Оскірко Ю.А.
Науковий керівник: Секіріна Н.В.
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
Поняття доходів та їх єкономічна
суть
Практично всі економісти, які
працювали в різні періоди часу вивчали характеристику та можливі різноманітні
джерела виникнення доходів у різних сферах виробництва. Всі вони хотіли зробити
дослідження джерел виникнення та потенційні причини підвищення доходів як чітко
визначеного індивіда, підприємства, країни та суспільства, як кінцевого пункту
дослідження.
Усі економіко-правові науки
ставляться до доходу як до універсального показника ефективності виробничої
діяльності підприємства.
Що стосується історичного
фактора, то першим цим поняттям зацікавився Аристотель, який у своїх працях вивчав
такі поняття, як торгівля та джерела виникнення грошей.
У період середньовічного вивчення
Ф. Аквінський був змушений засудити лихварські відсотки та торговельні прибутки
певної особи, які він вважав результатом вельми нечесного обміну та присвоєння
результатів чужої праці собі, а багатство – всі матеріальні блага у натуральній
формі вираження, які можуть бути створенні лише своєю працею, а не працею інших
[5. c.31].
Представники меркантелістського
напрямку багатство країни вбачали у золотих і срібних виробах, потенційним
джерелом якого була зовнішня і внутрішня торгівля. Т. Мен у своїх працях
розглядав ідею „торгового балансу”. На його думку, держава стає багатшою, чим
більшою є відношення різниці між вартістю ввезених та вивезених в країну
товарів [5 c.37].
У Великобританії в 60-90-ті роси
17ст. У.Петті у своїх працях запропонував погляди з приводу багатства та шліхів
його примноження. На відміну від меркантилістів, він визнавав, що багатство
утворюють не тільки метали попиту, гроші, а і будівлі, товари, землі країни.
Ф. Кене вбачав основу багатства у
сільському господарстві, завдяки якому приводиться у рух промислове виробництво
та підтримується потенційне процвітання нації. До того ж , чистий продукт
(додаткова вартість) можуть вироблятися лише у сільському господарстві.
Англійський вчений А. Сміт у
своїх працях „Дослідження про природу” розглядав розвиток суспільства та
підняття його добробуту. На його думку, основним джерелом багатства була сфера
виробництва – з одного боку, та розвиток сільського господарства – з іншого.
Він був прихильником того, щоб державні структури не втручалися у регулювання
ринкових відносин, тому що кожна людина намагається використати свій капітал
так, щоб він приніс найбільший прибуток. Збільшуючи власні доходи підприємці, не
підозрюючи, збільшують доходи держави, а значить, зростає суспільний дохід
країни [3. c.86].
Відомий англійський економіст Д.
Рікардо у праці „Засади політичної економії і оподаткування” розглядав два, на
його думку, головних запитань економічної теорії. По-перше, він виділив три
основних пункти (капітал та робітників, власників землі та власників грошей).
Та також три основних види доходів (заробітні плата, рента та прибуток).
По-друге, головне завдання політичної економії полягає у визначенні законів, які
керують перерозподілом доходів. Вчений був впевнений, що зростання доходів
капіталістів обов’язково знижує доходи робітників [6. c.78].
У відомій праці „Капітал” К.
Маркс детально розглянув доходи та джерела їх виникнення. Формулою, яка охоплю
всі тайни суспільного процесу виробництва він вважав капітал – прибуток
(підприємницький дохід), земля – земельна рента та труд – заробітна плата. І
тільки разом вони можуть приносити доход. З розвитком основ капіталізму
значення ренти, як джерела доходу, буде зменшуватися і безперечно залишаться
два великі джерела доходу – прибуток і заробітна плата та два великі класи –
капіталісти та пролетарі [2. c.886].
Що стосується радянських часів,
то в нашій державі вперше слово „дохід” увійшло до лексикону керівників та
вчених у кінці 60-х років 20ст. На підприємствах після 1964 р. поетапно
вводилася нова система розподілення прибутків, згідно з якою розподілення
доходу стало здебільшого раціональним.
На сучасному етапі економісти
також неоднозначно трактують поняття доходу та його започаткування. Один із
визнаних вчених Н.М. Ткаченко визначає, що раціональний дохід підприємства
утворюється з виручки за реалізацію продукції, товари, роботи, послуги після
відрахування на матеріальні витрати.
В.В. Сопко характеризує дохід, як
елемент діяльності – операційної, фінансової або інвестиційної – якщо відбулася
подія його визнання на основі економічного змісту господарської операції та
юридичного оформлення [4. c.509].
Що стосується сьогодення, то
трактування поняття доходу розкривається в різних джерелах по різному, що
наведено в таблиці 1.
Поняття ”дохід”
за літературними джерелами
Таблиця 1
Автор |
Термін |
1. В.М. Гриньова |
Підприємницький дохід вчена
трактувала як винагороду за підприємницьку діяльність, компенсацію негативних
емоцій, пов'язаних з ризиком, конкуренцією, невизначеністю, страхом та
виробництвом, орієнтованим на невідомий ринок. |
2. А.А. Пересада |
Дохід господарства
є результатом діяльності основного капіталу без оборотних засобів [2. c.97]. |
3. Ф.Ф Бутинець |
Дохід є надходження економічних
та фінансових вигод, які з’являються в результаті функціонування підприємства
у якості виручки від реалізації продукції, (товарів, надання можливих робіт,
послуг), дивідендів, гонорарів, відсотків, заохочувальних виплат та ін [1. c.103].
|
4. Н. М. Ткаченко |
Доходи — збільшення економічних
вигод у вигляді надходження, які приводять до зростання власного капіталу (за
винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників) [3. c.54]. |
5. П(с)БО |
Доходи – це збільшення
економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань,
які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за
рахунок внесків учасників |
6. М(с)БО |
Дохід – це валове надходження
економічних вигод протягом певного періоду, що виникає в ході звичайної
діяльності підприємства, коли власний капітал зростає в результаті цього
надходження, а не в результаті внесків учасників капіталу. |
Підсумовуючи різні варіанти
підходів до найймовірнішої економічної сутності доходу, необхідно зауважити, що
таке поняття як дохід є досить різносторонньою категорією вивчення.
Отже, на нашу думку, доходи
підприємства є одним з небагатьох найважливіших самостійних об’єктів, що
потребують неупередженого поглиблення теоретичних і практичних основ та
рекомендацій. Це визначається тією роллю, яку доходи відіграють у розвитку
підприємства та формування кінцевих результатів його фінансової спроможності та
діяльності.
Література:
1.Бухгалтерськи фінансовий облік:
Підручник / за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ПП „Рута”, 2003. – 726с.
2. Пересада А.А. Інвестування : Навч.-метод. Посібник
для самост. вивч. дисц. / А. А. Пересада, О. О. Смірнова, С. В. Онікієнко, О.
О. Ляхова. – К.: КНЕУ, 2006. – 251 с.
3. Сопко В.В. Бухгалтерський
облік: Навч. посіб. – К.:КНЕУ, 2000. – 578с.
4. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський
облік на підприємствах України з різними формами власності: Підручник. – К.:
А.С.К., 1998. – 800с,
5.Юхименко П. І. Історія
економічних учень: Навчальний посібник. – К.:Знання-Прес,2000. – 514с.
6. Ядгаров Я. С. История
енономических учений: Учебник для вузов. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 320с.