Економічні науки/2.Фінанси і банківська справа

Драчишина Ю.М. та Янківська Я.О.

Науковий керівник  Гріщенко І.В.

Вінницький торговельно – економічний інститут КНТЕУ

Аудиторські ризики, їх особливості та дослідження

Нинішнє економічне становище країни та всеохопленність сфери підприємницької діяльності пов’язана з цілою низкою ризиків, що виникають в результаті відсутності достовірної інформації чи її не повноти щодо фінансово – господарської діяльності суб’єктів господарювання. Наслідком цього може бути не відповідне прийняття управлінських рішень. Аудиторська діяльність не є винятком, оскільки їй теж притаманний ризик, який має багато проявів і яким необхідно керувати для мінімізації негативних наслідків.

У науковій літературі науковцями по - різному трактується поняття «ризик» та його особливості. Даному питанню велику увагу приділили вчені – економісти Мазур О., Гайдук Т., Олендій О., Левицька С. Дмитренко І. та інші.

Метою статті є дослідження причин та особливостей виникнення аудиторських ризиків та практичне розроблення моделі управління ризиком аудиторської діяльності з урахуванням чинників, що впливають на діяльність аудиторської фірми.

В науковій літературі представлено кілька підходів до класифікації ризиків. Один з найпоширеніших — за сферою виникнення. Розрізняють внутрішні і зовнішні ризики. Внутрішні ризики пов'язані із внутрішнім функціонуванням підприємства. До внутрішніх належать ризики, зумовлені діяльністю самото підприємства та його контактної аудиторії, а саме: галузевий ризик, фінансовий ризик, внутрішньогосподарський, комерційний, операційно - технологічний, юридичний, стратегічний та ризик репутації. Зовнішні ризики залежать від економічних процесів на ринках, на яких працює компанія, у країні і за кордоном, дій конкурентів, зниження плаю спроможності споживача чи країни загалом [1]. Для аудиторської діяльності будуть притаманні такі зовнішні ризики: ризик країни, валютний ризик, ризик інфляції.

Відповідно до джерел виникнення ризику підприємницької діяльності виокремлюють такі ризики: природно-кліматичні, техніко-технологічні, кримінально-правові, політико-економічні, організаційно-управлінські.

Існує досить поширена класифікація - за причинами виникнення. Виділяють такі види: ризик невизначеності майбутнього, пов'язаний зі складністю в прогнозуванні поведінки суб'єктів ринку, ризик недостатньої інформації для прийняття рішень, ризик суб'єктивних факторів [2].

Аудиторська діяльність пов'язана з ризиком для бізнесу. Тому не даремно в міжнародній практиці існують два види ризику: аудиторський ризик і ризик бізнесу. Аудиторський ризик - пов'язаний з недостовірністю вихідної інформації на підставі яких готується аудиторський висновок, а ризик бізнесу - полягає в тому, що аудитор може зазнати невдачі у взаємовідносинах з клієнтом навіть тоді, коли клієнту подано правильний аудиторський висновок. Це можливо у випадках, якщо розголошено конфіденційну інформацію аудиторського висновку, не підготовлено рекомендацій щодо прогнозування діяльності клієнта на перспективу тощо. Безперечно, ризик бізнесу може виникнути як результат адміністративних, організаційних, економічних, психологічних розходжень керівництва і працівників структур, що їх перевіряють, з тими, які перевіряють. Модель аудиторського ризику розкрита в Положеннях по стандартах аудиту [3]:

АР = ВР х РК х РН

де, АР - допустимий аудиторський ризик, BP - внутрішньогосподарський ризик, РК - ризик контролю, РН - ризик не виявлення.

У науковій літературі також існує велика кількість методів оцінювання ризиків суб'єктів господарювання. Методи оцінювання ризику об'єднують у чотири групи: експертні, економіко-статистичні, розрахунково-аналітичні та аналогові. Найпоширенішими методами є методи експертних оцінок, статистичний, аналітичний, побудови дерева рішень, аналогій. Усі вони широко застосовуються на практиці. Метод експертних оцінок передбачає аналізування кількісних і якісних факторів ризику групою експертів [4]. Статистичний метод широко застосовується у тих випадках, коли при проведенні оцінки підприємство володіє значним обсягом аналітико-статистичної інформації з необхідних елементів аналізованої системи за певний період часу.

Велику увагу ми б хотіли приділити саме рейтинговому методу, оскільки на нашу думку він найбільш пристосований для оцінки ризику в умовах розвитку ринкових відносин. Це пояснюється тим, що даний метод не передбачає аналізу великої кількості даних і вимагає від користувача математичних знань лише в тій області, що стосується фінансових розрахунків.

Отже, між підприємницькою діяльністю та аудиторським ризиком існує прямий зв’язок, оскільки аудиторські ризики є складовими елементами системи підприємницьких ризиків. Але дана діяльність має свої специфічні характеристики, тому процес аудиту потрібно розглядати з метою формування властивої йому системи для мінімізації ризиків в даній сфері діяльності.

Література:

1. Мазур О. Оцінка ризиків при здійсненні аудиторських перевірок // Аудитор України. - 2007. - № 8 (114). – С. 7-12.

2. Шмиголь Н.М. Основні види і характеристики моделей ризику в аудиті // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2006. - № 1. – С. 290-294.

3. Левицька С. Аудиторський ризик при проведенні аудиту ефективності // Вісник КНТЕУ. – 2005. - №2. С. 79-88.

4. Гайдук Т.Г., Олендій О.Т. Ризики в аудиторській діяльності // Фінансовий контроль. - 2007. - № 4 (39). – С. 55-63.

5. Дмитренко І. Аудиторський ризик: підходи до оцінки //Бухгалтерський облік і аудит. - 2003. - № 8. – С. 38 - 41.