Педагогические науки/ 2. Проблемы подготовки
специалистов
Крук С.І.
ГУ МНС України в Рівненській області, перший
заступник начальника
ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ З ФОРМУВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ В ОСОБОВОГО
СКЛАДУ ПІДРОЗДІЛІВ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
У «Положенні про організацію та проведення індивідуальної
виховної роботи з особами рядового і начальницького складу та працівниками
органів і підрозділів цивільного захисту» зазначається: «Діагностичний експеримент дозволяє виявити
здатність підлеглого сприймати виховний вплив та відповідати на нього змінами
поведінки в позитивному напрямку. Експеримент є вихідним пунктом для
довгострокового планування індивідуальної роботи з особовим складом.» [1].
Метою нашої дослідно-експериментальної
роботи була перевірка обґрунтованих педагогічних умов формування толерантності в особового складу підрозділів з
надзвичайних ситуацій, а саме: зорієнтованості соціально-гуманітарної роботи на
розвиток толерантності як особистісно-професійної якості фахівців цивільного
захисту; активної толерантної діалогічної взаємодії між членами підрозділів
МНС; створення толерантного виховного середовища.
З метою формування
толерантності в особового складу підрозділів з надзвичайних ситуацій було
підготовлено поетапну програму експериментального дослідження «Школа
толерантності», що базувалася на принципах:
психологічної комфортності, акценту на позитивні емоції, позитивну
Я-концепцію учасників експерименту, опору на життєвий досвід, діалогічне спілкування.
При створенні програми виходили з гіпотези, що процес
формування толерантності особистості буде ефективним, якщо: в учасників
експерименту виникає усвідомлення значущості, необхідності толерантності у
міжособистісних стосунках, в умовах конфліктних ситуацій, надзвичайних
ситуацій; забезпечується організація спільної діяльності, у якій проявляються
різні інтереси, позиції, установки учасників експерименту; створюються умови
вибору різних варіантів розв’язання проблемних ситуацій.
Запропонована програма
з формування толерантності в особового складу підрозділів з надзвичайних
ситуацій побудована на основі доцільного поєднання сукупності методів,
організаційних форм роботи, а саме: лекцій, бесід, занять-практикумів,
тренінгових занять, ігор, вправ. Для активізації учасників групової дискусії
використовували прийоми типу: висловлювання по колу, за годинниковою стрілкою,
проти стрілки; прийом естафети; висловлювання за певний проміжок часу; прийом
«мозкової атаки».
Продуктивним методом виховної роботи були бесіди («Мистецтво
спілкування», «Риси толерантної та інтолерантної особистості»), під час яких
виявлялися розбіжності в поглядах на певні моральні проблеми, виникала
можливість перетворити їх на предмет детального аналізу та рефлексії.
Під час проведення педагогічного експерименту значна увага
приділялася тренінгам міжособистісного спілкування. Тренінг ми використали, з одного
боку, як засіб створення умов для саморозкриття учасників і самостійного розв’язання
проблем, а з іншого – як форму передачі знань і розвитку вмінь та навичок толерантності. Тренінгові
заняття організовували як
моделі різноманітних життєвих ситуацій спілкування. У процесі тренінгу формувалися навички міжособистісної взаємодії.
В експериментальних групах практикувалось проведення
різноманітних ділових ігор. Під час гри
демонструвався конкретний поведінковий еталон, який пізніше обговорювався;
враховувалось, що здатність включатися в гру не пов'язана з віком
людини.
Особлива увага приділялась задіянню такого чинника розвитку
толерантності як самовиховання. З цією метою учасники експерименту були
ознайомлені з рекомендаціями щодо розробки програми самовиховання.
Реалізація запропонованої програми передбачала також роботу з
командирами підрозділів. З цією метою проводились бесіди про важливість
сформованості толерантності як особистісно-професійної якості працівників
цивільного захисту. Зверталась
увага командирів на важливість систематичного та усвідомленого використання психологічних прийомів, що дозволило
значно зміцнити власний авторитет
серед підлеглих, позитивно позначилось на морально-психологічному кліматі
колективу. Було підготовлено поради
командирам щодо ефективного проведення занять з елементами дискусії.
Під час експериментальної роботи з’ясовано, що у процесі
взаємодії між усіма суб'єктами соціально-гуманітарної роботи прослідковується
тенденція до спільного, колективного морального виховання та навчання. Це
допомагає формуванню сприятливого соціально-психологічного клімату, що є основою
створення толерантного простору, у
якому реалізуються виділені нами педагогічні умови формування толерантності в
особового складу підрозділів з надзвичайних ситуацій.
Результати
дослідно-експериментального дослідження дають підстави стверджувати про
ефективність запропонованих педагогічних умов і методики формування
толерантності в бійців особового
складу підрозділів з надзвичайних ситуацій. Підтвердженням цьому є ті
позитивні зміни, які відбулися у всіх структурних компонентах толерантності та в динаміці рівнів її сформованості.
Література:
1. Положення про
організацію та проведення індивідуальної виховної роботи з особами рядового і
начальницького складу та працівниками органів і підрозділів цивільного захисту.