Секція «Економічні
науки»
Підсекція «Облік і
аудит»
Гресь Н.Л., Шлопоченко Г.Т.Державний ВНЗ «Національний гірничий університет»
ЗВІТ ПІДЗВІТНОЇ ОСОБИ: КОЛІЗІЇ ЗМІСТУ
Підприємства,
організації, установи (далі – підприємства) незалежно від форми власності та
видів діяльності можуть видавати своїм працівникам аванси під звіт для
здійснення цими особами таких витрат, за якими явка прямих кредиторів у каси,
означених вище підприємств, неможлива, або має певні труднощі. Підзвітні суми
(аванси) видаються на витрати, пов’язані зі службовими відрядженнями та на оперативні, адміністративно-господарські
витрати підприємства. У визначені
законодавцем терміни підзвітна особа повинна представити керівнику підприємства
звіт про використання, отриманих у якості авансу, коштів з доданням документів,
які підтверджують правильність указаних у звіті грошових платежів.
Чинна
форма такого звіту затверджена наказом Державної податкової адміністрації
України № 440 від 09.10.2003 р. [1] й введена в дію з 01.01.2004 р. Нововведення
змінило назву форми звітності підзвітної особи: до 01.01.2004 р. така форма
називалася «Авансовий звіт», з 01.01.2004 р.
він став називатися «Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або
під звіт». В цілому нова форма звіту відрізняється від старої, окрім назви
документу, введенням трьох нових реквізитів, а саме: «ідентифікаційний код за ЄДРПОУ» підприємства, «ідентифікаційний
номер» підзвітної особи та «розрахунок
штрафу та суми утриманого податку за несвоєчасно повернуті витрачені кошти на
відрядження або під звіт». До того ж підтвердження доцільності проведеної
витрати з 01.01.2004 р. покладено замість головного бухгалтера на керівника
підприємства.
Ми поставили за мету дослідити доцільність зміни назви документу.
Костюк П.О. [2, с. 6] визначає авансовий звіт
як «… документ типової форми. Він складається й подається підзвітними особами.
У ньому вказуються отримані під звіт суми, фактично здійснені витрати, залишок
підзвітних сум або перевитрату. До А. з. додаються документи, які підтверджують
витрату підзвітних сум …» (переклад наш – Н.Г.). Вікіпедія тлумачить термін
«авансовий звіт» як «звіт
підзвітної особи на бланку типової форми про витрачання грошей, виданих їй
наперед (авансом) юридичною особою для виконання певного
службового доручення. У звіті зазначаються призначення авансу, розмір його суми
та перелік фактичних витрат, що підтверджуються доданими відповідними
первинними документами …» [3].
Підзвітною
особою ми вважаємо працівника підприємства, який отримав від працедавця авансом
кошти на виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок
особи, що надала кошти. Під авансом ми розуміємо розрахункову суму коштів,
видану підзвітній особі на передбачені витрати (оперативні,
адміністративно-господарські, витрати на відрядження). До того ж законодавець
«кошти, наданні на відрядження» називає «грошовим авансом» [4, п.1.11].
Таким
чином, очевидно, що «кошти, наданні на
відрядження» є не чим іншим, як авансом, виданим працівнику, направленому у
відрядження, тобто підзвітній особі.
Звідси
можна зробити висновок, що зміна назви документу «Авансовий звіт» на «Звіт про
використання коштів, наданих на відрядження або під звіт» не має під собою
наукового підґрунтя.
У той час, введення такого
реквізиту як «розрахунок штрафу та суми утриманого податку за несвоєчасно
повернуті витрачені кошти на відрядження або під звіт» сприяє підвищенню
відповідальності підзвітної особи за дотримання термінів складання й подання до
бухгалтерії підприємства звіту про використання коштів, наданих на відрядження
або під звіт та своєчасність повернення залишку підзвітної суми. Але, вже понад
сім років у бланку звіту, затвердженого
наказом ДПА України, має місце груба помилка у поданій формулі для обчислення
суми податку. Так у бланку звіту зазначено [5]:
«При
неповерненні суми надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який
припадає граничний термін повернення:
Сума податку
_____ (грн.) = неповернута сума ____ (грн.) х ставка оподаткування (пункт 7.1
статті 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб") : 100
…».
Об’єкт оподаткування і база оподаткування для
коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не
повернута у встановлені законодавством строки визначається у порядку
передбаченому у п. 3.4 ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних
осіб» [6] (до 01.01.2011 р.) та у п.164.5 ст. 164 Податкового кодексу України [7]
(з 01.01.2011 р.). Таким чином, об’єкт оподаткування визначається в тому ж
порядку, що і для доходів у будь-яких не грошових формах, а саме як вартість
такого доходу, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який
обчислюється за формулою:
К = 100 : (100 - Сп),
де К – коефіцієнт;
Сп –
ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Враховуючи
вищевикладене, формула обчислення суми податку, який необхідно утримати з
підзвітної особи у разі неповернення нею суми надміру витрачених коштів
протягом звітного місяця, на який припадає граничний термін повернення у бланку
звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт повинна
виглядати так:
до
01.01.2011 р.
Сума податку
_____ (грн.) = неповернута сума ____ (грн.) х ставка оподаткування (п. 7.1 ст.
7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб") : 100 х К,
де К = 100 :
(100 - ставка оподаткування (п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок з
доходів фізичних осіб"));
з
01.01.2011 р.
Сума податку
_____ (грн.) = неповернута сума ____ (грн.) х ставка оподаткування (п.167.1 ст.
167 р. IV Податкового кодексу України) : 100 х К,
де К = 100 :
(100 - ставка оподаткування (п.167.1 ст. 167 р. IV Податкового кодексу України)).
Література:
1. Про
затвердження форми Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або
під звіт, та порядку складання вказаного Звіту: Наказ Державної податкової
адміністрації України № 440 від 19.09.2003 р. [Електронні текстові дані].
– Комп’ютерний довідник “Ліга бізнесінформ”. – Ліга: закон версія 7.7.1.
2. Костюк П.А. Словарь бухгалтера.
– 3-е изд., перераб. и доп. / Поликарп Александрович Костюк. – Мн.: Выш. шк., 1990. – 240 с.
3.Вікіпедія. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82
4. Інструкція про службові відрядження в межах
України та за кордон: Наказ
Міністерства фінансів України №
59 від 13.03.98 р. (в редакції наказу Міністерства фінансів України від
10.06.99 р. № 146.
[Електронні
текстові дані]. – Комп’ютерний довідник “Ліга бізнесінформ”. – Ліга: закон
версія 7.7.1.
5. Порядок
складання Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт:
Наказ Державної податкової адміністрації України № 440 від 19.09.2003 р. [Електронні текстові
дані]. – Комп’ютерний довідник “Ліга бізнесінформ”. – Ліга: закон версія 7.7.1.
6.
Про податок з доходів фізичних
осіб : Закон України № 889-15. [Електронні текстові дані]. – Комп’ютерний довідник
“Ліга бізнесінформ”. – Ліга: закон версія 7.7.1.
7. Податковий кодекс України № 2755-VI від
02.12.2010 р. // Спецвыпуск газеты «Аргументы недели». (Налоговый кодекс
Украины. Справочное пособие). – Донецк: ООО «Издательский Дом «Зенит», 2010. –
194 с.