранс» по первісній вартості за 2007-2010 рр., грн.

Рахунки	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2010 р.	Відхилення, роки 2010-2007; 2010/2007
					Абсолютне	Відносне
1	2	3	4	5	6	7
Будинки та споруди 103	22572513,42	22566665,95	22524211,50	27226039,79	4653526,37	21%
Машини та обладнання104	1817053,28	1814880,33	1808455,46	1839853,46	22800,18	1%

Продовження таблиці 1

1	2	3	4	5	6	7
Транспортні засоби 105	24700475,04	23682756,05	27002804,61	31856579,41	7156104,37	29%
Інструменти, прилади та інвентар 106	1650050,40	1639019,39	1610000,06	1668257,83	18207,43	1%
Бібліотечні фонди 111	3320,18	3793,18	4252,18	4885,44	1565,26	47%
Всього:	50743412,32	49707114,90	52949723,81	62595615,93	11852203,61	23%

Аналізуючи дані таблиці видно, що первісна вартість основних засобів зменшується з 2007 по 2008 р., ненабагато збільшується у 2009 році та на 18,2% збільшується у 2010 р., що свідчить про збільшення кількості одиниць основних засобів з 2008 по 2010 р. Така ситуація зумовлена тим, що за цей період підприємство придбало три одиниці рухомого складу: тролейбус та два трамваї за рахунок цільового фінансування та в 2010 році проводилась реконструкція дороги по вул. Декабристів також за рахунок цільового фінансування.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи і розкриття інформації про них у фінансовій звітності суб'єктів господарювання регламентуються П(С) БО 7 "Основні засоби". Норми цього положення застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами всіх форм власності.

Згідно п.4 П(С) БО 7 (з урахуванням змін) основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання яких більш одного року (або операційного циклу, якщо він більше року)[2].

Основні засоби та інші необоротні матеріальні активи відображають у балансі в першому роздiлi активу – «Необоротнi активи», якщо вони відповідають установленим критеріям визнання активів, тобто існує ймовірність того, що підприємство в майбутньому матиме економічну вигоду від них і їхня вартість може бути достовірно визначена.

Для цілей бухгалтерського обліку враховуються всі основні засоби та інші необоротні матеріальні активи підприємства: виробничі і невиробничі.

Основні засоби та інші необоротні матеріальні активи (далі ІНМА) відображаються в балансі i звітності підприємства в грошовому вимірнику, що дає можливість визначити їх загальний обсяг, структуру, амортизацію, знос, зміни у складі окремих груп в динаміці та ряд техніко-економічних показників.

Залежно від того, яким чином надходять основні засоби та ІНМА на підприємство, формується їх первісна вартість - саме по ній основні засоби зарахуються на баланс підприємства. Первісна вартiсть основних засобiв показує вартiсть кожного об’єкта в момент його введення в експлуатацiю. Данi про вартiсть об’єкта записуються в актi приймання основних засобiв, а також в iнвентарнiй картцi, звiдки й походить назва цiєї вартостi - iнвентарна. Первісна вартiсть може змiнюватись лише при переоцiнцi, добудовi, модернiзацiї i реконструкцiї об’єкта в порядку проведення робiт за рахунок капiтальних iнвестицiй. Такий порядок забезпечує стабільність оцінки засобів праці i дає можливість проведення аналізу їх використання у порівняльних цінах.

Залишкова вартість основних засобів - це рiзниця мiж первісною вартiстю об’єктiв i нарахованим зносом, який визначається за даними бухгалтерського облiку. Знос визначається бухгалтером виходячи зi строку i норм амортизації. Залишкова вартiсть показує ту частину вартостi, яка ще залишилась пiсля перенесення на готовий продукт вартостi об’єкта внаслiдок використання у виробничому процесi. Чим довше служить об’єкт i бере участь у виробництвi, тим менша залишкова вартiсть.

Справедлива (реальна) вартiсть об’єкту основних засобiв дорiвнює сумi, за якою актив може бути обмiняний при здiйсненнi угоди мiж компетентними, обiзнаними, зацiкавленими та незалежними сторонами.

Згідно п.16 П(С) БО 7 підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість (первісна вартість за вирахуванням зносу) цього об'єкту істотно відрізняється від його справедливої вартості. При необхідності переоцінки правила її проведення можна подивитися в п.16-21 П(С) БО 7.

Сучасна методологія бухгалтерського обліку основних засобів виділяє три облікові стадії: надходження основних засобів, перебування їх на балансі і вибуття. Методологія відображення операцій з основними засобами на стадії їх надходження на баланс залежить від розрахункових умов і мети придбання цих активів, а вибуття - від розрахункових умов і причин їх вибуття. [2]. Облік знаходження на балансі підприємства основних засобів стосується таких операцій з цими активами, як: поліпшення; переоцінка; інвентаризація; амортизація.

Бухгалтерський облік наявності та руху основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, прийнятих на баланс, ведеться на інвентарних балансових рахунках 10 "Основні засоби" та 11 "Інші необоротні матеріальні активи", які призначені для обліку і узагальнення інформації про наявність та рух основних засобів та інших необоротних матеріальних активів.

По дебету цих рахунків відображається придбання або отримання основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, а по кредиту – вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством в подальшому економічних вигод від їх використання, а також сума уцінки основних засобів та інших необоротних матеріальних активів. Ці рахунки є активними, балансовими, призначені для обліку господарських засобів.

Усі операції, пов’язані з рухом основних засобів, оформлюються первинними документами, які забезпечують правильність і своєчасність їх обліку. В таблиці 2 показані основні бухгалтерські проведення з придбання об'єкту основних засобів.

Таблиця 2

Основні бухгалтерські проведення з придбання об'єкту основних засобів:

№ п/п	Зміст операції	Обороти по рахунках				Сума, грн.
		Основні господарські операції		Операції розрахунків по податках
		Д-т	К-т	Д-т	К-т
1.	Отриманий об'єкт від постачальника	15	631			20000
2.	Нарахування податкового кредиту			641	644	4000
3.	Сплачено постачальникові	631	311			24000
4.	Введений об'єкт в експлуатацію	10	15			20000

Правильність організації обліку та контролю за наявністю та рухом основних засобів та інших необоротних матеріальних активів на підприємстві забезпечується затвердженням Наказу „Про облікову політику”. В даному наказі обов’язково необхідно передбачити:

– основні первинні документи з обліку основних засобів та інших необоротних матеріальних активів та графік їх документообігу;

– діапазон термінів корисного використання основних засобів та ІНМА;

– метод та порядок нарахування амортизації основних засобів та ІНМА;

– перелік субрахунків та аналітичних рахунків, необхідних для організації аналітичного обліку основних засобів та ІНМА;

– порядок оцінки основних засобів та ІНМА та визначення ліквідаційної вартості;

– список осіб, які б відповідали за збереження інформації;

– перелік орендованих основних засобів та ІНМА [4].

Для амортизації основних засобів підприємствам запропоновано на вибір п'ять методів, передбачених п.26 П(С) БО 7: прямолінійний; зменшення залишкової вартості; прискореного зменшення залишкової вартості; кумулятивний; виробничий.

На підприємстві КП ММР "Миколаївелектротранс" застосовується прямолінійний метод нарахування амортизації згідно наказу №306 від 30.12.2008р. "Про облікову політику підприємства"[4].

Переваги прямолінійного методу – простота розрахунку амортизації і можливість рівномірного розподілу амортизації в кожному звітному періоді, що зручно для зіставлення собівартості продукції, що випускається, з доходами від її реалізації.

Недоліки полягають в тому, що при його застосуванні не враховується моральний знос основних засобів і чинник зростання витрат на ремонти у міру його експлуатації, особливо останніми роками використання.

Згідно пункту 5 П(С) БО 7 і пункту 16 П(С) БО 2, всі активи, що враховуються на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи», відносяться до статті основних засобів. Звідси витікає, що до складу ІНМА слід відносити тільки такі бібліотечні фонди, які відповідають ознакам, приведеним у визначенні терміну «основні засоби» (абз.8 п.4 П(С) БО 7). тобто очікуваний термін корисного використання яких - більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік)[2].

Амортизація бібліотечних фондів на підприємстві КП ММР «Миколаївелектротранс» згідно наказу №306 від 30.12.2008 р. «Про облікову політику підприємства» нараховується у першому місяці використання об'єкту 100% його вартостей.

Після закінчення звітного періоду первісна вартість бібліотечних фондів разом з вартістю інших основних засобів буде показана по рядку 031 Балансу, сума амортизації — по р. 032, залишкова (балансова) вартість — по р. 030.

Отже, важливе значення має облік вивчення руху i технічного стану основних засобів та інших необоротних матеріальних активів підприємства. Мета обліку основних засобів та інших необоротних матеріальних активів полягає у визначенні правильності обліку, нарахування амортизації і надання узагальненої та більш детальної інформації користувачам щодо використання і реального стану основних засобів та інших необоротних матеріальних активів за умови найбільш ефективного їх використання та пошуку резервів для оновлення, ремонту, реконструкції та модернізації.

Література:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р.№996 – ХІ, зі змінами та доповненнями.

2. П(С)БО 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92, зі змінами та доповненнями від 25 вересня 2009 року № 1125.

3. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник. - 8-е вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП “РУТА”, 2009.- 911 с.

4. Наказ «Про облікову політику підприємства КП ММР «Миколаївелектротранс»» №306 від 30.12.2008 р.